Постанова № 141408985 у справі № 520/21962/24 від 11.11.2026

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 р. Справа № 520/21962/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2026, по справі № 520/21962/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №[номер приховано], №[номер приховано] від 25.03.2024.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач звертався до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про відсутність можливості своєчасно виконувати податкові зобов`язання під час воєнного стану від 27.09.2022 №02/0089. Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято попереднє рішення від 12.10.2022 №538/20-40-18-04-25 та рішення від 09.11.2022 № 2369/20-40-1804-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, які були направлені на електронний кабінет платника. Втім, позивач не надав згоди на отримання листування через електронний кабінет. Наведене, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем вимог Порядку щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Однак, судом першої інстанції дані обставини не були враховані, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «ЕПАМ».

За результатами перевірки складено акт №7451/20-40-04-15-02/21242894 від 01.03.2024, яким зафіксовано порушення позивачем вимоги п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасно сплачених позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2020 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року, за травень 2021 року.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №[номер приховано], яким ТОВ "Електропівденатоммонтаж" зобов`язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 128252,01 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №[номер приховано] щодо штрафу у розмірі 5% у сумі 40667,93 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Електропівденатоммонтаж" оскаржило останні в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2024 №18665/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.03.2024 №[номер приховано], №[номер приховано], а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із винесеними Головним управлінням ДПС у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Електропівденатоммонтаж" порушило терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання, що є підставою для відповідальності відповідно до положень п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі відповідно до вимог Кодексу подавати декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 591-IX від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Судовим розглядом встановлено, що підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 №[номер приховано], №[номер приховано] стали висновки податкового органу щодо несвоєчасної сплати платником податків узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям, а саме: граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2020 (16.10.2020 № [номер приховано]), за жовтень 2020 (18.11.2020 № [номер приховано]) - 30.11.2020, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 13.11.2020, 27.11.2020, 26.01.2021, із затримкою на 14, 28, 57, 27 календарних днів; за лютий 2021 (22.03.2021- 30.03.2021 № [номер приховано]) - 30.03.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 14.04.2020, із затримкою на 15 календарних днів; за березень 2021 (16.04.2021 №[номер приховано]) - 30.04.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем - 07.05.2020, із затримкою на 7 календарних днів; за квітень 2021 (20.05.2021 № [номер приховано] ) - 31.05.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 04.06.201, 15.06.2021, 22.06.2021, 25.06.2021, із затримкою на 4, 15, 22, 25 календарних днів; за травень 2021 (22.06.2021 №[номер приховано]) - 25.06.2021 та 30.06.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 19.07.2021, 20.07.2021, 30.08.2021, 30.06.2021, 19.07.2021 із затримкою на 19, 20, 61, 5, 24 календарних днів; за червень 2021 (20.07.2021 № [номер приховано]) - 30.07.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 30.08.2021, 07.09.2021, із затримкою на 31, 39 календарних днів; за липень 2021 (20.08.2021 № [номер приховано]) - 30.08.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 07.09.2021, із затримкою на 8 календарних днів; за грудень 2020 (29.01.2021 № [номер приховано]) - 29.01.2021, проте фактична сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 24.02.2021, 09.03.2021, 11.03.2021, із затримкою на 4, 25, 39, 41 календарних днів.

Водночас, позивач, не заперечуючи несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, зазначав, що застосування до підприємства штрафної санкції відбулось без урахування факту звернення позивача до податкового органу із заявою щодо неможливості виконання податкового обов`язку від 28.09.2022 № 32349/6/ЕКП.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів.

Відповідно до абз. 1, 3, 5 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно з абз. 2 п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що платник податків звільняється від обов`язку дотримання строків подання звітності відповідно до пп.49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Судовим розглядом встановлено, що платником податків подавалася заява щодо неможливості виконання податкового обов`язку від 28.09.2022 № 32349/6/ЕКП.

За результатами розгляду вказаної заяви Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків" винесено попереднє рішення у зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави від 12.10.2022 №538/20-40-18-04-25, яке направлено платнику через Електронний кабінет 14.10.2022, що підтверджується роздруківкою, наявною у матеріалах справи.

У зв`язку з ненаданням додаткових документів позивачем Комісією винесено остаточне Рішення щодо можливості виконання платником податків податкових обов`язків від 09.11.2022 № 2369/20-40-18-04-25.

Отже, на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були відсутні рішення податкового органу, якими б підтверджувалась неможливість виконання ТОВ "Електропівденатоммонтаж" податкових обов`язків.

Посилання апелянта на порушення, які були допущені податковим органом під час розгляду заяви ТОВ "Електропівденатоммонтаж" щодо неможливості виконання податкового обов`язку від 28.09.2022 № 32349/6/ЕКП наведених вище висновків суду не спростовують, оскільки правомірність рішення Комісії від 09.11.2022 № 2369/20-40-18-04-25 не є предметом даного спору.

Натомість доказів скасування чи оскарження вказаного рішення позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для висновків, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Харківській області діяло всупереч вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області №[номер приховано], №[номер приховано] від 25.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 124 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 по справі № 520/21962/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва