Справа № 183/5443/24
№ 2/183/1525/26
У Х В А Л А
10 листопада 2026 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 і малолітньої ОСОБА_6 ; треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування, визнання ордеру недійсним та виселення,
за участю представника третьої особи КЕВ м.Дніпро - Пукас Є.С., -
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом, який з урахуванням уточнень щодо складу осіб, а саме до Черкаської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 і малолітньої ОСОБА_6 ; треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради, у якому просить:
-встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03 березня 2016 року до дня смерті спадкодавця;
-визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати ордер № 14 від 21.03.2025 року, виданий гр.. ОСОБА_4 Черкаською селищною радою на жилу квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - недійсним;
-виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також неповнолітню ОСОБА_5 та малолітню ОСОБА_6 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою від 03 червня 2024 року у справі відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче провадження.
02 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник третьої особи КЕВ міста Дніпра - Пукас Є.С. просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 , у зв`язку з другою неявкою сторони позивача у судові засідання.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом.
У судові засідання, призначені 28 вересня 2026 року та 10 листопада 2026 року позивач, та/або його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки про доставку електронного документу на електронну адресу представника позивача, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивача або відкладення розгляду справи не надходило.
Суд, заслухавши думку представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез`явлення в судове засідання позивача та його представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи що належним чином повідомлений позивач, повторно не з`явився в судове засідання і від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 і малолітньої ОСОБА_6 ; треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування, визнання ордеру недійсним та виселення - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя І.Г.Дубовенко