Постанова № 141415166 у справі № 320/3868/22 від 11.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 320/3868/22

адміністративне провадження № К/990/40304/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/3868/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (нині - Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та обставин у справі

1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII);

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року позов задоволено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 06 травня 2024 року звернулося з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження до Шостого апеляційного адміністративного суду.

4. Ухвалами судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та 12 грудня 2024 року з Київського окружного адміністративного суду витребувано матеріали адміністративної справи №320/3868/22.

5. Додатково Шостим апеляційним адміністративним судом на адресу Київського окружного адміністративного суду направлялися запити від 05 травня 2025 року та 27 лютого 2026 року про витребування матеріалів справи №320/3868/22.

6. Станом на 11 серпня 2026 року адміністративна справа №320/3868/22 з Київського окружного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду не надійшла.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року.

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу суб`єктом владних повноважень подано після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції, при цьому відповідач був обізнаний про розгляд справи, у зв`язку з чим, незалежно від причин пропуску строку, наявні передбачені частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

9. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління, відповідач, скаржник) звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

10. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 299 КАС України та, за відсутності матеріалів адміністративної справи, дійшов передчасного і необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

11. Скаржник наголошує, що про розгляд справи №320/3868/22 у суді першої інстанції він повідомлений не був, копії позовної заяви та інших процесуальних документів не отримував, а тому був позбавлений можливості реалізувати належні йому процесуальні права на судовий захист під час розгляду справи.

12. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, не отримавши матеріалів адміністративної справи №320/3868/22, не мав можливості належним чином перевірити обставини повідомлення відповідача про її розгляд та вирішив питання про відмову у відкритті апеляційного провадження без попереднього вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження.

13. На думку скаржника, статтями 384-386 КАС України передбачено спеціальний процесуальний механізм відновлення повністю або частково втраченого судового провадження, а тому у разі втрати матеріалів справи суд апеляційної інстанції мав забезпечити вирішення питання щодо їх відновлення, після чого вирішувати питання щодо подальшого процесуального руху справи.

14. Крім того, скаржник не погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції на довідку суду першої інстанції, відповідно до якої копію рішення від 26 серпня 2022 року було доставлено 29 серпня 2022 року на офіційну електронну адресу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

15. З цього приводу скаржник зазначає, що у матеріалах електронної справи відсутнє повідомлення про доставлення копії судового рішення відповідачу. Натомість, за твердженням скаржника, відомості картки руху документа свідчать про те, що рішення суду першої інстанції на електронну адресу Управління не направлялося.

16. На підтвердження цих доводів скаржник долучив до касаційної скарги картки руху ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року про відкриття провадження та рішення цього суду від 26 серпня 2022 року. За твердженням скаржника, зазначені документи не містять відомостей про направлення та доставлення відповідачу відповідних процесуальних документів, що, на його думку, ставить під сумнів висновок суду апеляційної інстанції про обізнаність Управління щодо розгляду справи.

17. Також скаржник зазначає, що електронний кабінет відповідача у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) «Електронний суд» зареєстровано лише 19 липня 2023 року об 11:53, тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції. На підтвердження цієї обставини до касаційної скарги долучено відповідь №38721874 про наявність зареєстрованого електронного кабінету юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 37470057.

18. Разом з тим скаржник звертає увагу на те, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, всупереч вимогам частини третьої статті 299 КАС України, вирішено судом апеляційної інстанції більш ніж через два роки після подання апеляційної скарги.

19. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 14 грудня 2020 року №87-к/тр Управління праці та соціального захисту населення було перейменовано на Управління соціального захисту населення з 01 січня 2021 року. На підтвердження цієї обставини до касаційної скарги долучено копію зазначеного розпорядження та виписку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ). Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції послався на доставлення рішення суду першої інстанції на електронну адресу органу, зазначеного за його попереднім найменуванням, не перевіривши належності цієї адреси відповідачу.

20. Скаржник додатково повідомляє, що у вересні 2024 року найменування відповідача - Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, змінено на Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації без зміни коду ЄДРПОУ юридичної особи.

21. У касаційній скарзі Управління просить Верховний Суд скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Процесуальні дії у справі

22. 27 серпня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління.

23. Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління, витребувано матеріали адміністративної справи №320/3868/22 з суду першої інстанції та надано десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

24. Судом також витребувано матеріали електронної справи з Центральної бази даних.

25. Електронну копію ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2026 року доставлено в електронний кабінет Управління через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 10 вересня 2026 року о 23:35, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного документа.

26. Копію ухвали Верховного Суду вручено ОСОБА_1 29 вересня 2026 року за його поштовою адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером R067277985877.

27. Станом на момент розгляду справи матеріали адміністративної справи №320/3868/22 на адресу Верховного Суду не надходили.

28. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2026 року закінчено підготовчі дії і призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 листопада 2026 року.

29. Клопотань від учасників справи до початку розгляду касаційної скарги заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

30. Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи

31. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

32. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені у касаційному порядку. За частиною четвертою цієї статті підставами касаційного оскарження таких судових рішень є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає з огляду на таке.

35. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цим конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII та стаття 13 КАС України.

36. Положеннями частини другої статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

37. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи належить до основних засад адміністративного судочинства, визначених пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України. Механізм реалізації цього права врегульовано главою 1 розділу III «Перегляд судових рішень» КАС України.

38. У постанові від 05 січня 2021 року у справі №1718/2-а-834/11 Верховний Суд звернув увагу на конституційні гарантії права на судовий захист та апеляційне оскарження, зокрема з урахуванням правових позицій Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 грудня 1997 року №9-зп та рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012. Водночас реалізація цього права здійснюється у порядку та у строки, встановлені процесуальним законом.

39. За частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

40. Разом із тим право на апеляційний перегляд реалізується з дотриманням визначених законом процесуальних строків, які забезпечують правову визначеність і стабільність судових рішень.

41. У практиці Європейського суду з прав людини зазначено, що процесуальні строки оскарження спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та правової визначеності, однак їх застосування не повинно перешкоджати використанню доступних засобів судового захисту. Застосовуючи процесуальні правила, суди мають уникати як надмірного формалізму, що порушує справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка нівелює встановлені законом вимоги (рішення від 15 жовтня 2002 року у справі «Кан`єте де Гоньї проти Іспанії» (Caсete de Goсi v. Spain), заява №55782/00, §36; від 25 січня 2000 року у справі «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and Others v. Spain), заяви №38366/97 та дев`ять інших, §36; від 31 січня 2017 року у справі «Хасан Тунч та інші проти Туреччини» (Hasan Tunз and Others v. Turkey), заява №19074/05, §§32- 33).

42. Частиною першою статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

43. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

44. За частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Кодекс не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску процесуального строку, а їх оцінка здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи та належних доказів.

45. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

46. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

47. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

48. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку в загальному порядку, суд має оцінювати причини його пропуску та докази на їх підтвердження. Поважними можуть бути визнані об`єктивні, незалежні від волі особи перешкоди, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії. Водночас наведені правила про оцінку поважності причин не підміняють спеціального регулювання, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України.

49. Частиною другою статті 299 КАС України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.

50. Встановлений цією нормою річний строк є присічним, однак його застосування передбачає перевірку наявності або відсутності визначених законодавцем винятків. Зокрема, необхідно з`ясувати, чи був суб`єкт владних повноважень повідомлений про розгляд справи.

51. Неповідомлення суб`єкта владних повноважень про розгляд справи має бути підтверджене належними та допустимими доказами.

52. Водночас застосування передбаченого частиною другою статті 299 КАС України винятку має враховувати принцип правової визначеності, зокрема повагу до остаточності судових рішень та законних інтересів особи, на користь якої ухвалено рішення (рішення Великої палати Європейського суду з прав людини від 01 грудня 2020 року у справі «Ґудмундур Андрі Аустраудссон проти Ісландії» (Guрmundur Andri Бstrбрsson v. Iceland), заява №26374/18, §238).

53. Аналогічний підхід до застосування частини другої статті 299 КАС України викладено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №240/6538/20, у якій зазначено, що під час вирішення питання про застосування винятку з річного строку апеляційного оскарження визначальне значення має обізнаність суб`єкта владних повноважень про наявність судового провадження. У цій справі Верховний Суд установив, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, оскільки йому направлено ухвалу про відкриття провадження, а до суду першої інстанції від нього надходили відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

54. У постанові від 30 травня 2024 року у справі №160/7235/22 Верховний Суд наголосив, що, встановлюючи виняток із річного строку, законодавець виходив із безпосередньої обізнаності суб`єкта владних повноважень про наявність судового провадження, а не лише з факту повідомлення його про дату, час і місце засідання або надсилання копії судового рішення, яким закінчено розгляд справи.

55. У постанові від 14 листопада 2024 року у справі №380/6416/22 Верховний Суд скасував ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційний суд не перевірив доводів відповідача про неповідомлення щодо розгляду справи та не з`ясував його обізнаності про провадження. У цьому рішенні Верховний Суд зауважив, що посилання на електронне надсилання процесуальних документів потребує перевірки можливості ідентифікувати адресата як відповідного учасника справи.

56. Натомість у постанові від 18 лютого 2025 року у справі №380/6407/22 Верховний Суд врахував наявність рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками. Ця обставина засвідчувала його обізнаність про розгляд справи та мала істотне значення для застосування частини другої статті 299 КАС України.

57. Таким чином, практика Верховного Суду розмежовує ситуації, у яких належне повідомлення про судове провадження підтверджене доказами, та ситуації, у яких відповідні обставини не перевірено судом апеляційної інстанції.

58. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини другої статті 299 КАС України. На підтвердження обізнаності відповідача про розгляд справи суд послався на довідку про доставлення копії рішення суду першої інстанції від 26 серпня 2022 року, не встановивши при цьому, якими доказами підтверджується дійсне повідомлення відповідача про наявність судового провадження до ухвалення зазначеного рішення.

59. Водночас у рішенні суду першої інстанції зазначено про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження, однак суд апеляційної інстанції не перевірив доказів її вручення та не надав оцінки відповідним доводам скаржника.

60. При цьому, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, матеріали адміністративної справи, незважаючи на неодноразове витребування, до апеляційного суду не надійшли. Разом з тим суд не зазначив, на підставі яких наявних матеріалів перевірив обставини повідомлення відповідача та дійшов висновку про його обізнаність.

61. Скаржник, заперечуючи висновок суду апеляційної інстанції про його обізнаність щодо розгляду справи, посилається на відсутність належних доказів повідомлення відповідача про судове провадження, зокрема з огляду на відомості карток руху процесуальних документів, дату реєстрації електронного кабінету та зміну найменування Управління.

62. На підтвердження зазначених доводів скаржник долучив до касаційної скарги картку руху ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року про відкриття провадження, посилаючись на відсутність у ній відомостей щодо направлення та вручення відповідного процесуального документа відповідачу.

63. Крім того, скаржник долучив до касаційної скарги картку руху рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року, в якій, за його твердженням, відсутні відомості про направлення та доставлення зазначеного судового рішення відповідачу. При цьому скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на довідку суду першої інстанції, відповідно до якої копію рішення доставлено на електронну адресу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 29 серпня 2022 року о 10:46. На думку скаржника, наведені відомості є суперечливими та потребують перевірки.

64. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником доводи щодо відсутності в картках руху процесуальних документів відомостей про їх направлення та доставлення відповідачу стосуються обставин, які мають значення для встановлення його обізнаності про розгляд справи. Водночас оцінка достовірності таких відомостей, їх зіставлення з довідкою суду першої інстанції про доставлення судового рішення та встановлення фактичних обставин повідомлення відповідача належать до повноважень суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

65. Крім того, скаржник надав відповідь №38721874 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІКС, яка, за твердженням скаржника, підтверджує, що електронний кабінет юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 37470057 зареєстровано лише 19 липня 2023 року об 11:53, тобто після ухвалення Київським окружним адміністративним судом рішення від 26 серпня 2022 року.

66. На підтвердження доводів щодо зміни найменування відповідача скаржник долучив до касаційної скарги розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 14 грудня 2020 року №87-к/тр та виписку з ЄДРПОУ, які, за твердженням скаржника, підтверджують, що Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації перейменовано на Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з 01 січня 2021 року без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.

67. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини щодо електронного кабінету та зміни найменування юридичної особи не виключають можливості його повідомлення іншими способами, передбаченими процесуальним законом. Проте наведені скаржником обставини потребували перевірки судом апеляційної інстанції з урахуванням положень статті 251 КАС України, зокрема щодо належності електронної адреси відповідачу, способу направлення процесуальних документів та наявності доказів їх вручення.

68. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про достовірність доказів або перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.

69. Отже, з огляду на визначені процесуальним законом межі касаційного перегляду Верховний Суд не вправі самостійно встановлювати обставини належного повідомлення відповідача про розгляд справи, зокрема оцінювати достовірність відомостей карток руху процесуальних документів та зіставляти їх із довідкою суду першої інстанції про доставлення судового рішення. Встановлення цих обставин належить до повноважень суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

70. Щодо доводу скаржника про обов`язковість відновлення втраченого судового провадження колегія суддів зазначає, що відповідний процесуальний механізм передбачено статтями 384- 386 розділу V «Відновлення втраченого судового провадження» КАС України. Однак ненадходження витребуваної справи до суду апеляційної інстанції не тотожне встановленню факту втрати судового провадження. Тому довід про безумовну необхідність попереднього відновлення провадження не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

71. Разом із тим неможливість отримання справи не звільняла суд апеляційної інстанції від обов`язку встановити на підставі доступних матеріалів юридично значущі обставини, необхідні для застосування частини другої статті 299 КАС України, або вжити передбачених законом заходів для одержання відповідних доказів.

72. Стосовно доводу скаржника про порушення передбаченого частиною третьою статті 299 КАС України строку вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження колегія суддів зазначає, що недотримання цього строку не змінює встановлених законом умов відкриття апеляційного провадження та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з огляду лише на тривалість вирішення відповідного процесуального питання.

73. Суд апеляційної інстанції, застосувавши положення частини другої статті 299 КАС України, не встановив належним чином обставин, необхідних для вирішення питання про наявність передбаченого цією нормою винятку, та не навів достатніх мотивів на підтвердження обізнаності відповідача про розгляд справи судом першої інстанції. Унаслідок цього висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є передчасним.

74. Наведені висновки не означають встановлення судом касаційної інстанції факту неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи або вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідні обставини підлягають перевірці судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

76. З огляду на неповне з`ясування обставин, істотних для застосування частини другої статті 299 КАС України, апеляційний суд передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Допущене порушення процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

77. За частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Відповідно до частини п`ятої цієї статті висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

78. Оскільки порушення допущено судом апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, справа підлягає направленню до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

79. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року скасувати, а справу №320/3868/22 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа