Постанова № 141409487 у справі № 439/1465/25 від 10.11.2026

Справа № 439/1465/25 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.

Провадження № 22-ц/811/878/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А.Левика, М.М. Шандри

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року у розмірі 32500 грн.

Позов обгрунтований тим, що 19 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1351-5641 продукту «На все». Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 6 500 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти за користування ним. Позивач виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши на банківський рахунок відповідача кредитні кошти в обумовленому розмірі. Водночас відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені договором строки не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість. З урахуванням часткового списання нарахованих процентів відповідно до програми лояльності, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32500 грн, з яких 6500 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 26000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1351-5641 від 19.02.2024 р. в розмірі 32 500,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що стягнення процентів в розмірі 26000 грн суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Суд першої інстанції не надав належної оцінки умовам договору на предмет справедливості, зокрема, щодо встановленої процентної ставки, яка є надмірною та призводить до стягнення непропорційно великої суми процентів порівняно з тілом кредиту. Просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Зазначає, що відповідач підписав договір, а відтак погодився з його умовами та відповідно розміром процентів. Протягом 14 днів з моменту укладення договору, відповідач мав право відмовитись від його укладення, однак таким правом не скористався та продовжив користуватись кредитними коштами. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» (надалі - Закон) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом установлено, що 19 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою технології BankID, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1351-5641.

Відповідно до пункту 4.1 договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 6500, 00 грн.

Строк кредитування становить 300 днів, із базовим періодом кредитування тривалістю 14 днів (п.4.4,4.9 договору).

Протягом базового періоду застосовується знижена процентна ставка 1,20% за кожен день, після закінчення базового періоду стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми (п.4.5,4.6 договору).

Для підписання електронного договору відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С8607.

На виконання умов договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 19 лютого 2024 року перерахувало відповідачу 6 500 грн. Факт надання кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за договором № 1351-5641 від 19.02.2024 року та листом АТ «КБ «Приватбанк» за реквізитами, які відповідач вказав особисто.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року, станом на 08 липня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 32452,00 грн, з яких 6500 грн - основний борг, 28977,00 грн - заборгованість за відсотками,975,00 грн- комісія.

Також встановлено, що позивач застосував до відповідача програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у межах якої частково списав нараховані проценти та комісію в сумі 3952,00 грн.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач уклав кредитний договір шляхом його підписання електронним підписом, а позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредиту та, як наслідок, про наявність правових підстав для стягнення з нього заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 6500 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, не застосував Закон України «Про споживче кредитування», що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року був укладений між сторонами після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Таким чином, умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення денної процентної ставки понад 1,0% на день в порядку ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Заборгованість за відсотками за укладеним між сторонами договором, слід розраховувати, виходячи з встановленої ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.

Отже, сума процентів за користування кредитом за договором № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 19500 грн (6500*1%=65 грн в день*300 днів =19500грн). Такий розмір визначено виходячи з суми кредиту 6500 грн та процентної ставки 1 % на день за 300 днів користування кредитом. Крім того, суд враховує списання позивачем у межах застосованої програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 3952,00 грн.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року у розмірі 22048,00 грн, з яких 6500 грн основна сума заборгованості, 15548,00 грн - сума заборгованості за відсотками . В решті позовних вимог слід відмовити.

За приписами ч.1. ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою серії ЛВА-1 №359172(а.с.43), тому звільнений від сплати судових витрат.

Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, проте враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір, який підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в користь позивача становить 1643,35 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1351-5641 від 19 лютого 2024 року у розмірі 22048,00 грн (двадцять дві тисячі сорок вісім гривень,00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1643 грн 35 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра