Постанова № 141408643 у справі № 520/23420/26 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 р. Справа № 520/23420/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/23420/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанської Яни Володимирівни від 23.07.2026 у ВП № 78980577 про накладення штрафу на боржника Військову частину НОМЕР_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 45752470) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанської Яни Володимирівни від 23.07.2026 у ВП №78980577 про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що станом на день винесення штрафу державним виконавцем за невиконання рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/6729/25, яке набрало законної сили 11.08.2025р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.04.2022 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.04.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

01.09.2025 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанською Яною Володимирівною за вказаним виконавчим листом 20.08.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 78980577 про зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.04.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

10.09.2025 на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла скарга від представника стягувача на дії державного виконавця у зв`язку із невиконанням рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 .

10.09.2025 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП №78980577 з метою отримання наступної інформації: 1) в 3-х денний термін з моменту отримання вимоги, повідомити державного виконавця відділу про виконання рішення суду в повному обсязі, надати підтверджуючі документи (копію розпорядження з розрахунком, доказ здійснення виплат в повному розмірі на користь стягувача тощо).

Листами від 27.09.2025 року №26/1/7185 та від 30.09.2025 року №26/1/7227 Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на вказаний запит, та зазначила, що за вказаним виконавчим провадженням були сформовані необхідні документи та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною статтею бюджетного фінансування. Станом на день надання відповіді командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду на користь стягувача, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду ( за вих. №26/1/66071 від 06.09.2025), згідно якій на картковий рахунок ОСОБА_1 будуть перераховані належні йому кошти. Виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження фінансування вищими органами військового управління. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 не має можливості визначити чи повідомити строки виконання рішень судів, за якими задоволені позовні вимоги майнового (грошового) характеру до військової частини НОМЕР_1 .

17.03.2026 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП № 78980577 з метою отримання наступної інформації: 1) надати інформацію щодо вжитих заходів з виконання рішення суду, а також підтверджуючі документи перерахування грошових коштів стягувачу у відповідності до рішення суду з метою надання державним виконавцем оцінки виконання та можливістю подальшого вжиття заходів у порядку виконання ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження".

14.07.2026 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП № 78980577 з метою отримання наступної інформації: 1) надати інформацію щодо вжитих заходів з виконання рішення суду, а також підтверджуючі документи перерахування грошових коштів стягувачу у відповідності до рішення суду з метою надання державним виконавцем оцінки виконання та можливістю подальшого вжиття заходів у порядку виконання ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження"; 2) надати державному виконавцю розрахунок індексації грошового забезпечення стягувача у відповідності до рішення суду; 3) надати державному виконавцю копію заявки до фінансово-економічного управління ПС ЗСУ на фінансування грошових коштів, що підлягають виплаті, у разі їх невиплати.

Листом від 22.07.2026 року №26/1/5254 Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на вказаний запит, та зазначила, що за вказаним виконавчим провадженням були сформовані необхідні документи та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною статтею бюджетного фінансування. Станом на день надання відповіді командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду на користь стягувача, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду ( за вих. №26/1/4751 від 07.07.2026), згідно якій на картковий рахунок ОСОБА_1 будуть перераховані належні йому кошти. Виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження фінансування вищими органами військового управління. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 не має можливості визначити чи повідомити строки виконання рішень судів, за якими задоволені позовні вимоги майнового (грошового) характеру до військової частини НОМЕР_1 .

23.07.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанською Яною Володимирівною винесено постанову ВП №78980577 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду по справі № 520/6729/25 в повному обсязі, накласти на боржника - Військова частина НОМЕР_1 штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування спірної постанови.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата перерахованих сум грошового за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для їх виплати не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата стягувачу боржником у виконавчому провадженні ВП №78980577 на виконання вищевказаного рішення суду у справі №520/6729/25 зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від боржника причин, які є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404-VII.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Частиною 1 статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 1404-VІІІ, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником - визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Пунктами 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені вище нормативні положення в контексті цієї справи, колегія суддів зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин, за умови не здійснення (неналежного здійснення) суб`єктом владних повноважень усіх дій, спрямованих на виконання судового рішення, та ці дії є недостатніми і невичерпними.

Проте, у разі наявності доказів, які підтверджують вжиття суб`єктом владних повноважень всіх необхідних заходів, державний виконавець може звільнити суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу за невиконання рішення суду.

Отже, правовою підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Вирішуючи питання про накладення штрафу державний виконавець повинен встановити такі обставини:

1) факт виконання чи невиконання рішення;

2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.

З матеріалів справи встановлено, що Харківським окружним адміністративним судом 20.08.2025 року видано виконавчий лист у справі № 520/6729/25, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.04.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.09.2025 року відкрито виконавче провадження ВП № 78980577 з примусового виконання вказаного виконавчого листа № 520/6729/25.

В подальшому, головним державним виконавцем Ждановою Оленою на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП №78980577 з метою отримання наступної інформації: 1) в 3-х денний термін з моменту отримання вимоги, повідомити державного виконавця відділу про виконання рішення суду в повному обсязі, надати підтверджуючі документи (копію розпорядження з розрахунком, доказ здійснення виплат в повному розмірі на користь стягувача тощо). (а.с. 160-161 т.1)

На виконання вказаної вимоги, позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 27.09.2025 року №26/1/7185 (а.с. 162 т.1) та від 30.09.2025 року №26/1/7227 (а.с. 163 т.1) в якому повідомлено, що за вказаним виконавчим провадженням були сформовані необхідні документи та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною статтею бюджетного фінансування. Станом на день надання відповіді командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду на користь стягувача, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду ( за вих. №26/1/66071 від 06.09.2025), згідно якій на картковий рахунок ОСОБА_1 будуть перераховані належні йому кошти. Виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження фінансування вищими органами військового управління. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 не має можливості визначити чи повідомити строки виконання рішень судів, за якими задоволені позовні вимоги майнового (грошового) характеру до військової частини НОМЕР_1 .

Державним виконавцем Пересічанською Яною 17.03.2026 року на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП № 78980577 з метою отримання наступної інформації: надати інформацію щодо вжитих заходів з виконання рішення суду, а також підтверджуючі документи перерахування грошових коштів стягувачу у відповідності до рішення суду з метою надання державним виконавцем оцінки виконання та можливістю подальшого вжиття заходів у порядку виконання ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження". (а.с. 164-165 т.1)

14.07.2026 року державним виконавцем Пересічанською Яною на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП № 78980577 з метою отримання наступної інформації: надати інформацію щодо вжитих заходів з виконання рішення суду, а також підтверджуючі документи перерахування грошових коштів стягувачу у відповідності до рішення суду з метою надання державним виконавцем оцінки виконання та можливістю подальшого вжиття заходів у порядку виконання ст.63 ЗУ "Про виконавче провадження"; надати державному виконавцю розрахунок індексації грошового забезпечення стягувача у відповідності до рішення суду; надати державному виконавцю копію заявки до фінансово-економічного управління ПС ЗСУ на фінансування грошових коштів, що підлягають виплаті, у разі їх невиплати. (а.с. 166-167 т.1)

На виконання вказаної вимоги, позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 22.07.2026 року №26/1/5254, в якому повідомлено, що за вказаним виконавчим провадженням були сформовані необхідні документи та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною статтею бюджетного фінансування. Станом на день надання відповіді командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду на користь стягувача, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду, в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 подавалася заявка на кошти на виконання рішення суду ( за вих. №26/1/4751 від 07.07.2026), згідно якій на картковий рахунок ОСОБА_1 будуть перераховані належні йому кошти. Виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження фінансування вищими органами військового управління. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 не має можливості визначити чи повідомити строки виконання рішень судів, за якими задоволені позовні вимоги майнового (грошового) характеру до військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, в матеріалах справи міститься основна заявка-розрахунок для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення за липень 2026 року, якою визначено потребу у коштах в розмірі 109111378,00 грн..

Позивачем надано розрахунок потреби в коштах для військовозобов`язаних, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення за липень 2026 року в якому встановлена сума до виплати ОСОБА_1 - 141 337,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка- розрахунок по справі №520/6729/25 ( ОСОБА_1 ), складений 02.09.2026 за №26/1/6565.

Також, матеріали справи містяться виписки з рахунка за 20.07.2026 та за 23.07.2026, зі змісту яких вбачається, що вхідний залишок ВЧ НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.

З аналізу вказаного випливає, що станом на день винесення спірної постанови про накладення штрафу, у розпорядженні державного виконавця були наявні докази вчинення ВЧ НОМЕР_1 дій, спрямованих на виконання рішення суду від 04.07.2025 по справі № 520/6729/25, зокрема, здійснення нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, замовлення коштів на здійснення їх виплати, як не були виплачені через відсутність бюджетних асигнувань станом на 20.07.2026.

Колегія суддів зазначає, що державного виконавця було повідомлено листами 27.09.2025 року №26/1/7185, від 30.09.2025 року №26/1/7227 та від 22.07.2026 року №26/1/5254 про обставини того, що рішення суду в частині виплати стягувачу нарахованих коштів буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування.

Так, колегія суддів звертає увагу, що у розумінні статті 63 Закону № 1404-VIII обов`язковою умовою для накладення штрафу на боржника при виконанні рішення суду є невиконання останнього без поважних причин.

Поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об`єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов`язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.

У контексті наведеного, слід зауважити й про засади виконавчого провадження, зокрема, справедливість, неупередженість та об`єктивність, які мають слугувати своєрідним орієнтиром під час примусового виконання рішень зобов`язального характеру, надто коли йдеться про поважність причин його невиконання та пов`язану з цим юридичну відповідальності боржника.

Таким чином, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.

Разом з тим, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець повинен ретельно дослідити всі обставини справи та, зокрема, встановити який обов`язок покладено на боржника судовим рішення, належним чином перевірити факт невиконання боржником такого обов`язку та встановити причини невиконання або неналежного виконання обов`язку, покладеного судом.

Вказуючи на неналежність наданої ВЧ НОМЕР_1 заявки на фінансування грошових коштів в якості доказу вжиття заходів з виконання рішення суду, державний виконавець залишає поза увагою, що вказана заявка оформлена на покриття загальної потреби для виплати грошового забезпечення військовослужбовців на виконання рішення судів, а не лише для ОСОБА_1 .

Посилання апелянта на не надання боржником доказів відсутності на рахунках відповідача грошових коштів на виконання рішення суду станом на день накладення виконавцем штрафу, спростовуються випискою з рахунка за 20.07.2026, зі змісту якої вбачається, що вхідний залишок ВЧ НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.

З огляду на те, що позивачем вищевказані документи в якості доказу наявності поважних причин невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/6729/25 в частині виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.04.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум надавалися державному виконавцю до дати винесення останнім постанови про накладення штрафу від 23.07.2026 року ВП № 78980577, вони підлягали оцінці виконавчою службою, чого зроблено не було.

А відтак, твердження апелянта про не надання боржником доказів відсутності бюджетних коштів, відмови у здійсненні відповідного фінансування, вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вищенаведені докази були надані боржником відповідачу без зайвих затримок 22.07.2026, після направлення державним виконавцем вимоги від 14.07.2026.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі, що на вимогу державного виконавця щодо виконання рішення суду ВЧ НОМЕР_1 не надало розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.04.2022 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, а отже рішення в цій частині не можливо вважати виконаним,колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного.

Верховним Судом у постанові № 260/9788/23 від 13 листопада 2025 року викладено, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть уважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та, які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 09.12.2020 у справі № 522/19758/18.

При цьому, ненадання вказаного розрахунку на вимогу державного виконавця не є підставою для накладення штрафу, оскільки лише встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, з урахуванням об`єктивних обставин, що перешкоджали його виконанню, може бути підставою для застосування заходів відповідальності, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо відсутності доказів виплати стягувачу суми нарахованих до виплати коштів згідно з рішенням суду, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу, боржником здійснено відповідні нарахування сум, належних стягувачу до виплати згідно з рішенням суду, скеровано заявки-розрахунки до фінансового органу (розпорядника бюджетних коштів вищого рівня), у якому позивач перебуває на фінансовому забезпеченні, про необхідність виділення коштів на виконання судового рішення, тобто вживались заходи для забезпечення виконання рішення суду.

Водночас, невиконання позивачем судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на таку мету не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Колегія суддів враховує, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Проте, вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу, що не може вважатись обґрунтованим.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.07.2026 року у виконавчому провадженні ВП № 78980577 про накладення штрафу на боржника - Військову частину НОМЕР_1 , є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 по справі № 520/23420/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова

Повний текст постанови складено 10.11.2026 року