Постанова № 141415515 у справі № 160/16139/25 від 11.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа №160/16139/25

адміністративне провадження № К/990/6711/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (ухвалене суддею Сагайдаком В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року (ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Подобайла З.Г., суддів Чалого І.С., Ральченка І.М.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову.

3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 20 травня 2023 року, у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - Постанова КМУ №481)), змінено порядок визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, передбачений пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Зокрема, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, запроваджено фіксовану розрахункову величину в розмірі 1762 грн, яка множиться на відповідний тарифний коефіцієнт. У зв`язку із цим суди дійшли висновку, що збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року не зумовлює підвищення відповідних складових грошового забезпечення та не створює правових підстав для оформлення і направлення позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для перерахунку його пенсії.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

5. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX, пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №481)) та без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 22 листопада 2024 року у справі №380/9113/23.

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що з 20 травня 2023 року розрахунок має здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року (1762,00 грн), оскільки з 20 травня 2023 року набрала чинності постанова КМУ №481, якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, встановивши, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн.

7. На думку скаржника, суди застосували положення Постанови КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ №481), яка встановлює фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн, ігноруючи пріоритетність Закону №3460-IX та Конституції України.

8. Позивач вважає, що суди безпідставно не застосували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, у якому зазначено, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, зокрема постанов Кабінету Міністрів України, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи є вони чинними.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

9. Касаційна скарга надійшла до суду 16 лютого 2026 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/16139/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 листопада 2026 року.

12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

13. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

14. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що станом на 01 січня 2024 року Кабінет Міністрів України не приймав рішень про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій осіб, а органи Пенсійного фонду України не надсилали списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Наголошує, що постановою КМУ № 481 внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704, якими з 20 травня 2023 року встановлено фіксовану розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями в розмірі 1762 грн. Відтак збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року до 3028 грн не спричинило підвищення відповідних складових грошового забезпечення та не створило підстав для оформлення оновленої довідки для перерахунку пенсії позивача.

15. Крім того, відповідач посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року, зазначаючи, що визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 не має зворотної дії в часі та не впливає на правовідносини, що виникли до набрання зазначеним судовим рішенням законної сили.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

16. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби з посади начальника відділу планування, аналітичного та документального забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. З 15 березня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пенсійна справа № [номер приховано]) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

17. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 160/5039/23 визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.

18. Цим рішенням зобов`язано відповідача підготувати та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-XII та положень постанови КМУ № 704, із визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.

19. На виконання зазначеного рішення суду відповідач оформив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення від 11 липня 2023 року № 3155.

20. Відповідно до цієї довідки розмір грошового забезпечення позивача становив 31 244,50 грн та включав такі складові: посадовий оклад за 34 тарифним розрядом - 9 880,00 грн, оклад за спеціальним званням (полковник служби цивільного захисту) - 2 250,00 грн, надбавку за вислугу років (50 %) - 6 065,00 грн, надбавку за особливості проходження служби (50 %) - 9 097,50 грн та премію (40 %) - 3 952,00 грн.

21. Посадовий оклад позивача станом на 01 січня 2023 року визначено шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн, установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX), на тарифний коефіцієнт 3,68 (2 684 Ч 3,68 = 9 877,12 грн). З урахуванням установленого порядку округлення посадовий оклад визначено в розмірі 9 880,00 грн.

22. Оклад за спеціальним званням відповідно до додатка 14 до постанови КМУ № 704 визначено шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифний коефіцієнт 0,84 (2 684 Ч 0,84 = 2 254,56 грн), що з урахуванням округлення становило 2 250,00 грн.

23. 11 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року із зазначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених відповідно до постанови КМУ № 704 та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн.

24. У заяві позивач послався на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - постанова КМУ № 103). На думку позивача, це зумовило відновлення дії попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за спеціальними званнями визначалися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.

25. Листом від 18 грудня 2024 року № 4901-11620/4909 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, посилаючись на те, що Кабінет Міністрів України не приймав рішень, які б зумовлювали зміну розмірів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

26. При цьому відповідач послався на постанову КМУ № 481, якою змінено пункт 4 постанови КМУ № 704.

27. Відповідач зазначив, що відповідно до зміненої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначаються шляхом множення фіксованої розрахункової величини 1 762,00 грн на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.

28. У зв`язку із цим відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для підготовки та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року.

29. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовом.

Позиція Верховного Суду

30. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

31. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

32. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

34. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року не відповідають, а доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права є обґрунтованими з огляду на таке.

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-XII.

37. Згідно із Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

38. Відповідно до пункту 3 статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) (European Social Charter (Revised), ETS No. 163) держави зобов`язуються прагнути поступового підвищення рівня системи соціального забезпечення. Зазначене положення, прийняте Україною як обов`язкове, підлягає врахуванню під час тлумачення національного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

39. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

40. Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

41. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням у дію цього Закону, проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

42. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

43. За змістом частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

44. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

45. Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію згідно із зазначеним Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

46. Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

47. Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

48. Отже, системний аналіз наведених положень законодавства свідчить, що правовою підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах. При цьому необхідним документом для проведення такого перерахунку відповідним органом Пенсійного фонду України є довідка про розмір грошового забезпечення, підготовлена уповноваженим органом, із зазначенням складових грошового забезпечення, що підлягають урахуванню під час перерахунку пенсії.

49. Відповідно до частин першої та другої статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Розміри, порядок та умови грошового забезпечення зазначених осіб встановлюються Кабінетом Міністрів України.

50. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

51. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

52. Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704, в первинній редакції від 30 серпня 2017 року станом на дату її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

53. З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

54. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

55. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови КМУ №103, яким пункт 4 Постанови КМУ №704 викладений у новій редакції.

56. Унаслідок скасування пункту 6 постанови КМУ № 103 відновилося застосування попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта.

57. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

58. Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

59. Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

60. Отже, з дня набрання чинності постановою КМУ № 481 Кабінет Міністрів України запровадив нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - фіксовану суму 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

61. Разом із тим, суд бере до уваги, що законність постанови Кабінету Міністрів України № 481 була предметом судового розгляду.

62. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.

63. Статтею 265 КАС України визначено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

64. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

65. Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 зазначив, що нормативно-правовий акт, на відміну від індивідуального акта, у разі визнання його протиправним втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Такий підхід спрямований, зокрема, на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання.

66. Отже, з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 настали передбачені частиною другою статті 265 КАС України правові наслідки визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704, якими було запроваджено застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

67. Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову розрахункову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

68. Верховний Суд також звернув увагу на правову природу пункту 2 постанови КМУ № 481 як положення про внесення змін до іншого нормативно-правового акта та дійшов висновку про відсутність установлених судами попередніх інстанцій правових підстав для визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України під час прийняття зазначеної постанови.

69. Колегія суддів ураховує наведені висновки Верховного Суду, а також те, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 були правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови № 481 та належність обраного позивачем способу судового захисту.

70. Натомість у справі, що переглядається, предметом спору є правомірність відмови Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області в підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року.

71. Отже, висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 не є визначальними для вирішення цього спору, в тому числі тому, що у зазначеній справі безпосередньо не вирішувалося питання щодо обов`язку уповноваженого державного органу оформлювати довідки про розмір грошового забезпечення за заявами осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

72. Колегія суддів ураховує, що європейська інтеграція України має безпосереднє конституційне підґрунтя. Абзацом п`ятим преамбули Конституції України підтверджено європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського і євроатлантичного курсу України; пунктом 5 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено, зокрема, реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі; частиною третьою статті 102 Конституції України Президента України визначено гарантом реалізації цього курсу; пунктом 1-1 статті 116 Конституції України на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення його реалізації.

73. Правові та організаційні засади наближення національного законодавства до права Європейського Союзу визначено, зокрема, Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)».

74. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на сформовані в практиці Суду Європейського Союзу загальні принципи правової визначеності (legal certainty), захисту правомірних очікувань (legitimate expectations) та належного адміністрування (good administration), які мають значення для передбачуваності діяльності публічної влади та захисту прав особи. Водночас у Хартії основоположних прав Європейського Союзу (Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2012/C 326/02) стаття 34 присвячена соціальному забезпеченню та соціальній допомозі (Social security and social assistance), а стаття 41 закріплює право на належне адміністрування (Right to good administration).

75. Значення верховенства права, незалежності правосуддя, захисту основоположних прав та реформи державного управління для європейської інтеграції України підтверджується відкриттям 15 червня 2026 року переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Cluster 1: Fundamentals), що охоплює, зокрема, главу 23 «Судова влада та основоположні права» (Judiciary and fundamental rights). У межах підготовки до переговорного процесу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475 схвалено Дорожню карту з питань верховенства права (Rule of Law Roadmap), Дорожню карту з питань реформи державного управління (Public Administration Reform Roadmap) та Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій (Roadmap on the Functioning of Democratic Institutions).

76. У Робочому документі служб Європейської Комісії «Звіт щодо України за 2025 рік» (Commission Staff Working Document - Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final, від 4 листопада 2025 року, підрозділ 2.1.2 «Public administration reform») розглянуто стан реформи державного управління, зокрема впровадження Закону України «Про адміністративну процедуру». Крім того, підпункт «h» пункту 2 статті 3 Регламенту (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 року про створення інструменту Ukraine Facility (Regulation (EU) 2024/792 establishing the Ukraine Facility) визначає серед спеціальних цілей підтримки України зміцнення верховенства права, демократії та незалежності судової влади, а стаття 5 цього Регламенту встановлює відповідні передумови надання підтримки.

77. Наведені акти та документи відображають євроінтеграційний контекст розвитку правової системи України. Водночас відповідно до статті 51 Хартії її положення адресовані інституціям, органам, установам та агенціям Європейського Союзу, а також державам-членам під час реалізації права ЄС. Отже, у спірних правовідносинах, які не належать до сфери застосування права ЄС, положення Хартії та практика Суду Європейського Союзу можуть враховуватися як порівняльно-правові орієнтири, а не як безпосередні підстави вирішення спору. При цьому належить застосовувати відповідні норми Конституції та законодавства України і враховувати застосовні правові висновки Верховного Суду.

78. Оцінюючи позовні вимоги щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, колегія суддів виходить із необхідності встановлення нормативного регулювання, яке підлягало застосуванню до правовідносин у відповідний період, та визначення належного способу захисту права позивача.

79. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 (пункти 44- 48) зробила висновок, що під час оформлення довідки станом на 01 січня 2024 року розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням визначаються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Цей висновок не пов`язаний із судовими рішеннями у справі № 320/29450/24, тому їх скасування постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року на нього не впливає.

80. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України під час вибору та застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

81. Зазначений висновок судової палати безпосередньо стосується правовідносин, які є предметом розгляду в цій справі, оскільки спір виник щодо оформлення довідки станом на 01 січня 2024 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб замість фіксованої величини 1762 грн.

82. При цьому правовий висновок судової палати від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 не пов`язаний із судовими рішеннями у справі № 320/29450/24, оскільки ґрунтується на положеннях статті 7 КАС України та необхідності застосування нормативно-правового акта вищої юридичної сили. Тому подальше скасування постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року судових рішень у справі № 320/29450/24 не змінює зазначеного правового висновку судової палати.

83. Аналогічний підхід щодо необхідності врахування висновку судової палати від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 під час вирішення спорів щодо оформлення довідок станом на 01 січня 2024 року застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 жовтня 2026 року у справі № 420/38869/25.

84. Застосовуючи наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.

85. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби з посади начальника відділу планування, аналітичного та документального забезпечення Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області та з 15 березня 2016 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

86. 11 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року із зазначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених відповідно до постанови КМУ № 704 та Порядку № 45.

87. Листом від 18 грудня 2024 року № 4901-11620/4909 відповідач відмовив у задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на положення постанови КМУ № 481 та відсутність підстав для визначення посадового окладу й окладу за спеціальним званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року.

88. Так, відповідно до статті 7 Закону № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 грн, тоді як статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX відповідний показник на 2023 рік було визначено в розмірі 2684 грн.

89. Отже, у 2024 році відбулося збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до наведеного правового висновку судової палати Верховного Суду підлягає застосуванню як розрахункова величина для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями згідно з пунктом 4 постанови КМУ № 704.

90. Застосування відповідачем під час фактичного нарахування грошового забезпечення фіксованої величини 1762 грн не відповідає висновкам судової палати Верховного Суду щодо необхідності використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року, для оформлення довідки відповідно до постанови КМУ № 704.

91. Тому доводи відповідача про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення відповідних категорій осіб не можуть бути достатнім обґрунтуванням відмови в оформленні довідки.

92. Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для оформлення довідки через ненадходження від органів Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

93. За змістом статті 63 Закону № 2262-XII та Порядку № 45 оформлення довідки про розмір грошового забезпечення є необхідною передумовою для вирішення питання про перерахунок пенсії відповідним органом Пенсійного фонду України.

94. У постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера з доданими документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, про яке державні органи повідомляють органи Пенсійного фонду України.

95. У цій справі встановлено факт звернення позивача безпосередньо до державного органу, уповноваженого оформлювати відповідну довідку, та отримання ним відмови з мотивів відсутності підстав для зміни розрахункової величини.

96. Отже, відсутність списків, сформованих органом Пенсійного фонду України в межах централізованої процедури перерахунку пенсій, не усуває необхідності перевірки законності відмови уповноваженого органу в оформленні довідки за зверненням пенсіонера.

97. Щодо визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку № 45 інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія враховуються у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у державному органі, з якого особа звільнилася на пенсію.

98. Аналогічний правовий висновок щодо визначення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23.

99. Отже, під час оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року відповідач зобов`язаний зазначити передбачені законодавством складові грошового забезпечення, зокрема щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, визначені відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 45.

100. Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій, погодившись із доводами відповідача про відсутність підстав для оформлення довідки внаслідок набрання чинності постановою КМУ № 481, неправильно застосували положення статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 7 Закону № 3460-IX та пункту 4 постанови КМУ № 704.

101. Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права є обґрунтованими, а висновки судів про правомірність відмови відповідача в оформленні та направленні відповідної довідки не відповідають правовому регулюванню спірних правовідносин.

102. При цьому колегія суддів звертає увагу, що оформлення довідки не вирішує питання про наявність підстав, дату та розмір перерахунку пенсії. Ці питання вирішує орган Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, застосовного до відповідних правовідносин, зокрема з урахуванням частини другої статті 265 КАС України, за якою нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

104. Згідно із частинами першою та третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково й ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

105. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

106. Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, унаслідок чого дійшли помилкових висновків про відсутність у відповідача правових підстав для підготовки та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року.

107. За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Висновки щодо розподілу судових витрат

108. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

109. Згідно із частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

110. Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією № 5128-8917-0241-9826; за подання апеляційної скарги - у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується квитанцією № 1830-0491-9909-9938; за подання касаційної скарги - у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується квитанцією № S4QE-7KMK-A75E.

111. Отже, загальна сума понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій становить 4723,68 грн.

112. Ураховуючи, що за результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову, відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 4723,68 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 160/16139/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-XII та положень постанови КМУ № 704, із визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року (3028 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною посадою за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, для вирішення питання про перерахунок пенсії з 01 лютого 2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 38598371) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн 68 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа