Рішення № 141406552 у справі № 456/2740/26 від 20.10.2026

Справа № 456/2740/26

Провадження № 2/456/1863/2026

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надміру виплачену пенсію в сумі 48572,45 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як особа з інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, одержував пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 з 21.03.2019. Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ № 332653, виданої Львівським обласним МСЕК, відповідач ОСОБА_2 до 01.04.2022 року був визнаний особою з інвалідністю III групи. Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Статтею 30 Закону № 1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб. Застрахована особа має право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико - соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи. Згідно ст. 33 Закону № 1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058. Відповідно до ст. 34 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Згідно довідки від 05.09.2023 № 12858/15 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи відповідач ОСОБА_3 29.08.2023 оглядався в міжрайонній спеціалізованій травматологічному МСЕК та за результатами огляду не визнаний особою з інвалідністю, з 01.05.2023 виплата пенсії припинена. Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" відповідач не оскаржував. Невизнання відповідача особою з інвалідністю з 01 лютого 2023 року на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" є обставиною, яка впливає на пенсійне забезпечення та призвела до виникнення переплати пенсійної виплати. З метою досудового врегулювання спору, для вирішення питання щодо погашення заборгованості по переплаті пенсії відповідачу ОСОБА_4 неодноразово надсилались листи щодо причин виникнення переплати, а саме: від 01.03.2024 № 1300-5207-8/35213, від 22.11.2024 № 1300-5207-8/191511, від 21.02.2025 №1300-5207-8/26988, від 19.05.2025 №1300-5207-8/67296. Станом на 01.03.2026 відповідач ОСОБА_2 зайво виплачені суми пенсії не повернув. Кошти в розмірі 48572,45 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень покликається на те, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №332653 від 30.03.2020 року відповідача було визнано особою з інвалідністю третьої групи внаслідок загального захворювання на період з 30 березня 2020 року по 01 квітня 2022 року. Датою чергового переогляду зазначено 30.03.2022 року. В зв`язку з цим відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУПФ України у Львівській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. Відповідач вважає, що позивачем не надано до суду доказів зловживань з його боку, які б доводили його недобросовісність при нарахуванні розміру пенсії та безпідставно отриманих грошових коштів за період з 01 квітня 2022 року по 30 вересня 2023 року та не надано доказів про наявність рахункової помилки при виплаті пенсії з боку позивача з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України №1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Згідно частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року. Відповідно до пункту 4 вказаної постанови зі змінами, внесеними Постановою правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25 листопада 2014 року, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Згідно пункту 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18). При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Бігун Х.Р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ № 332653 виданої Львівським обласним МСЕК 07.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено III групу інвалідності. Дата чергового переогляду 30.03.2022 року.

Згідно довідки Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи від 05.09.2023 № 12858/15, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.08.2023 оглядався в міжрайонному спеціалізованому травматологічному МСЕК та за результатами огляду не визнаний особою з інвалідністю.

Ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч.1ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У пункті 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебув на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області не доведено наявності в діях набувача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті грошових коштів. Матеріали справи також не містять жодних доказів наявності рахункової помилки (актів перевірок чи службового розслідування тощо), на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності в зв`язку із поданням неправдивих відомостей з метою призначення йому пенсійних виплат чи встановлення його вини у вчиненні зазначених неправомірних дій.

Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами зловживань з боку відповідача чи подання ним недостовірних даних, у зв`язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, тому посилання на положення ст.1212,1215 ЦК України є безпідставними.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих та виплачених коштів, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2026 року.

Головуючий суддя С. С. Сас