Ухвала № 141407772 у справі № 202/12159/26 від 10.11.2026

Справа № 202/12159/26

Провадження № 2-а/202/87/2026

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2026 року місто Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Ігнатенко В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

Ухвалою від 03 листопада 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу було надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом: подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з наданням належних доказів поважності причин його пропуску.

09 листопада 2026 року до канцелярії суду надійшла власноруч написана заява ОСОБА_1 про долучення до справи документів, на підстав яких він хворів, додано заключення лікаря дерматолога лікаря УЗД діагностики про звернення до лікаря ОСОБА_1 і скаргами на біль у проміжній частині січевипускання від 22 серпня 2025 року, а також від цієї ждати медичний документ щодо опису проведеного УЗД нирок, січевого міхура і передміхурової залози, які, як витікають із заяви ОСОБА_1 повинні свідчити про його перебування на лікарняному з 22 серпня 2025 року до 01 вересня 2025 року.

Вивчивши зміст поданих документів, приходжу до наступного висновку.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 на виконання ухвали та доданих до неї матеріалів убачається, що викладені в ухвалі суду від 03.11.2026 вимоги позивачем не виконані.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку.

Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, закон передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З огляду на те, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а подання позивачем заключення лікаря дерматолога лікаря УЗД діагностики про звернення до лікаря ОСОБА_1 і скаргами на біль у проміжній частині січевипускання від 22 серпня 2025 року, а також від цієї ждати медичний документ щодо опису проведеного УЗД нирок, січевого міхура і передміхурової залози, не може бути визнані такими, що унеможливило позивача звернутися до суду з позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про поновлення строку і відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 1, 2 ст. 123 КАС України передбачено у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, а підстави для поновлення строку визнано неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Частиною 8 ст. 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 169, 248, 286, 294 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- вважати такою, що не подана, та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги;

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В.Ігнатенко