Судові рішення

Постанова № 141411089 у справі № 420/14864/26 від 11.11.2026

Постанова від 11.11.2026 в адміністративній справі № 420/14864/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Кравченко К.В.

Справа№ 420/14864/26
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяКравченко К.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру12.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141411089

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/14864/26

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 09.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Кравченка К.В.,

судді - Вербицької Н.В.,

судді - Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу з 01.02.2026 пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 №ЮО110102, виданої на ім`я ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області з 01.02.2026 перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі зазначеної довідки без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та направив до відповідача довідку від 12.05.2026 №ЮО110102 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026, однак відповідач протиправно не здійснив перерахунок пенсії на підставі цієї довідки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволений частково:

- визнана протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 з 01.02.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 №ЮО110102, виданої станом на 01.01.2026;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.02.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 №ЮО110102 у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, з урахуванням проведених виплат;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області судові витрати в сумі 1331,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що органи Пенсійного фонду України призначають і перераховують пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, а довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом на підставі списків осіб, сформованих органами Пенсійного фонду України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій, тоді як після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсій не приймалось, а тому довідку від 12.05.2026 №ЮО110102 надано з порушенням вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, і підстави для перерахунку пенсії за нею відсутні.

Крім того, апелянт вважає, що підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром немає, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що з 01.01.2026 становить 25950,00 грн, а Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 стосується лише частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII і не поширюється на статтю 2 Закону №3668-VI.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а доводи апеляційної скарги стосуються обов`язку відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 12.05.2026 №ЮО110102 та обмеження пенсії максимальним розміром, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах цих доводів.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ІНФОРМАЦІЯ_2 складено та направлено до ГУ ПФУ в Одеській області довідку від 12.05.2026 №ЮО110102 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 за посадою начальника кафедри, яку він займав на день звільнення зі служби, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

У вказаній довідці прямо зазначено, що вона видана відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/3449/26.

Відповідач перерахунок пенсії позивача на підставі зазначеної довідки не здійснив.

Згідно з протоколом перерахунку пенсії станом на 01.03.2026 розмір пенсії позивача з урахуванням усіх надбавок становить 35134,50 грн, проте у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром її виплата обмежена сумою 25950,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2026 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців мають визначатися з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у зв`язку з чим у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, а застосування при перерахунку та виплаті пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 є протиправним.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог щодо виплати пенсії без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про виникнення у відповідача обов`язку здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2026, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення, а згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналогічні положення містить частина перша статті 370 КАС України.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі Закон №2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», інших законів та нормативно-правових актів, виданих відповідно до цих законів.

Згідно з частиною другою статті 1-1 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі Порядок №45), пунктом 3 якого передбачено, що уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України, а довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду України на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, і виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які зазначені у такій довідці, а визначення розміру грошового забезпечення та його складових для перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду України не належить, на що вказує і сам апелянт в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд зазначає, що за загальним правилом підставою для видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та для подальшого перерахунку пенсії органом Пенсійного фонду України є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а довідка видається у порядку, визначеному Порядком №45, у тому числі за заявою пенсіонера.

Водночас, у випадку, коли довідку про розмір грошового забезпечення видано уповноваженим органом на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, така довідка є належною підставою для перерахунку пенсії, а орган Пенсійного фонду України, як суб`єкт, на якого відповідно до статті 14 КАС України також поширюється обов`язковість судового рішення, не наділений повноваженнями перевіряти правомірність видачі такої довідки, наявність підстав для її складання чи правильність визначення в ній складових грошового забезпечення та не може відмовити у перерахунку пенсії з посиланням на недотримання при її видачі процедури, визначеної пунктами 1-3 Порядку №45.

Інакше відмова органу Пенсійного фонду України у перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої на виконання судового рішення, фактично означала б перегляд органом виконавчої влади висновків суду, викладених у судовому рішенні, яке набрало законної сили, та позбавляла б таке судове рішення будь-якого практичного змісту, що суперечить принципам верховенства права, правової визначеності та обов`язковості судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 №ЮО110102 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 видана саме відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/3449/26, про що прямо зазначено у тексті самої довідки, а будь-яких доказів того, що зазначене судове рішення не набрало законної сили або було скасоване, апелянт до суду не надав і на такі обставини не посилався.

За таких обставин доводи апелянта про видачу довідки з порушенням вимог Порядку №45 та про відсутність рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.

Посилання апелянта на лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 №15308/0/2-19/54 апеляційний суд відхиляє, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом і не може змінювати правове регулювання спірних правовідносин або скасовувати обов`язковість судового рішення.

Отже, бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026 на підставі довідки від 12.05.2026 №ЮО110102 є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що з 01.01.2026 розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців мають визначатися з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що не узгоджується з правовим регулюванням спірних правовідносин, адже з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні відповідно до абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025 та яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови №704, скасоване постановою Верховного Суду від 16.07.2026, якою у задоволенні позову у цій справі відмовлено.

Разом з тим, у цій справі обов`язок відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача ґрунтується не на самостійному виникненні у позивача права на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення з 01.01.2026, а на тому, що довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 видано уповноваженим органом на виконання судового рішення, яке є обов`язковим до виконання, зокрема і для органів Пенсійного фонду України.

Щодо доводів апелянта про обмеження пенсії позивача максимальним розміром апеляційний суд зазначає таке.

Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII) було передбачено обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII.

Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (надалі Закон №3668-VI) встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону №2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 положення статті 2 Закону №3668-VI в частині, що поширюється на Закон №2262-XII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та встановлено, що вони втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення, ухвалені, висновки, надані Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, з 12.04.2023 положення статті 2 Закону №3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії в частині, що поширюється на пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Закону №2262-XII, втратили чинність, а положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії втратили чинність ще з 20.12.2016.

Таким чином, станом на 01.02.2026, тобто на дату, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача, чинне законодавство не передбачає обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у тому числі пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Посилання апелянта на те, що Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 не стосується статті 2 Закону №3668-VI, з урахуванням наведеного не спростовує висновку про неможливість обмеження пенсії позивача максимальним розміром, оскільки положення статті 2 Закону №3668-VI в частині, що поширюється на Закон №2262-XII, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 і втратили чинність задовго до виникнення спірних правовідносин.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії, викладені у постановах, ухвалених до 12.04.2023, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони сформовані за іншого правового регулювання.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2026 на підставі довідки від 12.05.2026 №ЮО110102 без обмеження її максимальним розміром, проте у мотивувальній частині рішення не навів мотивів щодо незастосування обмеження пенсії максимальним розміром, а висновок суду першої інстанції про обчислення з 01.01.2026 посадових окладів та окладів за військовими званнями з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є помилковим.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а згідно з частиною четвертою цієї статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, проте допустив неправильне застосування норм матеріального права в частині мотивів такого рішення, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині шляхом викладення її в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.07.2026 Ухвала № 138589516 П'ятий апеляційний адміністративний суд
29.07.2026 Ухвала № 138589515 П'ятий апеляційний адміністративний суд
17.07.2026 Ухвала № 138313213 П'ятий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Рішення № 138082283 Одеський окружний адміністративний суд
26.05.2026 Ухвала № 136854760 без тексту Одеський окружний адміністративний суд