П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/20410/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
11 листопада 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 (вх. № 24677/Г-0600-25 від 03.07.2025).
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 (вх. № 24677/Г-0600-25 від 03.07.2025) з урахуванням висновків суду та прийняти адміністративний акт, передбачений Законом № 2073-IX.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, передбачену ч. 3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Головне управління) позивачу з 05.03.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» і визначений мінімальний розмір пенсії 18888 грн.
Позивач через свого представника адвоката Дзись А.Р. звернувся до відповідача із заявою від 02.07.2025 (вх. № 24677/Г-0600-25 від 03.07.2025), в якій просив провести з 01.03.2025 індексацію пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії 18888 грн на коефіцієнт збільшення 1,115.
На вказану заяву відповідач надав відповідь листом від 29.07.2025 № 27881-24677/Г-02/8-0600/25, підписаним заступником начальника Головного управління, в якій повідомив про виконання рішення суду у справі №240/16560/24 та звернув увагу, що вказаним рішенням суду зобов`язань щодо проведення та виплати індексації пенсії призначеної на виконання рішення суду не покладалось.
Вважаючи вказаний лист відповідач відмовою в індексації пенсії, позивач звернувся до суд з позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до підпункту з пункту 2 постанови КМ України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 1 березня 2025 р. розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Предметом спору є дії відповідача щодо не проведення позивачу індексації пенсії по інвалідності, передбаченої ч. 3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за його заявою від 02.07.2025, поданою уповноваженому органу для забезпечення реалізації права позивача на індексацію пенсії.
Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів Пенсійного фонду їх посадових осіб з пенсіонерами щодо розгляду і вирішення заяв пенсіонера щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу пенсіонера, розгляд якої здійснюється відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2073-IX, цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
В статті 2 Закону № 2073-IX зазначено:
"1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);
4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи".
В статті 27 Закону № 2073-IX зазначено:
"1. Учасником адміністративного провадження є:
1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі:
а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник)".
Суд вертає увагу, що позивач фактично звертався до відповідача із заявою про прийняття адміністративного акта (рішення або юридично значущої дії індивідуального характеру про проведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії 18888 грн на коефіцієнт збільшення 1,115).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 2073-IX, особа може брати участь в адміністративному провадженні особисто та/або через представника; особа не має права брати участь в адміністративному провадженні або у вчиненні окремих процедурних дій через її представника у разі, якщо законом передбачена особиста участь такої особи.
Судом встановлено, що заява позивача від 02.07.2025 подана з дотриманням вимог статей 40, 41 Закону № 2073-IX.
Підпунктом 1 ч. 1 ст. 46 Закону № 2073-IX передбачено, що адміністративне провадження розпочинається з дня отримання заяви компетентним адміністративним органом.
За результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт ( ч.1 ст. 69 Закону № 2073-IX).
Форма та зміст адміністративного акту передбачені статтями 70-72 Закону № 2073-IX.
Проте, як вбачається з листа відповідач від 29.07.2025 № 27881-24677/Г-02/8-0600/25, він не є адміністративним актом.
Водночас, судом першої інстанції правильно вказано про те, що заява позивача повинна розглядатися відповідно до Закону № 2073-IX, а не Закону України "Про звернення громадян", який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 02.07.2025 (вх. № 24677/Г-0600-25 від 03.07.2025) та зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву з урахуванням висновків суду та прийняти адміністративний акт, передбачений Законом № 2073-IX.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.