П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/10553/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
11 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.02.2025 №00/3642/09-01 в частині застосування штрафу у сумі 16000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 28.01.2025 №475-п "Про проведення фактичної перевірки", на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України з 30.01.2025 по 31.01.2025 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні діяльності пов`язаної з обігом підакцизної продукції.
За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 31.01.2025 №2016/22-01-09-01/ НОМЕР_1 , підписаний без зауважень та отриманий позивачем 31.01.2025.
Перевіркою встановлено порушення вимог: пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме реалізація алкогольного напою за цінами нижчими за мінімальні роздрібні ціни.
За реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні роздрібні ціни ГУ ДПС у Хмельницькій області на підставі пункту 25 частини 2 статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX (далі - Закон №3817) винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2025 №00/3642/09-01 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16 000 грн.
Не погодившись із винесеним ГУ ДПС у Хмельницькій області податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2025 №00/3642/09-01 ФОП ОСОБА_1 звернулась до ДПС зі скаргою.
Рішенням про результати розгляду скарги №12998/6/99-00-06-03-02-06 від 07.05.2024 скаргу позивача залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно з пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з положеннями п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.
Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Відповідно до ч.1 Розділу XII Прикінцевих положень Закону №3817, встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім встановлених нормою виключень.
Частиною 2 Розділу XII Прикінцеві положення встановлено, що Закон України 3817-ІХ і Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону.
Положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
Отже, оскільки перевірка проведена та податкове повідомлення-рішення винесено після набрання чинності Закону №3817, то в даному випадку застосуванню підлягають норми цього закону.
Відповідно до ст. 1 Закону алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій - мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.
За результатами перевірки встановлено порушення п. 32 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ та постанови КМУ від 30 жовтня 2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі Постанова №957), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої.
30.11.2024 на офіційному веб сайті Державної податкової служби України було оприлюднено інформацію Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10.10.2024 №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).
Таким чином, починаючи з дати набрання чинності Законом від 10.10.2024 №4015-ІХ (01.12.2024), суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були зобов`язані застосовувати мінімальні роздрібні ціни визначені п. 32 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №3817.
Правила розрахунку оптово-відпускних і роздрібних цін визначено у примітці додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957:
1. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
2. Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.
3. Мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.
4. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1-3 цього додатка, заокруглюються:
у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.
Таким чином, з урахуванням примітки 4 додатка до Постанови №957 суб`єктами господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями застосовується механізм заокруглень, що виникають при оплаті вартості товарів (робіт, послуг) за готівку, за умови дотримання вимог Закону №481 та Постанови №957, тобто за цінами не нижче встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.
Пунктом 1 Постанови №957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до даної постанови.
Отже, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр - Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л, становить 42 грн.
Мінімальна роздрібна ціна за 1 літр - Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л, становить 49 грн.
Згідно матеріалів справи, під час фактичної перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за розмір мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої встановлені Постановою №957, зокрема, 09.12.2024 та 08.01.2025 було реалізовано вино Ізабелла об`ємом 1,0 (один) літр за ціною 71,50 грн. та 73,50 грн. відповідно.
Проте вартість дійсно мала б становити 73,50 грн., а не 71,50 грн.
Дану помилку позивачем було виявлено одразу та виправлено згідно Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (надалі - Порядок), що підтверджується матеріалами справи.
Твердження контролюючого органу, наведене в апеляційній скарзі, щодо реалізації вина «Ізабелла» об`ємом 10 л за ціною 73,50 грн не відповідає дійсності, оскільки під час програмування найменування товару «Вино Ізабелла» було допущено технічну помилку - пропущено розділовий знак у позначенні об`єму «1,0 л», унаслідок чого в найменуванні товару відображено «10 л». Такі обставини підтверджуються поясненнями позивача, викладеними в позовній заяві та відзиві, а також копіями розрахункових чеків, долучених до матеріалів справи, у яких об`єм товару зазначено з відповідним розділенням цифр.
Крім того, згідно з витягом із системи СОД РРО з інформацією про виторги за 08.01.2025, найменування товару зазначено як «ВИНО ІЗАБЕЛЛА 10Л», кількість товару - «1», а ціна становить 73,50 грн за одну одиницю товару, тобто за 1 літр.
Отже, наведені обставини в їх сукупності свідчать про те, що зазначення об`єму товару як «10 л» зумовлене технічною помилкою під час його програмування, а не фактичною реалізацією вина в такому об`ємі.
При цьому суд зауважує, що сама по собі наявність технічної помилки в найменуванні товару за умови її спростування іншими належними доказами не може вважатися достатнім підтвердженням порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Враховуючи встановлене, позивачем реалізовано по 1 л. вина за ціною 73,50 грн., що відповідає встановленим мінімальним роздрібним цінам та підтверджується копіями звітів фіскальної пам`яті, а також роздруківками електронного журналу РРО.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2025 №00/3642/09-01 щодо застосування штрафу у сумі 16000,00 грн.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.