Постанова № 141412979 у справі № 580/5395/26 від 11.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5395/26 суддя першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 580/5395/26 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернувся з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, ЦВЛК ДПСУ), у якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 31.03.2026 № 254, яким щодо захворювання позивача «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст., артроз лівого кульшового суглобу II ст.» встановлено причинний зв`язок у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби»;

- зобов`язати ЦВЛК ДПСУ повторно розглянути питання щодо визначення причинного зв`язку зазначеного захворювання з урахуванням висновків суду, вимог Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 № 441 (далі - Положення № 441), та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що вирішення питання про причинний зв`язок захворювання позивача з проходженням військової служби є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії, яке вимагає спеціальних медичних знань, у зв`язку з чим суд не може здійснювати власну оцінку підставності висновку ЦВЛК ДПСУ.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказує на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив перевірку законності рішення ЦВЛК ДПСУ з втручанням у медичну дискрецію, оскільки діагноз і непридатність до військової служби сторонами не оспорюються.

На думку апелянта, предметом судового контролю є те, чи застосувала ЦВЛК ДПСУ до встановленого діагнозу належне нормативне формулювання причинного зв`язку, чи дослідила обставини, обов`язкові для його вибору, та чи навела мотиви відхилення доводів позивача.

ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції навів зміст пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, однак не співвідніс його з установленими обставинами, тоді як формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» вимагає встановлення не лише початку патогенетичного розвитку захворювання до призову, а й відсутності впливу військової служби на захворювання та придатність до військової служби.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що під час призову у жовтні 2024 року його визнано придатним до військової служби та допущено до виконання її обов`язків, рішення компетентного органу про неправомірність постанови військово-лікарської комісії при призові відсутнє, а нетривалий період служби не є нормативним критерієм і не створює презумпції відсутності причинного зв`язку.

Також апелянт наголошує на тому, що протокол № 254 не містить достатнього мотивування, а суд першої інстанції всупереч частині другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фактично поклав на позивача обов`язок доведення причинного зв`язку захворювання з проходженням військової служби.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, ЦВЛК ДПСУ у відзиві зазначила, що захворювання позивача патогенетично сформувалося до призову на військову службу, оскільки скарги на біль у правому кульшовому суглобі виникли приблизно за рік до огляду госпітальною військово-лікарською комісією, а IV стадію асептичного некрозу діагностовано на шостому місяці служби.

Відповідач також вказує, що рентгенологічне дослідження кульшових суглобів під час медичного огляду при призові не проводилося, тому захворювання не було діагностовано, а оскільки асептичний некроз голівки стегнової кістки незалежно від стадії зумовлює непридатність до військової служби, ступінь придатності позивача за станом здоров`я під час служби не змінився.

На переконання відповідача, протокол № 254 прийнято в межах повноважень, визначених Положенням № 441, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 270 та Положення № 402, а суд не вправі здійснювати власну оцінку медичних висновків військово-лікарської комісії.

У відповіді на відзив від 10.09.2026 позивач зазначив, що доводи відповідача не спростовують аргументів апеляційної скарги, оскільки наведені у відзиві відомості про стадії асептичного некрозу та орієнтовні строки їх розвитку, а також посилання на статтю 61-а Розкладу хвороб у протоколі № 254 не викладені і не можуть замінити його мотивування, а відповідач не довів відсутності впливу військової служби на захворювання та придатність до військової служби.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 апеляційну скаргу позивача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2024 позивача оглянуто військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами огляду встановлено діагнози, зокрема, остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з грижами L4-L5, сечокам`яну хворобу з коралоподібним конкрементом лівої нирки, хронічний пієлонефрит.

На підставі статей 23-б, 39-в, 67-б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, що відображено у довідці військово-лікарської комісії від 02.10.2024 № 4696.

Захворювань кульшових суглобів під час зазначеного медичного огляду не встановлено.

З жовтня 2024 року позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) на посаді курсанта у військовому званні солдат.

Згідно з пунктом 9 свідоцтва про хворобу № 748/415 у період служби позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 05.11.2024 по 15.11.2024, з 19.12.2024 по 07.01.2025 та з 20.01.2025 по 27.01.2025, у КНП «Перша Черкаська міська лікарня» з 16.11.2024 по 27.11.2024, у КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» з 07.01.2025 по 20.01.2025.

З 04.04.2025 позивач перебував на обстеженні та лікуванні у Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (далі - ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ), де 04.04.2025 за результатами рентгенографії кульшових суглобів та консультації лікаря-ортопеда-травматолога йому діагностовано асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV стадії.

16.04.2025 госпітальна військово-лікарська комісія ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ провела медичний огляд позивача та прийняла постанову, оформлену свідоцтвом про хворобу № 748/415, якою щодо групи захворювань, серед яких «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст., артроз лівого кульшового суглобу II ст.», встановила причинний зв`язок у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

Цією ж постановою щодо сечокам`яної хвороби із залишковими явищами перкутанної нефролітотрипсії, проведеної 07.11.2024 та 23.12.2024, і хронічного простатиту встановлено причинний зв`язок у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

На підставі статей 61-а, 10-б, 67-б, 74-б, 23-в, 39-в, 52-в, 49-в графи ІІ додатка 5 до Положення № 441 позивача визнано непридатним до військової служби. Постанову госпітальної військово-лікарської комісії затверджено ЦВЛК ДПСУ 28.04.2025 за № 415.

У пункті 8 свідоцтва про хворобу № 748/415 («Короткий анамнез») зазначено, що зі слів пацієнта та згідно з медичною документацією скарги на правий кульшовий суглоб турбують його приблизно один рік, біль у кульшовому суглобі він пов`язував з наявною неврологічною патологією, а асептичний некроз виявлено в результаті дообстеження під час проходження військово-лікарської комісії.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.05.2025 № 606-ОС позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, а наказом від 20.05.2025 № 652-ОС виключено зі списків особового складу з 22.05.2025.

Згідно з витягом з наказу від 20.05.2025 № 652-ОС щорічна основна відпустка за 2024 та 2025 роки позивачем не використана, у зв`язку з чим йому виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки.

20.06.2025 позивач звернувся до ЦВЛК ДПСУ із заявою про перегляд свідоцтва про хворобу № 748/415 (вх. № 132-С), за результатами розгляду якої листом від 30.06.2025 № 13.1/50097-25-Вих відповідач повідомив про відсутність підстав для перегляду постанови госпітальної військово-лікарської комісії.

У цьому листі ЦВЛК ДПСУ з посиланням на додаток 5 до Положення № 441 зазначила, що асептичний некроз голівки стегнової кістки незалежно від стадії зумовлює непридатність до військової служби, а з урахуванням нетривалого періоду служби та тривалості патогенетичного розвитку захворювання до IV стадії формулювання причинного зв`язку визначено правильно.

Заявою від 06.11.2025 (вх. № С-277) позивач повторно звернувся до відповідача щодо зміни причинного зв`язку захворювань.

Листом від 04.12.2025 № 13.1/С-277/280 ЦВЛК ДПСУ повідомила позивача, що з 05.11.2024 по 27.01.2025 він безперервно перебував на лікуванні у закладах охорони здоров`я, а в подальшому - у щорічній відпустці, та що з урахуванням стадії розвитку захворювання етіопатогенетично сформувалися до призову на військову службу.

31.03.2026 ЦВЛК ДПСУ на засіданні з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) прийняла рішення, оформлене протоколом № 254.

У розділі І протоколу № 254 предметом розгляду визначено заяви позивача вх. № 132-С від 20.06.2025 про перегляд свідоцтва про хворобу № 748/415 та вх. № С-277 від 06.11.2025 про зміну причинного зв`язку діагнозів.

У розділі ІІ протоколу наведено перелік документів, поданих позивачем до кожної із заяв, серед яких, зокрема, картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» Чигиринської міської ради, довідка ВЛК від 02.10.2024 № 4696, копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2025 № 652-ОС, копія МРТ поперекового відділу хребта від 13.11.2023, копія рентгенографічного дослідження кульшових суглобів від 04.04.2025, копія консультативного висновку лікаря-ортопеда-травматолога ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ від 04.04.2025 та копія консультативного висновку лікаря-ортопеда-травматолога КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» від 03.07.2025.

У розділі VIII протоколу («Висновок лікаря-експерта») зазначено, що постанову госпітальної військово-лікарської комісії прийнято відповідно до Положення № 441, тоді як згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 270 медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби України в період воєнного стану проводиться в порядку, визначеному Положенням № 402.

Далі в цьому розділі протоколу наведено висновок про відповідність застосованих статей Розкладу хвороб критеріям Положення № 402 щодо встановлення ступеня придатності до військової служби та зазначено, що «причинний зв`язок за наявними захворюваннями та травмами встановлено вірно».

Розділом Х протоколу («Постановили») відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 270, вирішив постанову госпітальної військово-лікарської комісії № 748/415 «в частині застосування нормативно правового документу» оформити відповідно до вимог Положення № 402 за тими самими діагнозами та з тими самими формулюваннями причинного зв`язку.

Зокрема, захворювання «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст. артроз лівого кульшового суглобу II ст.» включено до групи захворювань, серед яких хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт, ізольований міжхребцевий остеохондроз, гіпертонічна хвороба І стадії та інші, щодо якої застосовано спільне формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

На підставі статей 61-а, 10-б, 67-б, 74-б, 23-в, 39-в, 52-в, 49-в графи ІІ додатків 1- 3 Розкладу хвороб Положення № 402 позивача визнано непридатним до військової служби. Рішення прийнято одноголосно.

Протокол № 254 не містить посилання на підпункт пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, на підставі якого визначено формулювання причинного зв`язку зазначеного захворювання, і не містить інших мотивів обрання цього формулювання, крім констатації правильності раніше встановленого причинного зв`язку.

Не погоджуючись з указаним протоколом ЦВЛК, ОСОБА_1 звернувся до суду і, за результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров`я військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Державної прикордонної служби України медичного огляду, зокрема з метою встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби, визначено Положенням № 441 (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, тобто до набрання чинності змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2026 № 366).

Відповідно до абзаців сьомого та одинадцятого пункту 7 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 на ЦВЛК покладаються, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань, а також контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих ВЛК, ЛЛК, тимчасово діючих ВЛК.

Згідно з абзацом другим пункту 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 ЦВЛК має право приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови.

Пунктом 11 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 передбачено, що ЦВЛК перевіряє відповідність прийнятих ВЛК, ЛЛК постанов вимогам цього Положення на підставі звернень, до яких додаються оригінали медичних документів або належним чином завірені їх копії, а пунктом 12 цієї глави - що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ІІІ Положення № 441 причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою у осіб, звільнених з військової служби, які проходили військову службу в органах Держприкордонслужби, визначає ЦВЛК.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 глави 2 розділу ІІІ Положення № 441 причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою встановлюється, зокрема, звільненим з військової служби особам, які проходили військову службу в органах Держприкордонслужби та не згодні з постановою ВЛК, ЛЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) і ставлять питання про перегляд цієї постанови.

Абзацом другим пункту 1 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 передбачено, що ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо), які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 270 «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 № 644 та від 10.09.2025 № 1136) установлено, що на період воєнного стану медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними, зокрема, в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Державної прикордонної служби, а постанови (рішення) такими комісіями приймаються на підставі Розкладу хвороб, пояснень щодо застосування його статей та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1- 3 до Положення № 402, у формулюваннях, передбачених, зокрема, пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ цього Положення.

Отже, на час прийняття спірного рішення формулювання постанови ЦВЛК ДПСУ про причинний зв`язок захворювання позивача підлягало визначенню відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення), що відповідач врахував, прийнявши протокол № 254, і що сторонами не заперечується.

Згідно з підпунктом «є» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанова у формулюванні «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Підпунктом «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанова у формулюванні «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що підпункти «є» та «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 розмежовують випадки, коли захворювання виникло до військової служби, за критерієм впливу служби на перебіг захворювання та придатність особи до військової служби.

Формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» щодо захворювання, яке не діагностовано під час призову, може бути застосоване за одночасної наявності двох умов, а саме: якщо патогенетичний розвиток захворювання почався до призову і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання та придатність до військової служби.

Натомість у разі, якщо захворювання, яке виникло до військової служби, саме в період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності до військової служби, застосуванню підлягає формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

З приводу меж судового контролю у спорах цієї категорії колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 дійшов висновку, що надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, виходить за межі судового розгляду, а в постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Водночас, розглядаючи по суті спори щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій, суд вправі перевірити їх законність у межах дотримання процедури їх прийняття (постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23, від 25.09.2025 у справі № 480/13255/23).

У постанові від 25.09.2025 у справі № 480/13255/23, ухваленій у спорі щодо постанови ЦВЛК ДПСУ про причинний зв`язок захворювань (травм), оформленої протоколом, Верховний Суд визнав таку постанову протиправною, оскільки в ній не вказано правової підстави та норми, якою керувалася комісія, визначаючи формулювання причинного зв`язку, а мотиви, якими керувалася комісія, відсутні.

Верховний Суд виходив з того, що відповідність рішення суб`єкта владних повноважень критерію обґрунтованості вимагає, щоб рішення було вмотивованим і зрозумілим для особи, якої воно стосується. Перевірка такого акта на обґрунтованість не потребує надання судом оцінки правильності висновків ЦВЛК і дослідження медичних документів, що унеможливлює втручання у дискрецію цього органу, а полягає у з`ясуванні того, чи містить акт достатні та належні мотиви його прийняття.

У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що з оскаржуваної постанови ЦВЛК неможливо встановити, чи розглядала комісія всі документи, подані позивачем, а будь-яка аргументація з цього приводу відсутня, та не погодився з підходом судів попередніх інстанцій, які обґрунтували правомірність рішення ЦВЛК відтворенням аргументів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

При цьому Верховний Суд врахував усталену правову позицію, відповідно до якої загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (постанова Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 420/7076/20).

Таким чином, встановлення діагнозу, стадії захворювання, часу його виникнення та особливостей перебігу ґрунтується на спеціальних медичних знаннях і не підлягає переоцінці судом. Водночас вибір нормативного формулювання причинного зв`язку не є вільним розсудом військово-лікарської комісії, оскільки пункт 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 пов`язує кожне формулювання з конкретними фактичними умовами.

Отже, суд, не підміняючи військово-лікарську комісію у вирішенні медичних питань, у межах перевірки за критеріями частини другої статті 2 КАС України з`ясовує, чи зазначила комісія норму, на підставі якої обрано формулювання, чи навела висновки щодо обставин, з якими ця норма пов`язує обране формулювання, на підставі яких даних, а також чи оцінила документи, подані особою.

З огляду на це колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повноваження відповідача щодо визначення причинного зв`язку захворювання позивача з проходженням військової служби є дискреційними та виключають судову перевірку обґрунтованості спірного рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, встановлений позивачу діагноз, стадія захворювання, його віднесення до статті 61-а Розкладу хвороб та висновок про непридатність позивача до військової служби сторонами не оспорюються і предметом судового контролю у цій справі не є.

Предметом спору є обрання ЦВЛК ДПСУ нормативного формулювання причинного зв`язку захворювання позивача з проходженням військової служби за результатами розгляду його заяв, предметом яких була саме зміна цього формулювання.

Колегія суддів враховує, що в розділі Х протоколу № 254 рішення сформульовано як оформлення постанови госпітальної військово-лікарської комісії відповідно до Положення № 402 «в частині застосування нормативно правового документу».

Разом з тим зазначене формулювання не змінює правової природи протоколу № 254, який за своїм змістом є рішенням ЦВЛК ДПСУ, прийнятим за наслідками розгляду заяв позивача по суті.

Про це свідчить те, що в розділі І протоколу предметом розгляду визначено заяви позивача про перегляд свідоцтва про хворобу та про зміну причинного зв`язку діагнозів, у розділі ІІ наведено перелік поданих ним документів, у розділі VIII зроблено висновок про те, що причинний зв`язок встановлено вірно, а в розділі Х формулювання причинного зв`язку визначено вже із застосуванням Положення № 402. Іншого рішення за результатами розгляду цих заяв відповідач не приймав.

Позивач на час звернення із заявами був звільнений з військової служби за станом здоров`я та не погоджувався з постановою госпітальної ВЛК про причинний зв`язок захворювання, тому розгляд його заяв і визначення причинного зв`язку належали до повноважень ЦВЛК ДПСУ відповідно до пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІІ Положення № 441.

За таких обставин саме протокол № 254 є індивідуальним актом, який підлягає перевірці на відповідність критеріям частини другої статті 2 КАС України.

Оскільки підпункт «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 пов`язує формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» з одночасною наявністю двох умов, а підпункт «є» цього пункту - з досягненням захворюванням у період служби такого розвитку, що призводить до непридатності, рішення ЦВЛК про обрання формулювання «НІ» щодо захворювання, не діагностованого під час призову, повинно містити висновки щодо кожної з цих умов із зазначенням даних, на яких вони ґрунтуються.

Зміст таких висновків є медичним і належить до компетенції комісії, однак їх наявність у рішенні є складовою його обґрунтованості в розумінні пункту 3 частини другої статті 2 КАС України.

Протокол № 254 зазначеним вимогам не відповідає, позаяк у ньому не вказано підпункту пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, на підставі якого обрано формулювання причинного зв`язку, а висновок щодо причинного зв`язку обмежується констатацією того, що його встановлено вірно.

Протокол № 254 також не містить висновків ні щодо часу початку патогенетичного розвитку захворювання, ні щодо відсутності впливу військової служби на перебіг захворювання та придатність позивача до військової служби, ні щодо неможливості застосування підпункту «є» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402.

Крім того, перелічивши у розділі ІІ протоколу документи, подані позивачем, і будучи відповідно до пункту 11 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 зобов`язаною перевірити відповідність постанови госпітальної ВЛК вимогам нормативних актів на підставі цих звернень, відповідач жодної оцінки цим документам не надав.

Зокрема, у протоколі № 254 не оцінено картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня», довідку ВЛК від 02.10.2024 № 4696, результати рентгенографічного дослідження кульшових суглобів і консультативний висновок лікаря-ортопеда-травматолога від 04.04.2025, а також консультативний висновок лікаря-ортопеда-травматолога від 03.07.2025, і не зазначено, чому ці документи не впливають на висновок відповідача.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що мотиви визначення формулювання причинного зв`язку доведено до відома позивача листами від 30.06.2025 та 04.12.2025. Ці листи передували прийняттю протоколу № 254, не є його складовою, протокол на них не посилається і їх мотивів не відтворює.

Крім того, наведені в листах мотиви викладено з посиланням на Положення № 441, тоді як спірний протокол прийнято вже із застосуванням Положення № 402.

Поряд з цим лист від 04.12.2025 ґрунтується, зокрема, на тому, що після лікування позивач перебував у щорічній відпустці. Водночас згідно з витягом з наказу від 20.05.2025 № 652-ОС, який був поданий позивачем і розглядався відповідачем (пункт 2.6 розділу ІІ протоколу № 254), щорічна основна відпустка за 2024 та 2025 роки позивачем не використана.

Також з пункту 9 свідоцтва про хворобу № 748/415 вбачається, що в періоди з 27.11.2024 по 19.12.2024 та з 27.01.2025 по 04.04.2025 позивач на стаціонарному лікуванні не перебував. Відповідач цих розбіжностей не усунув і не пояснив, чи впливають вони на його висновок щодо відсутності впливу військової служби на захворювання.

Посилання відповідача на нетривалість служби, як обґрунтовано зазначає апелянт, не є нормативним критерієм вибору формулювання за пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 і саме по собі, без висновків щодо умов, визначених підпунктами «є» та «ж» цього пункту, не може обґрунтовувати обране формулювання.

Аргументи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що асептичний некроз голівки стегнової кістки незалежно від стадії зумовлює непридатність до військової служби, а тому ступінь придатності позивача під час служби не змінився, у протоколі № 254 відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доводить, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень і обґрунтовувати його рішення мотивами, яких воно не містить, у тому числі доводами, наведеними відповідачем лише під час судового розгляду, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.09.2025 у справі № 480/13255/23.

Крім того, ці доводи стосуються лише відсутності впливу служби на придатність до військової служби і не містять висновку щодо відсутності впливу служби на саме захворювання, що є самостійною складовою умови, передбаченої підпунктом «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402.

Водночас колегія суддів не погоджується з доводом апелянта про те, що застосування підпункту «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 можливе лише за наявності рішення компетентного органу про неправомірність постанови військово-лікарської комісії при призові, оскільки ця норма прямо поширюється на захворювання, які не діагностовано під час призову, але патогенетичний розвиток яких почався до призову.

Висновок військово-лікарської комісії при призові підлягає оцінці відповідачем у сукупності з іншими медичними даними і сам по собі не визначає формулювання причинного зв`язку.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів, що протокол № 254 у частині визначення причинного зв`язку зазначеного захворювання прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, із зазначенням правової підстави та мотивів обраного формулювання.

Висновки колегії суддів у цій справі не ґрунтуються на оцінці медичних даних і не визначають, яке саме формулювання причинного зв`язку підлягає застосуванню. Вирішення цього питання належить до компетенції ЦВЛК ДПСУ.

Під час повторного розгляду відповідач повинен зазначити підпункт пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, на підставі якого обирає формулювання, навести мотивовані висновки щодо наявності чи відсутності умов, з якими ця норма пов`язує обране формулювання, та оцінити подані позивачем документи.

За таких обставин протокол № 254 у частині встановлення причинного зв`язку захворювання позивача «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст., артроз лівого кульшового суглобу II ст.» з проходженням військової служби у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби» підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки зазначене формулювання застосовано у протоколі № 254 до групи захворювань, а позивач оскаржує його лише щодо одного з них, формулювання причинного зв`язку щодо інших захворювань цієї групи, інших діагнозів, а також висновок про непридатність позивача до військової служби предметом позовних вимог не є і цією постановою не змінюються.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень повторно розглянути звернення позивача та прийняти рішення з урахуванням його оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки визначення причинного зв`язку захворювання потребує спеціальних медичних знань і належить до повноважень військово-лікарської комісії, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо визначення причинного зв`язку зазначеного захворювання за заявами позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій постанові.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, помилково визнавши спірне рішення таким, що в частині вибору формулювання причинного зв`язку не підлягає перевірці на обґрунтованість, не з`ясував, чи містить протокол № 254 правову підставу та мотиви обраного формулювання, і не надав оцінки основним доводам позивача.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору та свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 245, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 580/5395/26 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі № 580/5395/26 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) від 31.03.2026 № 254 у частині встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст., артроз лівого кульшового суглобу II ст.» з проходженням військової служби у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 45890441) повторно розглянути питання щодо визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки IV ст., артроз лівого кульшового суглобу II ст.» з проходженням військової служби за його заявами від 20.06.2025 (вх. № 132-С) та від 06.11.2025 (вх. № С-277) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова