Ухвала № 141413099 у справі № 341/2212/26 від 07.11.2026

Єдиний унікальний номер 341/2212/26

Номер провадження 2/341/1464/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації,

встановив:

03.11.2026 представник позивач-адвокат Підлуський В.Д. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_3 у соціальній мережі Facebook такою, що принижує честь, гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 фактичного характеру; зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену відносно позивача і визнану судом недостовірну інформацію протягом 13 днів з дня набрання рішенням суду законної сили у той самий спосіб, у який вона була поширена, - шляхом розміщення на власній сторінці (профілі) у соціальній мережі Facebook публічного текстового повідомлення без додаткових коментарів чи викривлень; зобов`язати ОСОБА_3 припинити подальше поширення інформації, визнаної судом недостовірною, та принизливих образливих висловлювань щодо ОСОБА_1 , а також видалити з власної сторінки (профілю) у соціальній мережі Facebook усі публікації, відеозаписи та коментарі, що містять таку інформацію та образи відносно позивача; стягнути моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.; судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без руху, як поданого без додержання вимог ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з п. п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача посилається на конкретні епізоди поширення недостовірної інформації, зокрема, зазначається, що під дописом відповідача сторонні користувачі висловлювалися на адресу позивача та разом із ОСОБА_2 вели обговорення у принизливій формі. Проте, всупереч вимогам процесуального закону, до позову не долучено доказів наведеного, зокрема, скриншотів (знімки екрана) цього обговорення.

Крім того, у розумінні ч. 7 ст. 175 ЦПК України вимога про стягнення грошової компенсації моральної шкоди вважається позовом про стягнення грошових коштів. Відповідно, позивач зобов`язаний зазначити у позовній заяві реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Частиною 7 ст. 177 ЦПК України передбачено, що в разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

На порушення вимог зазначених процесуальних норм, представник позивача не долучив до матеріалів заяви документ, який підтверджує відкриття відповідного рахунку в банківській установі.

Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Проте, стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача. Твердження про звернення до сімейного лікаря та призначення заспокійливих засобів не підтверджені документально: у матеріалах справи відсутні відповідні медичні довідки, рецепти або чеки, що свідчили б про придбання ліків для подолання стресу чи болю.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, ст. 95 ЦПК України, позивачем додано до позовної заяви копії письмових документів, однак не всі документи засвідчені належним чином, у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно до пункту частини 1 статті 185 Цивільного кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі

При цьому, суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 185 Цивільного кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ОСТРОВСЬКА