Ухвала № 141409573 у справі № 160/16771/26 від 11.11.2026

Справа № 160/16771/26

Провадження № 2-а/191/46/26

У Х В А Л А

іменем України

11 листопада 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Форощук С.А., секретаря судових засідань Вехник С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, яким просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 . адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ). які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставления ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 до ТЦК та СП;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ТЦК та СП у відповідності до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 адміністративна справа № 160/16771/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії була передана до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про передачу справи за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного мотивована тим, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування щодо відсутності фактів порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; уточнення персональних даних у встановлений строк свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані з виявленням ним обставин порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення. З чого робиться висновок, що, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності - з огляду на те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов`язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.

Також в ухвалі зазначається, що окружні адміністративні суди не наділені повноваженнями встановлення правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.09.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Відповідач заяв та клопотань не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інших порядок судового провадження.

На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Під підсудністю можливо розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки, згідно з законом, повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

За правилами предметної підсудності визначається, який суд має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.

Статтею 20 КАС України передбачено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Так, згідно ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

У розумінні ч.2 ст.20 КАС України предметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним.

В судовому засіданні судом достеменно встановлено, що предмет позову не віднесений до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 не складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУПАП, також не виносилася постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим сам позивач у позові зазначає, що він не є особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.

З матеріалів справи, зокрема, з відповіді на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.05.2026 №4/3856 вбачається, що згідно наявних даних гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та мобілізації не притягувався. Відносно гр. ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення передбачених ст.210 та 210-1 КУпАП не складались та постанови не виносились.

Вказані обставини також підтверджені листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , наданим суду 21 жовтня 2026 року.

Отже, позивач позовні вимоги в частині протиправності дій відповідача ґрунтує на відсутність факту притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач не оскаржує будь-яке рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Висновок про наявність можливого складу адміністративного правопорушення є лише нічим не підтвердженим припущенням.

Аналіз пункту 1 частини першої статті 20 та частини першої статті 286 КАС України дає підстави для висновку, що справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано, зокрема, протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Тобто предметом судового контролю в таких справах є рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, ключове значення для віднесення справ до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України має факт вчинення особою адміністративного правопорушення та здійснення уповноваженим суб`єктом владних повноважень дій, спрямованих на припинення такого правопорушення та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності у вигляді відповідного рішення.

За таких обставин, суддя зазначає, що пред`явлені позовні вимоги не відносяться до предметної юрисдикції місцевого загального суду, як адміністративного суду, а підлягають розгляду саме окружним адміністративним судом.

Згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутній спір між судами про підсудність, оскільки на час звернення із даним позовом, з огляду на підстави та предмет позову, спір підлягає вирішенню саме Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Суд вказує на те, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Таким чином, суд зазначає, що вирішення даного спору Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області матиме наслідок розгляду справи судом не встановленим законом, а як наслідок порушення процесу та підставою для скасування рішення суду згідно частини першої статті 318 КАС України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Однак, нормами КАС України не визначено дії суду у випадку надходження до відповідного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна.

У той же час, за нормами частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Дослідивши матеріали адміністративного позову, враховуючи те, що розгляд даного позову не належить до предметної юрисдикції Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, необхідно передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 20, 29 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її винесення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. А. Форощук