Рішення № 141404971 у справі № 620/10954/26 від 10.11.2026

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Чернігів Справа № 620/10954/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Шашери М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Київське МУЮ, відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , третя особа), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Повч Віолетти Іванівни від 17.09.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 81833516 з примусового виконання виконавчого листа №620/13408/25, виданого 21.07.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом.

Позов мотивовано тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, оскільки винесена за відсутності фактичного виконання рішення в повному обсязі, без перевірки виконання рішення боржником, на підставі документа, який не є рішенням військової частини, та без заперечень стягувача, внаслідок чого рішення суду залишається не виконаним.

Ухвалою судді від 26.10.2026 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні, витребувано у відповідача додаткові докази у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Військову частину НОМЕР_1 .

Представник позивача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав відзив на позов, у якому зазначено, що державним виконавцем відкрито 03.11.2026 виконавче провадження, предметом якого є саме зобов`язання розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди, а не зобов`язання призначити виплату у відповідності до норм чинного законодавства. На момент прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження (17.09.2026), протокол комісії від 21.07.2026 №3963/вн в судовому порядку не оскаржувався. Таким чином, з урахуванням того, що предметом виконавчого провадження та судового рішення є саме зобов`язання розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди, то державний виконавець прийняття протоколу про розгляд трактував саме як повне фактичне виконання рішення суду. Отже, державним виконавцем прийняті рішення виключно в межах чинного законодавства з дотриманням встановлених вимог статей 3, 4, 27, 39, 40 та 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, правом щодо надання пояснень по суті спору не скористався.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Рішенням Чернігівського ОАС від 22.01.2026 у справі №620/13408/25, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 залишено без змін, позов задоволено частково та:

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та прийняти відповідне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133501039).

Постановою державного виконавця від 28.08.2026 відкрито виконавче провадження №81833516 (а.с.70).

В межах вказаного виконавчого провадження боржник листом від 02.09.2026 №4927 повідомив державного виконавця, що 21.07.2026 в/ч НОМЕР_1 в добровільному порядку в повному обсязі виконане рішення Чернігівського ОАС від 22.01.2026 у справі № 620/13408/25, шляхом розгляду питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі - Постанова № 153), та прийняте відповідне рішення, що підтверджується витягом із протоколу засідання комісії від 21.07.2026 №3963/вн. (витяг додається). Враховуючи викладене, боржник просив закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням частини дев`ятої статті 27 цього Закону. (а.с.65).

17.09.2026 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с.61).

Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

За приписами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною третьою статті 39 Закону №1404-VIII, у свою чергу, встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що спірна постанова державного виконавця є протиправною, оскільки винесена без перевірки фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.

Однак суд із такими доводами не погоджується, з огляду на таке.

Рішенням Чернігівського ОАС від 22.01.2026 по справі №620/13408/25, зокрема, встановлено, оскільки матеріали справи не містять доказів розгляду відповідачем питання про виплату позивачу спірної грошової винагороди або відмову у її виплаті, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити позивачу спірну одноразову грошову винагороду, за відсутності відповідного рішення відповідача, є передчасними. Разом з тим, оскільки відповідач відповідне рішення про виплату позивачу спірної грошової винагороди або відмову у її виплаті не приймав, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково шляхом: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та прийняти відповідне рішення.».

В межах виконавчого провадження боржник листом від 02.09.2026 №4924 повідомив, що 21.07.2026 рішення Чернігівського ОАС від 22.01.2026 по справі №620/13408/25 виконано в добровільному порядку. До зазначеного листа боржник долучив витяг із протоколу засідання комісії від 21.07.2026 №3963/вп (а.с.65).

Відповідно до витягу із протоколу засідання комісії з розгляду питання нарахування та виплати грошової винагороди від 21.07.2026 №3963/вн вирішено відмовити ОСОБА_1 у виплаті грошової винагороди, згідно із пунктом 4 Постанови №153 (а.с.65 зворот-66).

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки предметом виконавчого провадження було зобов`язання боржника розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди, а не про її безпосереднє призначення чи виплату, державний виконавець прийшов до обґрунтованого висновку про повне виконання рішення суду. На момент прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження (17.09.2026), протокол комісії від 21.07.2026 №3963/вн в судовому порядку не оскаржувався.

За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 17.09.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81833516.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43315602, пров. Музейний, буд. 2-Д, м. Київ, 01001).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Бородавкіна