Ухвала № 141409780 у справі № 613/2386/26 від 11.11.2026

Справа №613/2386/26 Провадження № 2-з/613/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права малолітньої дитини на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, перерозподіл одноразової грошової допомоги, стягнення частки отриманої одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати право малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/2 частину одноразової грошової допомоги, що була призначена у розмірі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень ОСОБА_2 після смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бойових дій в районі н.п. Бахмут Донецької області; здійснити перерозподіл одноразової грошової допомоги у сумі 15000000 гривень, яка була призначена та частково виплачена ОСОБА_2 , на всіх членів сім`ї загиблого ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Бахмут Донецької області, а саме: ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки одноразової грошової допомоги та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частки одноразової грошової допомоги; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , частку від отриманої одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, військовослужбовця ОСОБА_3 , у розмірі 1 550 000 грн.

Одночасно з поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) проводити виплати (перерахування коштів) одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув при захисті Батьківщини, згідно з рішенням Комісії Міністерства Оборони України (протоколи від 21.03.2025 № 61/168 та 20.11.2025 № 219/168) на користь відповідача по справі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; шляхом накладення арешту на банківські рахунки, відкриті в усіх установах банків на ім`я ОСОБА_2 , у межах суми позовних вимог, а саме 7 500 000,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є донькою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув під час захисту Батьківщини. На момент призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ОСОБА_2 . Комісією Міністерства оборони України дитина не була врахована в загальний розподіл часток отримувачів. Наразі всю суму одноразової грошової допомоги рішенням Комісії Міністерства оборони України ( протоколи від 21.03.2025 № 61/168 та 20.11.2025 № 219/168) призначено відповідачу по справі, матері загиблого, ОСОБА_2 у розмірі 15000000 грн. та дані кошти вже перераховані у повному обсязі до ІНФОРМАЦІЯ_6 для безпосередньої виплати відповідачу, який на даний час вже здійснив часткову виплату відповідачу та буде здійснювати ці виплати згідно з графіком, визначеним законодавством.

На час подання позовної заяви до суду ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідачу по справі ОСОБА_2 вже фактично виплачено на її рахунок суму одноразової грошової допомоги в розмірі 3 100 000 грн.

Відповідно до сталої судової практики, зокрема висновків Верховного суду, держава в особі Міністерства оборони України не здійснює додаткових виплат ОГД понад гранично встановлений законом ліміт, якщо кошти вже були розподілені рішенням Комісії МО між сторонами. Захист прав нововиявленого отримувача можливий виключно шляхом перерозподілу вже призначеної суми відповідно до законодавства та приписів Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.

Враховуючи норми законодавства України, обставини, які виникли після призначення одноразової грошової допомоги одній стороні, необізнаність органу, який уповноважений на перерахування одноразової грошової допомоги в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 про спір про право іншої сторони на отримання таких виплат, ставлять іншу сторону, яка має право на отримання своєї частки одноразової грошової допомоги, у вкрай нерівне становище з отримувачем такої допомоги, що насамперед пов`язане зі значним часом, необхідним для прийняття законного і справедливого рішення судом, набранням таким рішенням законної сили та здійсненням стороною позивача, яка діє в інтересах малолітньої дитини, інших заходів та часу, необхідних для початку отримання своєї частки грошової допомоги.

Крім іншого, зважаючи на часті зміни норм законодавства щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, зважаючи на той факт, що одноразова грошова допомога, призначена матері загиблого, у повному обсязі перерахована ІНФОРМАЦІЯ_7 , уповноваженому на здійснення виплат тільки цій стороні згідно рішення комісії МОУ, не прийняття рішення про забезпечення позову може призвести до перерахування даних коштів у повному обсязі, або у розмірі, що значно перевищує частку, яка повинна належати відповідачу.

У разі отримання відповідачем всієї суми або чергових частин коштів, виникає ризик їх подальшого витрачання первісним отримувачем і таким чином, виконання майбутнього рішення суду про повернення та перерозподіл цих коштів на користь неповнолітньої дитини буде вкрай ускладненим або взагалі неможливим, оскільки відповідач може не мати інших активів чи майна для повернення грошей, а також після їх повної витрати відмовитися від їх добровільної сплати малолітній дитині у визначеній судом частці, відмовитися від перерозподілу та виплати частини коштів своїй онуці після отримання таких виплат.

Співмірність заходу забезпечення позову полягає у тому, що заборона здійснювати виплати стосується виключно спірних коштів і є тимчасовим заходом до вирішення справи по суті.

Отже, представник заявника вважає, що заходи забезпечення позову є обґрунтованими, ніяким чином не можуть порушувати права відповідача на отримання своєї частки одноразової допомоги, мають тимчасовий характер і стосуються охорони та захисту законного права малолітньої дитини на отримання своєї частки грошової допомоги після загибелі батька.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими документами, доходить такого висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховний Суд у постановах від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 31 липня 2024 року в справі № 623/2015/21 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За пунктом 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21, від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23, від 01 травня 2024 року у справі № 638/6777/23, від 17 червня 2024 року у справі № 644/1482/22.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права малолітньої дитини на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, перерозподіл одноразової грошової допомоги, стягнення частки отриманої одноразової грошової допомоги.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на думку заявниці, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому ускладнить вирішення питання щодо отримання нею одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач, у разі отримання всієї суми або чергових частин коштів одноразової грошової допомоги, може витратити вказані кошти, відповідач може не мати інших активів чи майна для повернення коштів, а також після їх повної витрати відповідач може відмовитися від їх добровільної сплати малолітній дитині у визначеній судом частці.

Проте суд звертає увагу, що заявником не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що потенційна можливість вчинення відповідачем дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також до заяви про забезпечення позову не додано будь-яких інших доказів, які б дозволили суду дійти до обґрунтованого припущення, що відповідачем ОСОБА_2 вчиняються якісь дії, спрямовані, зокрема на витрату частини отриманої одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_3 , тобто доказів, які б підтверджували, що відповідач діє недобросовісно.

Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 16-1 цього Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Статтю 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 3515-IX від 09.12.2023.

В абзаці третьому вказаного пункту вказано, що за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, у разі наявності спору, зокрема між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний призупинити її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя звертає увагу, що Порядок і Умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану № 45 визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Згідно з п.п. 3.1. розділу III. Повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД Порядку №45, Районний (міський) ТЦКСП, зокрема є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.

Згідно з п.п. 4.8. Порядку №45, виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у даній справі є третьою особою та в подальшому, при отриманні копії ухвали про відкриття провадження у справі, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний зупинити виплату одноразової грошової допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61- 7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суддя доходить висновку, що позивачкою та її представником не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом арешту банківських рахунків відповідача, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Враховуючи, що на банківські рахунки відповідача можуть зараховуватися кошти, визначені ч.4 ст. 150 ЦПК України, та забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача унеможливить для останньої розпорядження коштами, які не відносяться до предмету позову в даній справі, суддя доходить висновку, що вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача задоволенню не підлягає.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову можливо на будь-якій стадії розгляду справи, позивач не позбавлений можливості звернутись із заявою про забезпечення позову повторно.

Керуючись ст. ст. 150-153, 157, ч.2 ст.247, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11.11.2026.

Суддя Ю.В. Уварова