Постанова № 141414014 у справі № 460/15562/25 від 11.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Львів Справа № 460/15562/25 пров. № А/857/53892/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (ухвалене головуючим - суддею Недашківська К.М. у м. Рівне) у справі № 460/15562/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхолі» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 01.07.2025 № UA204020/2025/000027/1.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було. У подальшому митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що між британською фірмою «SLAVIK LIMITED» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анхолі» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №АN-269 від 02.06.2025 (далі - Контракт), предметом якого згідно розділу «Предмет контракту» зазначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар).

Загальна вартість цього контракту становить 500000,00 (п`ятсот тисяч) Фунтів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюється в Фунтах.

Умови поставки товару DAP-Луцьк згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2020».

Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару шляхом протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойсу).

Продавцем поставлено Покупцеві товар: «Автомобіль вантажний марки «IVECO», номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2019, бувший у використанні» за ціною договору за 9300,00 GBR + 500 GBR доставка відповідно до умов поставки товару DAP-Луцьк, всього 9800,00 GBR.

Відповідно до експортної митної декларації MRN 25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025 та транзитної декларації MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025 товар відправлений Продавцем Покупцеві.

Покупцеві виставлений Інвойс на оплату товару №036 від 17.06.2025, який був оплачений згідно платіжної інструкції №445 від 18.06.2025.

З метою митного оформлення товару за ціною договору митному органу подана МД № 25UA204020014586U3 (далі - МД № 25UA204020014586U3).

До МД № 25UA204020014586U3 декларант надав документи:

Контракт №AN-269 від 02.06.2025;

експортна митна декларація країни відправлення MRN №25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025;

транзитна MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025;

Інвойс №036 від 17.06.2025;

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2022;

Платіжна інструкція в іноземній валюті №445 від 18.06.2025 про передоплату товару згідно Контракту №AN-269 від 02.06.2025;

Інвойс №036 від 17.06.2025;

довідкове повідомлення експерта №1598 від 30.06.2025.

Митним органом пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, у зв`язку з виявленими у поданих документах розбіжностями, які могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.

Листом №01/07-1 від 01.07.2025 декларант повідомив митний орган про те, що до МД № 25UA204020014586U3 були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта відсутні.

Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2025 №UA204020/2025/000027/1 (далі - Рішення №UA204020/2025/000027/1).

Графа 33 Рішення №UA204020/2025/000027/1:

«I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

Платіжна інструкція в іноземній валюті від 18.06.2025 №445, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить відміток банку, що передбачені її формою.

Свідоцтво про реєстрації транспортного засобу від 31.01.2022 № 2[телефон приховано] надане не у повному обсязі.

Копія митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення.

У Копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 зазначено реквізити інвойсу №36, що до митного оформлення не наданий.

Згідно інвойсу від умови поставки DAP Луцьк. Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ «АНХОЛІ». ТОВ «АНХОЛІ» є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ «АНХОЛІ»», що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень вартості транспортного засобу, з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення згідно відкритого Інтервент ресурсу www.mobile.de - за рівнем вартості 24500 Євро за одиницю.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів:

1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) копії митної декларації від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 з відмітками митниці країни відправлення;

4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) інвойс з реквізитами №36, що зазначений у копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3;

6) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо транспортних витрат за межами території України.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статей 59 - 61 МКУ, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на віднімання вартості відповідно до положень статті 62 МКУ, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості відповідно до положень статті 63 МКУ, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення згідно відкритого Інтервент ресурсу www.mobile.de - за рівнем вартості 24500 Євро за одиницю»

Вважаючи таке рішення відповідача разом із карткою відмови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що в оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Платіжна інструкція в іноземній валюті від 18.06.2025 №445, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить відміток банку, що передбачені її формою».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що судом досліджено платіжну інструкцію в іноземній валюті від 18.06.2025 №445 та встановлено, що таке твердження посадової особи митниці суперечить змісту платіжної інструкції, на якій наявний штамп банку та підпис уповноваженої особи, яка проводила платіж.

В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Свідоцтво про реєстрації транспортного засобу від 31.01.2022 № 2[телефон приховано] надане не у повному обсязі».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що судом досліджено вказане свідоцтво та встановлено, що останнє надане декларантом у повному обсязі та містить всі відомості, необхідні для ідентифікації імпортованого транспортного засобу, є належної якості, піддається прочитанню у повному обсязі.

При цьому, митним органом не обґрунтовано те, яких саме відомостей не було у вказаному документі та яким чином свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу могло вплинути на рівень митної вартості.

В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Копія митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення. У Копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 зазначено реквізити інвойсу №36, що до митного оформлення не наданий».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни відправлення й, до того ж, не впливає на митну вартість як таку.

Суд зазначає, що такий документ, як митна декларація країни відправлення, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, та який є обов`язковим для надання митному органу відповідно до частини другої статті 53 МК України.

В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Згідно інвойсу від умови поставки DAP Луцьк. Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ «АНХОЛІ». ТОВ «АНХОЛІ» є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ «АНХОЛІ» «, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що такі суперечить самому змісту умов поставки DAP, та змісту інвойсу №036 від 17.06.2025, у якому чітко вказані транспортні витрати на доставку товару в сумі 500,00 GBR, які були в повному обсязі оплачені Позивачем до моменту ввезення товару на митну територію України, що підтверджено матеріалами справи.

Як зазначалося вище, та слідує з матеріалів справи, декларант надав митному органу разом з МД №25UA204020014586U3 документи: Контракт №AN-269 від 02.06.2025; експортна митна декларація країни відправлення MRN №25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025; транзитна MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025; Інвойс №036 від 17.06.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2022; Платіжна інструкція в іноземній валюті №445 від 18.06.2025 про передоплату товару згідно Контракту №AN-269 від 02.06.2025; Інвойс №036 від 17.06.2025; довідкове повідомлення експерта №1598 від 30.06.2025. Отже, декларантом разом з МД №25UA204020014586U3 надані документи, які у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення №UA204020/2025/000027/1, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого товару, митний орган обмежився лише посиланням на «марку, модель та рік випуску автомобіля», взятого за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням таких порівняльних характеристик, як об`єм двигуна, вид палива, тип коробки передач, що мають суттєве значення при визначенні вартості транспортного засобу.

Разом з цим, суд поділяє думку суду першої інстанції, що внтернет ресурс www.mobile.de не є належним джерелом інформації про вартість транспортних засобів, які можуть використовуватися митним органом при перевірці документів щодо митного оформлення товару.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 460/15562/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула