Ухвала № 141409474 у справі № 442/3629/25 від 10.11.2026

Справа №442/3629/25 Головуючий у 1 інстанції:Гарасимків Л.І.

Провадження №22-ц/811/4440/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 листопада 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі судді Левика Я.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 червня 2025 року позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 09 вересня 2004 року та зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дрогобицького міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №383.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений при поданні позову до суду.

Рішення суду, після набрання ним чинності, направлено Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Визначено місце проживання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .

Вказане рішення в частині визначення місця проживання малолітньої дитини разом з її батьком ОСОБА_1 , як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітню дитину оскаржив ІНФОРМАЦІЯ_4 , - особа, яка не брала участі у розгляді справи.

Однак, як вбачається із скарги та доданих до неї документів така подана всупереч вимогам ст. 356 ЦПК України.

Так, відповідно до змісту п.1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Також, відповідно до змісту п.1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до підпункту 18 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 2 червня 2016 року N 1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що: «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Так, аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Ігоря Бурденного діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку самопредставництва або як представника.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення вказаного вище недоліку, а саме подання належним чином оформлених документів які б підтверджували наявність повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу (Ігоря Бурденного) представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_5 і соціальної в порядку самопредставництва або як представника (адвоката), станом на день подання такої.

Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та їй повернута.

Документи на виконання вимог ухвали, необхідно у визначений строк подати Львівському апеляційному суду.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 червня 2025 року - залишити без руху.

Надати особі, що подала скаргу строк для усунен ня недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.

Суддя Я.А. Левик