Ухвала № 141414783 у справі № 520/25540/25 від 11.11.2026

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 520/25540/25

адміністративне провадження № К/990/48771/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 30.06.2025 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2024 по 31.12.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2025 по 30.06.2025 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року позов задоволено повністю.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

05 жовтня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.

23 жовтня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, представник позивача посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність: «висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - можливості застосування до спірних правовідносин щодо грошового забезпечення позивача саме первинної редакції п.4 ПКМУ 704, котра відновила свою дію з 18.06.2026 у період нечинності пункту 2 Постанови № 481 - з 18.06.2025, виходячи з дати залишення без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського ОАС від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, котрим було скасовано зміни, внесені до первинної редакції п.4 ПКМУ 704 пунктом 2 Постанови № 481 до 15.07.2026 - дати, яка передувала ухваленню 16.07.2026 Верховним Судом постанови по справі № 320/29450/24 про скасування рішення Київського ОАС від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року.».

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки предметом спору в цій справі є правомірність застосування відповідачем розрахункової величини прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 під час нарахування грошового забезпечення позивачу та наявність підстав для його перерахунку і виплати за період з 20.05.2023 до 30.06.2025. Натомість доводи скаржника стосуються можливості застосування первинної редакції пункту 4 постанови № 704 у зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справі № 320/29450/24 та подальшим їх скасуванням Верховним Судом 16.07.2026. Отже, наведені аргументи не обґрунтовують необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права до спірних правовідносин з огляду на період, за який позивач вимагає перерахунку грошового забезпечення.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відтак, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції може бути переглянута судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко