Постанова № 141413029 у справі № 120/2718/25 від 11.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2718/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

11 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 025750011882 від 11 лютого 2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04 лютого 2025 року, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період роботи з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року, а також врахувавши висновки суду, що наведені в мотивувальній частині судового рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на апеляційну скаргу, в якому другий відповідач підтримує апеляційну скаргу та просить суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Також до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 04.02.2026 змінити - задовольнивши позов повністю, а саме визнати протиправним та скасувати рішення зобов`язати головне управління ПФУ у Вінницькій області № 025750011882 від 11.02.2025 року, призначити з 30.11.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до мені (позивачу) статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу тракториста періоди роботи з 06.07.1986року по 24.10.2005року включаючи службу в армії 07.12.1987 року по 31.10.1989 року, 26.06.2006року по 03.03.2008року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 08.11.1989 року по 31.12.1989 року, з 01.09.2004року по 30.09.2004року, з 01.01.2005року по 24.10.2005року 3 3 01.02.2007року по 28.02.2007року, з 01.01.2008року по 29.02.2008 року, з 01.01.2024 року по 26.02.2024року та виплатити призначену пенсію з 30.11.2024року.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності розгляд цієї заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, яке рішенням від 11 лютого 2025 року № 025750011882 відмовило позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зі змісту такого рішення слідує, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи у приватному акціонерному товаристві "Зернопродукт МХП" з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 грудня 2024 року № 138/к, оскільки така довідка не відповідає додатку, наданим у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства".

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення позову виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог в цій частині, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційного перегляду, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів ураховує, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 оскаржене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 025750011882 від 11.02.2025 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04 лютого 2025 року, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період роботи з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року, а також врахувавши висновки суду, що наведені в мотивувальній частині судового рішення.

ОСОБА_1 самостійної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не подав. Поданий ним процесуальний документ від 19.06.2026 (зареєстрований 26.06.2026) за своїм найменуванням, змістом та процесуальною формою є відзивом на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, поданим відповідно до статті 304 КАС України.

Включення до прохальної частини такого відзиву вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та зміни рішення шляхом задоволення позову повністю не змінює правової природи цього процесуального документа та не наділяє його властивостями апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу є засобом викладення заперечень щодо вимог і доводів апелянта, однак не може замінювати апеляційну скаргу та самостійно розширювати межі апеляційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів не знаходить процесуальних підстав для перегляду на користь позивача тієї частини рішення суду першої інстанції, яка ним у встановленому КАС України порядку не оскаржена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за список №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку, наявність необхідного загального стажу та стажу роботи на посадах тракториста-машиніста, підтвердження безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

При цьому порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20 січня 1992 року.

Зокрема, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах цій категорії осіб є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому положення Порядку № 637 поширюються саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 22 січня 1997 року ОСОБА_1 у період з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року працював трактористом у Хмільницькій філії товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт".

При цьому у суду відсутні сумніви щодо правдивості записів трудової книжки позивача, оскільки вони виконані належним чином, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця, а тому є такими, що внесені у відповідності до норм чинного законодавства.

Водночас на реалізацію приписів Порядку № 637 разом із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подавалася довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138/к, що видана МХП "Зернопродукт" від 27 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року працював трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, протягом календарного року - в тваринництві.

Також у згадуваній довідці зазначено, що вказаний період зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підставою видачі довідки зазначено наказ № 120/3 "Про прийняття на роботу" від 26 червня 2006 року, наказ № 60 "Про припинення трудового договору" від 03 березня 2008 року, розрахункові листи та відомості по нарахуванню заробітної плати з 2006 року по 2008 рік.

Водночас як на підставу для неврахування згадуваної вище довідки та, як наслідок, незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року відповідач послався на те, що така довідка не відповідає додатку, наданим у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7.

При цьому судом встановлено, що довідка від 27 грудня 2024 року № 138/к дійсно видана відповідно до Додатку № 5 до Порядку № 637, а не відповідно до Додатку № 7 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року.

Разом із тим, дослідивши зміст довідки від 27 грудня 2024 року № 138/к, що видана МХП "Зернопродукт", суд установив, що така відповідає всім реквізитам, визначеним у Додатку № 7 до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року, зокрема у такій довідці зазначено період роботи особи за професією тракториста, який був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві, вид зайнятості, підставу видачі, підписи відповідальних осіб та печатку підприємства.

За таких обставин доводи пенсійного органу про те, що видана позивачу довідка не відповідає Додатку 7 до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року є безпідставними.

Більше того, пенсійним органом не зазначено, яких саме відомостей не містить надана позивачем довідка, які б унеможливлювали зарахувати до пільгового стажу період його роботи з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року.

Крім того, суд зазначає, що у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб`єкт владних повноважень не скористався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданими ОСОБА_1 документами підтверджується те, що в період з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року позивач працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 11 лютого 2025 року № 025750011882 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є досягнення необхідного віку (55 років), наявність страхового стажу не менше 30 року, з яких не менше 20 років за професією тракториста-машиніста, що безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Так, на момент подання заяви про призначення пенсії вік позивача складав більше 55 років, страховий стаж - 28 років 9 місяців 05 днів.

Проте, оскаржуваним рішенням не зазначено кількість пільгового стажу, який зараховано позивачеві пенсійним органом.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою захисту порушених прав та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 04 лютого 2025 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період роботи позивача з 26 червня 2006 року по 03 березня 2008 року.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.