Рішення № 141409650 у справі № 215/7913/26 від 09.11.2026

Справа № 215/7913/26

2/215/4793/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення,-

УСТАНОВИВ:

03.09.2026 КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення №24 загальною площею 72,7 кв.м., житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , 27.01.2004 виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради (інформація з ДРРП).

Будинок АДРЕСА_1 , є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.

Будинок АДРЕСА_1 оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.

Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.

Пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та п. 24 Правил №830 від 21.08.2019 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

-опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);

- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022р.).

Позивач здійснював нарахування відповідачу за транзити трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення передбачене п.2 Розділу II Методики розподілу №315 відповідно до складеного акту КПТМ «Криворіжтепломережа»: обстеження нежитлового приміщення 24 буд. АДРЕСА_1 від 06.06.2023, встановлено кількість транзитних трубопроводів - 4 шт. довжиною 3,0 м (12,0 м).

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у спірний період постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , а Відповідач як власник нежитлового приміщення багатоквартирного будинку отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудовано та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання які функціонують для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.

Так, відповідач обов`язок з оплати за надані позивачем послуги не виконав, у зв`язку з чим за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 утворилася заборгованість за послугу постачання теплової енергії у розмірі 41 399,50 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 30.04.2026 в розмірі 999,29 грн., сума збитків від інфляції - 2 359,24 грн. (з грудня 2025р. по липень 2026р.) та 3 % річних - 797,00 грн. (з 02.12.2025р. по 13.08.2026р.), оскільки заборгованість позивачем в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить суд стягнути з відповідача вказані суми.

Відповідач ОСОБА_1 21.09.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково в сумі 20332 грн, де 17232 грн. оплата за транзит тепла по її заізольованим трубам та абонплата за обслуговування 3101 грн. ПДВ (18 % нарахованих на суму послуги 17232 грн.). Розрахунок позивачем здійснено на підставі Рахунку-фактури №13346 від 31.03.2026 із застосуванням загального трирічного терміну позовної давності, зазначає, що позов заявлено у вересні 2026 року і розрахунок визнаної заборгованості позивач зробила включно по січень 2023 року по цифрам наведеним у зазначеному рахунку-фактурі. Усі інші позовні вимоги не визнає, тому що позовна заява не містить розрахунку сум заборгованості 41399,50 грн. та за абонентське обслуговування, відсутні пояснення суми до сплати - 42377,85, відсутні підстави зміни нарахування з 115056,66 грн. на 42377,85 грн. До позовної заяви долучено акт обстеження від 06.06.2023, складеного за участі відповідача щодо відсутності опалювальних приладів та наявності виключно транзитних трубопроводів у кількості чотирьох штук заізольованих. Таким чином відповідач із червня 2023 року був обізнаний про відсутність централізованого опалення. Із долученого до позовної заяви рахунку-фактури №13346 вбачається, що вперше його було сформовано 31.10.2025, саме з цього часу позивач неодноразово зверталась з письмовими заявами до відповідача щодо надання їй з метою оплати розрахунків нарахувань але жодної відповіді так і не отримала, тому просить суд застосувати загальний термін позовної давності три роки і відмовити у позовних вимогах щодо стягнення боргу, що перевищує 20332 грн. за період із 05.11.2021 по 31.01.2023 р., а також у стягненні інфляційних збитків, 3 % річних, пені і судового збору у повному обсязі.

30.09.2026 відповідачем надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, відповідачу здійснюється нарахування за надані послуги на всі об`єкти нерухомого майна (МЗК (місць загального користування) +ЗБП (забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення) + транзити) відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 24 Правил №830 від 21.08.2019 як споживачу з індивідуальною (автономною) системою опалення.

Обсяг теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) (нарахування листопад-грудень 2021), визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі.

Відповідно до п. 11 Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018 , встановлено якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Пункт 8 Розділу I Методики розподілу №315, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби (ЗБП) опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):

для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 % (вул. Самотічна, буд.13 3-х поверх.будинок);

для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;

для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 24 Правил №830 від 21.08.2019, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно п.3 Розділу I Методики розподілу №315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Нарахування відповідачу за послугу з постачання теплової енергії на опалення приміщення загальною площею 72,2 кв.м. не здійснюється.

Тому рахунок на 115 056,66 грн. був здійснено нарахування за послугу в тому числі опалення приміщення, в подальшому споживачу (у зв`язку з наданням відповідних документів на встановлення індивідуального опалення) нарахування в рахунку від 31.01.2026 знято (- 55 707,13 грн.) та в рахунку від 31.03.2026 нараховано 42 377,85 грн. (-20 080,71 грн.) знято нарахування.

Відтак, здійснюється лише нарахування за МЗК (листопад-грудень 2021), ЗБП, функціонування внутрішнбобудинкових систем та транзити (з січня 2021 по квітень 2026), що підтверджується рахунками в додатках до позовної заяви та наданої до відзиву виписки з особового рахунку за ІД НОМЕР_2 .

05.10.2026 позивачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких позивач просить суд відмовити у позовних вимогах щодо стягнення боргу, що перевищує 20332 грн. за період із 05.11.2021 по з1.01.2023, а також у стягненні інфляційних збитків, 3 % річних пені і судового збору у повному обсязі. Позивач наполягає, що факт укладення договору із позивачем є недоведеним, вважає необгрунтованими та незрозуміліми розрахунки позовних вимог, та зазначає що рахунок вперше було заявлено тільки 31.10.2025, а обстеження приміщення проводилось 06.06.2023 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені про дату час та місце розгляду справи належним чином, представником позивача Демченко А.Г. подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №429999146 від 05.06.2025 ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , 27.01.2004 виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

Будинок АДРЕСА_1 , є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.

Будинок АДРЕСА_1 оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії.

З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, (надалі - Індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»).

Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р..

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Згідно з п.1 оприлюдненого КПТМ «Криворіжтепломережа» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

З 05.11.2021р. сторони (надавач послуги та споживач) керуються: ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII, «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (зі змінами).

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у спірний період постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , а відповідач як власник нежитлового приміщення багатоквартирного будинку отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудовано та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання які функціонують для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, зведений звіт за період про споживання теплової енергії тощо (а.с.11-24).

Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку АДРЕСА_1 як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення, у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.

Суд зауважує, що факт постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 відповідачем не заперечувався.

Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Пунктом 4 індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги (постачання теплоносія до будинку).

Аналогічні положення щодо приєднання споживача до умов договору наведені в пункті 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021) (далі - Правила).

Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, суду не надано та матеріали справи не містять.

Отже, суд погоджується, що враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 24 між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 є укладеним з 05.11.2021.

Щодо здійснення розрахунків, суд зазначає наступне.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.

Будинок АДРЕСА_1 оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.

Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.

Пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та п. 24 Правил №830 від 21.08.2019 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022р.).

Позивач здійснював нарахування відповідачу за транзити трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення передбачене п.2 Розділу II Методики розподілу №315 відповідно до складеного акту КПТМ «Криворіжтепломережа»: обстеження нежитлового приміщення 24 буд. №13 по вул. Самотічна від 06.06.2023, встановлено кількість транзитних трубопроводів - 4 шт. довжиною 3,0 м (12,0 м).

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.

Тарифи позивачем відповідачу нараховано згідно нормативних актів: за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. №530 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа»); за період з 18.10.2023р. по 25.09.2024 тариф за 1 Гкал 3 481,81 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.23 р. №1272 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа»); за період з 26.09.2024р. по 26.02.2025р. тариф за 1 Гкал 4 664, 18 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 26.09.2024 №1194 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів); за період з 27.02.2025р. по 21.09.2025р. тариф за 1 Гкал 4 759, 94 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.02.2025 №241 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів); за період з 22.09.2025р. по 28.01.2026р. тариф за 1 Гкал 5 485,68грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2025 №1189 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів); за період з 29.01.2026р. по по теперешній час тариф за 1 Гкал 5 752, 46грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.01.2026 №102 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів) (а.с.27-32).

Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою зокрема передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань,

процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або

неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

В даному нормативно правовому акті йдеться мова про заборону нарахувань

безпосередньо такі й категорії як «населення».

Положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» №2633-IV від

02.06.2005 (із змінами та доповненнями) визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках міжсторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач:

- населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і

отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною

організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із

зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення;

- фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові

приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них

підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями

договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого

тарифу для «інших споживачів».

Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження

виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.

Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно

обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловийбудинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до: ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VII від 09.11.2017р.; Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019р.; Постанови КМУ від 21.08.2019р. № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.

Відповідно п.36, п. 37 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

В матеріалах справи наявний детальний розрахунок заборгованості нарахованої на нежиле приміщення АДРЕСА_3 до договору №13346, в якому зазначено період нарахування, розмір тарифу та перерахунок. Заборгованість відповідача за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 за теплову енергію склала 41399,50 грн. за абонентське обслуговування з 05.11.2021 по 30.04.2026 - 999,29, а всього 42398,79 грн. (а.с.33,38).

Отже, суд приходить до висновку, що розрахунок суми заборгованості наявний в матеріалах справи є обгрунтованим та підтверджений належними та достатніми доказами.

Щодо досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.

Згідно заяв відповідача адресованих позивачу з приводу рахунку-фактури №13346 від 31.10.2025 судом встановлено, що відповідач 14.11.2025, 10.12.2025, 17.01.2026 в заявах наполягала, що у неї встановлено, індивідуальне опалення, тому послуга з теплочастання не здійснювалась та наполягала на припиненні порушених прав.

19.02.2026 відповідач звернулась до позивача із заявою про узгодження нарахованої суми.

08.06.2026 рекомендованим листом засобами поштового зв`язку позивачем направлено відповідачу претензію №13346/15698 від 02.06.2026 про наявну заборгованість за період з 05.11.2021 по 31.05.2026 у розмірі 42419,73, яка утворилась у зв`язку з несплатою за нежитлове приміщення №24 за адресою: буд. 13 вул. Самотічна м. Кривий Ріг.

Позовна заява подана до суду позивачем 03.09.2026, станом на 09.11.2026 добровільно заборгованість відповідачем сплачена не була та частково заперечується, тому твердження відповідача, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, на думку суду, не заслуговують на увагу.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.

До позовних вимог застосовується трирічний строк позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України.

Водночас, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020 (чинний з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (із змін. і доп.) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог за період з 05.11.2021 року по 30.04.2026 року строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст. 257 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

Щодо нарахування суми збитків від інфляції, 3 % річних та пені суд зазначає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було відомо про наявну заборгованість за теплопостачання за об`єктом нерухомості відповідача, але факт наявності заборгованості відповідачем заперечувався з листопада 2025, частково заперечується і на час розгляду справи, тому суд не погоджується із відповідачем, що борг виник не з її вини, адже добровільну оплату відповідач не здійснювала, борг заперечувала і на момент подання позовної заяви до суду, жодного платежу не здійснила, навіть в розмірі суми, яку визнає, тому суд погоджується із нарахуванням відповідачу на заборгованість за теплопостачання суми збитків від інфляції, 3 % річних та пені.

В розумінні ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума збитків від інфляції - 2 359,24 грн. (з грудня 2025р. по липень 2026р.) та

3 % річних - 797,00 грн. (з 02.12.2025р. по 13.08.2026р.).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних виникають на підставі закону (ст. 625 ЦК України), та вони входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Також, позивачем було нараховано на суму заборгованості пеню, згідно умов Індивідуального договору ( п. 45 ) та п. 10 ст. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 197,67грн.

Згідно приписів ч.2 ст. 382 ЦКУ усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно ч. 4 ст. 319 і ст. 322 Цивільного Кодексу України, власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У справі «Проніна проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що обов`язок судів мотивувати свої рішення не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Головне - щоб судове рішення демонструвало, що сторони були почуті, а ключові, або вирішальні аргументи (ті, що мають вагоме значення для результату справи) отримали чітку відповідь.

Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості по уточненій позовній заяві за житлово-комунальні послуги нараховані на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 , законність тарифів та розміру нарахування послуг у встановленому законом (ст.ст.12, 81 ЦПК України) порядку під час розгляду справи відповідачами не спростовано, контррозрахунку заборгованості не надано, а тому суд не входить в обговорення правильності нарахування сум заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконувались зобов`язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі, тому позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягають задоволенню.

За ст. 141 ЦПК суд також стягує з відповідачів витрати позивача з оплати судового збору в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274 , 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 у розмірі 41 399,50 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 30.04.2026 в розмірі 999,29 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 2 359,24 грн. (з грудня 2025р. по липень 2026р.), 3 % річних у розмірі 797,00 грн. (з 02.12.2025р. по 13.08.2026р.) та пені в розмірі 197,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір у розмірі по 3328,00 гривень.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено та підписано 09.11.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: 50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

СУДДЯ: