Ухвала № 141405795 у справі № 462/10020/26 від 11.11.2026

Справа № 462/10020/26

УХВАЛА

11 листопада 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Львівської міської ради, Франківської окружної прокуратури м. Львова про усиновлення дитини,

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з заявою про усиновлення, в якій просив ухвалити рішення про усиновлення ним дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записати його батьком дитини в актовому записі про її народження, змінити прізвище з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », по - батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ім`я залишити без змін.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Крім цього, положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, згідно п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

До заяви про усиновлення дитини за наявності має бути доданий документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням (п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України).

Таким чином, заявнику на виконання вимог п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України, необхідно надати документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 312 ЦПК України, до висновку органу опіки та піклування мають бути додані: 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; 2) свідоцтво про народження дитини; 3) медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров`я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

Як визначено у ст. 211, 212 СК України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Не можуть бути усиновлювачами особи, які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені ст. 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 КК України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; 11) за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до п. 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Однак, всупереч вищевказаним нормам закону, заявником до позовної заяви не надано документів, які б підтверджували те, що заявник ОСОБА_1 не перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері.

Разом з тим, заявнику слід надати медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Відтак, заявнику слід надати суду документ, який містить інформацію щодо місцяреєстрації дитини.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Залишення заяви без руху із зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

Враховуючи наведене, заяву слід залишити без руху та зобов`язати заявника усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

При цьому заявника попереджається, що у разі не усунення недоліків заяви в строк, вказаний в ухвалі, така буде вважатись неподаною і буде повернута йому.

Керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 311 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Львівської міської ради, Франківської окружної прокуратури м. Львова про усиновлення дитини - залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Заявник має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявник усуне зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в іншому випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.