Постанова № 141413035 у справі № 240/27758/23 від 11.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27758/23

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

11 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 01.10.2017), без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 14.07.2023;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити відповідний перерахунок та виплату.

У липні 2025 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вжив заходів на виконання рішення (здійснив перерахунок), а незгода позивача з розміром нарахованих виплат свідчить про спір щодо правильності виконання, який підлягає вирішенню в порядку ст. 383 КАС України, а не шляхом встановлення судового контролю за ст. 382 КАС України. Крім того, суд зазначив про перебування рішення на стадії примусового виконання.

Не погоджуючись із цією ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 10.03.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало відзив, у якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи на повне виконання рішення суду в межах виділених бюджетних асигнувань.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями статей 382-382-3 КАС України передбачено спеціальний процесуальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

За змістом статті 382 КАС України суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власної ініціативи може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

При цьому відсутність виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду судом питання про встановлення судового контролю.

Отже, механізм судового контролю, передбачений КАС України, та примусове виконання судового рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є самостійними правовими процедурами, які мають спільну мету - забезпечення реального виконання судового рішення, однак застосування судового контролю не поставлено законом у залежність від попереднього вичерпання особою всіх передбачених законом заходів виконавчого провадження.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КАС України не містить вимоги щодо обов`язкового попереднього відкриття виконавчого провадження або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання як передумови для застосування судового контролю.

Застосування судового контролю не залежить від того, чи відкрито виконавче провадження та чи пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання. Звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України та процедура примусового виконання судового рішення є окремими, самостійними процедурами, які можуть застосовуватися одночасно.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що метою судового контролю є не дублювання функцій органів державної виконавчої служби, а безпосереднє процесуальне стимулювання суб`єкта владних повноважень, на якого судовим рішенням покладено відповідний обов`язок, до його належного та своєчасного виконання.

Вимога до особи, на користь якої ухвалено судове рішення, довести вичерпання всіх заходів його примусового виконання як умови встановлення судового контролю необґрунтовано перекладає на таку особу тягар забезпечення виконання судового рішення та фактично звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку пояснити суду причини невиконання рішення і повідомити про вжиті ним заходи щодо його виконання.

На початковій стадії вирішення питання про встановлення судового контролю предметом оцінки суду є наявність об`єктивних обставин, які дають достатні підстави для сумніву у належному та своєчасному виконанні судового рішення. На цьому етапі суд не зобов`язаний остаточно встановлювати протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень при виконанні рішення.

Згідно матеріалів справи, на виконання судового рішення від 20.11.2024 відповідач здійснив перерахунок, за наслідками якого за період з 14.07.2023 по 31.01.2025 нараховано доплату в розмірі 2 722,53 грн, яку включено до підсистеми ІКІС ПФУ "Реєстр судових рішень" (тобто реально не виплачено). При цьому розрахунок збільшення пенсії на 1% за понаднормовий стаж було проведено не від середньомісячного заробітку позивача (12 768,27 грн), що призвело до фактичного невиконання суті судового рішення.

Зазначені обставини свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо повного та належного виконання рішення суду, що є достатньою підставою для застосування судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю є помилковим та ухваленим із неправильним застосуванням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повністю, колегія суддів не вбачає необхідності направляти справу для нового розгляду, а вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви позивача. При цьому подальше здійснення судового контролю покладається на суд першої інстанції (Житомирський окружний адміністративний суд).

У звіті відповідач має зазначити стан виконання судового рішення, вжиті для його виконання заходи, а в разі його неповного виконання - причини невиконання, обставини, що перешкоджають повному виконанню, заходи, вжиті для усунення таких перешкод, та прогнозований строк повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 240/27758/23 задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 240/27758/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 240/27758/23.

Подальше здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 240/27758/23 покласти на Житомирський окружний адміністративний суд.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.