Рішення № 141413071 у справі № 338/1523/26 від 10.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/1523/26

Провадження №2/338/1324/26

10 листопада 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за договором №21061700 від 30 грудня 2024 року у розмірі 13 020 грн, судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 30 грудня 2024 року між ТОВ "ЕКО ФІН" і ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту №21061700. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит на таких умовах: сума кредиту 3 000 грн; строк кредитування 365 днів з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2025 року включно. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,01% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою процентною ставкою в розмірі 1,0% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, на рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті. Відповідачка порушила вищезазначені умови кредитного договору, а також не виконала в повному обсязі всі свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

06 серпня 2026 року було укладено договір № 06-08/26 (ЕФ-ФП), відповідно до якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №21061700. Отже, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до ОСОБА_3 за договором №21061700.

Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 15 454 грн 04 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10 020 грн та заборгованість за пенею/штрафами 2 434 грн 04 коп.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідачки 13 020 грн заборгованості, а саме: заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10 020 грн за кредитним договором, судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та 9 000 грн витрат на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі, клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, також направлено запит до Богородчанського відділу ДРАЦС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо перевірки даних відповідачки.

21 вересня 2026 року через канцелярію суду надійшла відповідь на запит суду (лист Богородчанського відділу ДРАЦС від 19 вересня 2026 року, вх. № 7225), згідно з якою в архіві відділу наявний актовий запис про шлюб від 12 лютого 2026 року №10, відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_5 ".

В судове засідання, призначене на 10 листопада 2026 року, представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позовній заяві представник позивача клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які отримала 03 вересня 2026 року та 20 жовтня 2026 року, а також та шляхом розміщення інформації про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду цієї справи від неї не надходило.

10 листопада 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року між ОСОБА_6 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено договір про споживчий кредит №21061700, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором YjMxNTU4, введеним 30 грудня 2024 року о 12:25:11 (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до п.2.2. Договору сума кредиту становить 3 000 грн, строк користування кредитними коштами - 365 днів, який починається з 30 грудня 2024 року та закінчується 29 грудня 2025 року включно (п. 2.3.). Дисконтний період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12 січня 2025 року. Поточний період складає 351 день, що настає з наступного дня за днем завершення дисконтного періоду і закінчується 29 грудня 2025 року (п.2.4., 2.5. договору). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду нараховуються за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65% річних (0,01 % в день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного періоду (п.2.6.).

Згідно з п. 2.7. договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) ставкою в розмірі 365 % річних (денна процентна ставка 1% за день).

Пунктом 3.2.2.2.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення строків оплати процентів, кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом - направити Вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка повинна бути сплачена не пізніше дня, наступного за днем одержання такої вимоги (п. 3.2.2.2.2. Договору).

Сторони домовилися, що вимога кредитора про дострокове погашення заборгованості надсилається засобами ІКС та шляхом направлення на вказану у Заяві на отримання кредиту адресу електронної пошти позичальника та вважається врученою у день її надіслання кредитором (п. 3.2.2.2.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.3.2. Договору, при продовженні/поновленні дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом Програма лояльності та/чи ПРАВИЛА АКЦІЙНИХ умов отримання кредиту не використовуються.

Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення дисконтного (пільгового) періоду, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено дисконтний (пільговий) період нараховуються за ставкою, визначеною п. 2.7. Договору.

Крім договору, відповідачкою ОСОБА_1 підписано графік розрахунків, в якому зазначено дату видачі кредиту/дату платежу, кількість днів, проценти та інше. Цей графік розрахунків також підписано одноразовим ідентифікатором YjMxNTU4, який введено 30 грудня 2024 року о 12:25:11 (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

29 січня 2025 року відповідачкою ОСОБА_6 подано заяву про пролонгацію, у якій у зв`язку з виникненням тимчасових фінансових труднощів вона просила пролонгувати період користування кредитними коштами з 30 січня 2025 року до 12 лютого 2025 року включно. Ця заява підписана 29 січня 2025 року о 18:40:48 одноразовим ідентифікатором M2VkYTRi (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

На підставі поданої заяви про пролонгацію, 29 січня 2025 року укладено додатковий договір про пролонгацію №1/21061700 до договору про споживчий кредит від 30 грудня 2024 року №21061700.

Відповідно до додаткової угоди сторони пролонгували дисконтний період користування кредитними коштами до 12 лютого 2025 року.

У зв`язку з продовженням дисконтного періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в пункти 2.4., 2.5. та 2.8. договору, виклавши їх у такій редакції: "2.4. Дисконтний (Пільговий) період складає 45 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12 лютого 2025 року (рекомендована дата платежу)", "2.5. Поточний період складає 320 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 29 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості)", "2.8. Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 12 лютого 2025 року (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29 грудня 2025 року (останнього дня строку кредитування)".

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди у зв`язку з продовженням дисконтного періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в "Графік розрахунків (платежів)", який є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1 до договору), виклавши його в новій редакції, що додається до цього додаткового договору.

Відповідно до п. 2 додаткового договору та п. 3.3.7.3. договору позичальник, не пізніше наступного календарного дня після дати укладення (підписання) цього додаткового договору, оплачує суму нарахованих станом на дату укладення (підписання) додаткового договору процентів та пені (в разі її застосування), а саме 930 гривень.

У всьому іншому, що не передбачено умовами цього додаткового договору, сторони керуються умовами договору та нормами чинного законодавства України.

Додаткова угода підписана одноразовим ідентифікатором M2VkYTRi (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Додатком №1 до кредитного договору №21061700 від 30 грудня 2024 року в редакції додаткового договору від 29 січня 2025 року №1/21061700 встановлено графік платежів (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

30 червня 2025 року відповідачкою ОСОБА_6 знову подано заяву про пролонгацію, у якій у зв`язку з виникненням тимчасових фінансових труднощів вона просила пролонгувати період користування кредитними коштами з 01 липня 2025 року до 14 липня 2025 року включно. Ця заява підписана 30 червня 2025 року о 10:13:22 одноразовим ідентифікатором M2M2Yzcz (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

На підставі поданої заяви про пролонгацію 30 червня 2025 року укладено додатковий договір про пролонгацію № 2/21061700 до договору про споживчий кредит від 30 грудня 2024 року №21061700.

Відповідно до додаткової угоди сторони пролонгували дисконтний період користування кредитними коштами до 14 липня 2025 року.

У зв`язку з продовженням дисконтного періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в пункти 2.4., 2.5. та 2.8. договору, виклавши їх у такій редакції: "2.4. Дисконтний (Пільговий) період складає 197 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14 липня 2025 року (рекомендована дата платежу)", "2.5. Поточний період складає 168 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 29 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості)", "2.8. Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 14 липня 2025 року (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29 грудня 2025 року (останнього дня строку кредитування)".

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди у зв`язку з продовженням дисконтного періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в "Графік розрахунків (платежів)", який є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1 до договору), виклавши його в новій редакції, що додається до цього додаткового договору.

Відповідно до п. 2 додаткового договору та п. 3.3.7.3. договору позичальник, не пізніше наступного календарного дня після дати укладення (підписання) цього додаткового договору, оплачує суму нарахованих станом на дату укладення (підписання) додаткового договору процентів та пені (в разі її застосування), а саме 4 560 гривень.

У всьому іншому, що не передбачено умовами цього додаткового договору, сторони керуються умовами договору та нормами чинного законодавства України.

Додаткова угода підписана одноразовим ідентифікатором M2M2Yzcz (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Пунктом 4. кожного з додаткових договорів про пролонгацію передбачено, що додатковий договір набуває чинності після його підписання сторонами і виконання позичальником умов п. 3.3.7.3. договору (пункту 2 додаткового договору), тобто після сплати нарахованих процентів. Згідно з випискою за кредитом 29 січня 2025 року відповідачка сплатила 930 грн із призначенням платежу "Сплата за додатковою угодою для пролонгації", натомість суму 4 560 грн, передбачену додатковим договором №2/21061700, нею не сплачено.

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №21061700 від 30 грудня 2024 року в редакції додаткового договору від 30 червня 2025 року встановлено графік платежів (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Паспорт споживчого кредиту та заяву-анкету підписано ОСОБА_7 30 грудня 2024 року о 12:25:11 електронним підписом одноразовим ідентифікатором YjMxNTU4 (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Позивачем додано витяг з інформацією щодо укладеного кредитного договору, де зазначено суму кредиту, поточну заборгованість, дату підписання та пролонгації, а також порядок дій відповідачки (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Також надано Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЕКО ФІН" та Офіційні правила акції під назвою "Кредит від 0,01% в день на перший кредит" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Зарахування коштів на банківську картку ОСОБА_3 підтверджується квитанцією № 43555-4330133413 від 30 грудня 2024 року, відповідно до якої на рахунок відповідачки перераховано кошти в розмірі 3 000 грн, отримувач: власник платіжної картки НОМЕР_1 , дата та час здійснення операції: 30 грудня 2024 року о 12:25:30, код авторизації: 585338, ідентифікатор платіжного пристрою: 6544094, найменування платіжної системи MASTER, банк-еквайр: Райффайзен Банк (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Згідно з випискою за кредитом перед ТОВ "ЕКО ФІН" за договором №21061700 від 30 грудня 2024 року станом на 06 серпня 2026 року заборгованість ОСОБА_3 складає 15 387 грн 68 коп., зокрема заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 10 020 грн, заборгованість за пенею - 2 367 грн 68 коп. (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до виписки, відповідачкою ОСОБА_3 здійснювалась часткова оплата заборгованості в сумі 930 грн, зокрема 29 січня 2025 року сплачено 930 грн.

Відповідно до виписки проценти за користування кредитом нараховувались з 30 грудня 2024 року по 29 грудня 2025 року включно на загальну суму 10 950 грн, з яких за період з 30 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року - за дисконтною ставкою 0,01 % на день (по 0,30 грн на день, усього 4 грн 20 коп.), 13 січня 2025 року здійснено донарахування процентів у розмірі 415 грн 80 коп. у зв`язку з анулюванням акційної процентної ставки, з 13 січня 2025 року по 29 грудня 2025 року - за ставкою 1 % на день (по 30 грн на день, усього 10 530 грн). Після спливу строку кредитування, тобто з 30 грудня 2025 року, проценти не нараховувались.

Також долучено до матеріалів справи логування подій відповідачки, де відображено послідовність дій щодо укладення кредитного договору, а також додаткових угод про пролонгацію (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

06 серпня 2026 року укладено договір №06-08/26 (ЕФ-ФП) про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №21061700 від 30 грудня 2024 року. Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до ОСОБА_3 за договором №21061700 від 30 грудня 2024 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Згідно з копією акта прийому-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді від 06 серпня 2026 року (додаток № 4 до договору № 06-08/26 (ЕФ-ФП) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 серпня 2026 року) первісний кредитор ТОВ "ЕКО ФІН" передав, а новий кредитор ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" прийняв Реєстр боржників (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №06-08/26 (ЕФ-ФП) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 серпня 2026 року від ТОВ "ЕКО ФІН" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (порядковий номер 98) на загальну суму 15 387 грн 68 коп., з якої 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн - заборгованість за нарахованими відсотками та 2 367 грн 68 коп. - заборгованість за пенею (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Підтвердженням відступлення права вимоги, згідно з реєстром прав вимоги боржників від 06 серпня 2026 року, є платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 11 серпня 2026 року № [номер приховано] на суму 539 250 грн (вкладка - прикріплені файли-КП Д3).

Окрім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту, вбачається, що станом на 19 серпня 2026 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" становить 15 454 грн 04 коп., з якої

3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн - заборгованість за нарахованими відсотками та 2 434 грн 04 коп. - заборгованість за пенею, заявлена до стягнення заборгованість становить 13 020 грн (тіло кредиту та проценти) (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

14 серпня 2026 року ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" надіслало на адресу електронної пошти відповідачки ОСОБА_7 , зазначену в кредитному договорі та заяві-анкеті вимогу від 12 серпня 2026 року № 16397218 про погашення простроченої заборгованості та про сплату пені, у якій також повідомило її про відступлення ТОВ "ЕКО ФІН" права вимоги за кредитним договором № 21061700 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Щодо зазначення прізвища відповідачки суд виходить з такого.

Згідно з відповіддю Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19 вересня 2026 року в архіві відділу наявний актовий запис про шлюб від 12 лютого 2026 року №10, після державної реєстрації якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на " ОСОБА_5 ". Відповідно до ч. 5 ст. 295 ЦК України та ч. 1 ст. 35 Сімейного кодексу України прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу.

Зміна відповідачкою прізвища після укладення кредитного договору та виникнення спірних правовідносин не змінює суб`єкта цих правовідносин і не є заміною відповідача в розумінні ст. 51 ЦПК України, оскільки відповідачкою є та сама фізична особа, яку ідентифіковано за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 та датою народження.

Застосовані норми права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків (ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦК України). Оскільки за договором № 06-08/26 (ЕФ-ФП) від 06 серпня 2026 року первісний кредитор відступив права вимоги шляхом їх продажу новому кредитору (п. 2.1 договору), цей договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, а не договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), тому до спірних правовідносин застосовуються ст.ст. 512-519, ч. 3 ст. 656 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ "ЕКО ФІН" виконав свої зобов`язання згідно з умовами кредитного договору, що підтверджується квитанцією від 30 грудня 2024 року № 43555-4330133413 про переказ кредитних коштів та випискою за кредитом. Однак відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором строк, до 29 грудня 2025 року та не сплатила нараховані проценти за користування кредитом.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3, ч.ч. 3, 4, 12 ст. 11, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом прийняття пропозиції (оферти) та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) дійшов висновку, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, є укладеним, оскільки без отримання позичальником одноразового ідентифікатора та його введення в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця такий договір не міг бути укладений.

Відповідачка факту укладення кредитного договору та додаткових договорів про пролонгацію не оспорила, клопотань про огляд оригіналів електронних доказів (ст. 95 ЦПК України) не заявляла, а її подальші дії (подання заяв про пролонгацію, сплата 930 грн 29 січня 2025 року) підтверджують волевиявлення на укладення та виконання договору.

Згідно з розрахунком заборгованості позивача за договором №21061700 від 30 грудня 2024 року станом на 19 серпня 2026 року заборгованість ОСОБА_7 складає

15 454 грн 04 коп., з якої 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн заборгованість за нарахованими відсотками та 2 434 грн 04 коп. - заборгованість за пенею (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за кредитним договором № 21061700 від 30 грудня 2024 року на погашення заборгованості за процентами на загальну суму 930 грн. Здійснення такого платежу підтверджує те, що ОСОБА_3 визнавала укладення договору та погоджувалася з його умовами.

Судом встановлено, що на підставі кредитного договору № 21061700 від 30 грудня 2024 року, з урахуванням додаткових угод, в електронному вигляді, відповідачка отримала кредит у розмірі 3 000 грн, тому сума основного боргу (тіла кредиту) підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 3 000 грн.

Щодо заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору. Проценти нараховано за період з 30 грудня 2024 року по 29 грудня 2025 року (365 днів) за процентною ставкою 1% на день (з урахуванням анулювання акційної процентної ставки на дисконтний період відповідно до п. 7.3. Офіційних правил акції "Кредит від 0,01 % в день на перший кредит" та п. 3.3.2. договору) у загальному розмірі 10 950 грн. З урахуванням сплачених відповідачкою 930 грн сума нарахованих та несплачених процентів становить 10 020 грн ((3 000 грн х 1 % х 365 днів) - 930 грн), а тому вона підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача в межах заявлених позовних вимог.

Також суд доходить висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього права вимоги за кредитним договором № 21061700 від 30 грудня 2024 року. На підставі договору № 06-08/26 (ЕФ-ФП) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 серпня 2026 року, акта прийому-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді від 06 серпня 2026 року та витягу з Реєстру боржників до цього договору ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 21061700 від 30 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 5.2 договору про відступлення права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором у день належного підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді, тобто 06 серпня 2026 року. Ціну договору в розмірі 539 250 грн новий кредитор сплатив 11 серпня 2026 року (платіжна інструкція №[номер приховано]). Обсяг переданого права вимоги до відповідачки (3 000 грн тіло кредиту,

10 020 грн - проценти) відповідає розміру заборгованості, відображеному у виписці первісного кредитора станом на дату відступлення, після відступлення новий кредитор проценти не нараховував. Про заміну кредитора відповідачку письмово повідомлено у вимозі від 12 серпня 2026 року №16397218, надісланій 14 серпня 2026 року на адресу її електронної пошти, зазначену в кредитному договорі. Доказів виконання відповідачкою зобов`язання первісному кредиторові після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги є чинним, його дійсність не оспорювалась.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів, відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, правові підстави для нарахування відсотків, які жодним чином не спростовано відповідачкою, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 21061700 від 30 грудня 2024 року на загальну суму 13 020 грн, з яких 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, які нараховані відповідно до умов укладеного договору з урахуванням їх часткової сплати відповідачкою.

При цьому слід зазначити, що відповідачка розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідачки ОСОБА_6 на користь позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором № 21061700 від 30 грудня 2024 року на загальну суму 13 020 грн, з яких 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі

2 662 грн 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2 662 грн 40 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 9 000 грн.

До позовної заяви позивачем надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №116 від 07 серпня 2026 року, витяг з акта №41 про надання юридичної допомоги від 18 серпня 2026 року, прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" (тарифи на послуги) та копію свідоцтва.

Згідно із заявкою № 116 від 07 серпня 2026 року та витягом з акта № 41 від 18 серпня 2026 року адвокатське об`єднання "Лігал Ассістанс" надало позивачу такі послуги: усна консультація (2 години х 1 500 грн = 3 000 грн) та складання позовної заяви про стягнення боргу (2 години х 3 000 грн = 6 000 грн), загалом на суму 9 000 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18 та ін.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження, правові позиції у цій категорії справ усталені, а також ту обставину, що зазначений позов подано директором ТОВ "Факторинг Партнерс" Ярославою Сердійчук через систему "Електронний суд", а не адвокатом, витрати на котрого заявлено до стягнення. В матеріалах позовної заяви відсутні будь які докази, що адвокат приймав участь у справі, окрім створення рахунків. Також відсутні документи про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, до матеріалів справи не додано ордеру чи свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, та інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 279-282, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за договором споживчого кредиту № 21061700 від 30 грудня 2024 року на загальну суму 13 020 (тринадцять тисяч двадцять) грн, з яких 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 020 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

У задоволенні заяви позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідачка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Л.Я.Рибка