Постанова № 141415536 у справі № 120/18990/23 від 11.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа №120/18990/23

адміністративні провадження №К/990/1888/25, №К/990/29110/24, №К/990/47564/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Сауляк Наталії Ігорівни, Управління державної реєстрації як структурного підрозділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, від 17 вересня 2024 року та від 06 листопада 2024 року, постановлені у складі колегії суддів: судді-доповідача Боровицького О.А., суддів: Шидловського В.Б., Курка О.П.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Сауляк Наталії Ігорівни, Управління державної реєстрації як структурного підрозділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

3. 04 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 червня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору.

4. 21 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 05 червня 2024 року.

5. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

6. 29 липня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору.

7. 29 серпня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 12 серпня 2024 року.

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 вересня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

9. 30 вересня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду втретє надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору.

10. 04 листопада 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 01 жовтня 2024 року.

11. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

12. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просив скасувати ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, від 17 вересня 2024 року та від 06 листопада 2024 року, а матеріали справи скерувати до Сьомого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 висловив незгоду з оскаржуваними ухвалами та висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх передчасними та такими, що зроблені без повного дослідження обставин скрутного майнового стану позивача, а також наданих ним доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Посилаючись на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Рекомендації №R(95)5 від 07 лютого 1995 року Комітету міністрів державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, висновки Верховного Суду, викладені в його ухвалах, а також у постановах від 29 вересня 2021 року в справі №160/12251/20, від 27 червня 2023 року в справі №120/3505/22, від 02 листопада 2023 року та від 12 грудня 2024 року в справі №120/6039/22, ОСОБА_1 стверджував про наявність у нього законного права на звільнення від сплати судового збору в зв`язку зі скрутним майновим станом. Наголошував, що доступ до правосуддя не може бути обмежений через неспроможність особи сплатити судовий збір.

Також ОСОБА_1 зазначав про відсутність підпису під текстом ухвали від 17 вересня 2024 року, що свідчить про її незаконність та нікчемність.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р. ухвалою від 17 вересня 2024 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в справі №120/18990/23. Відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в справі №120/18990/23 до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції. Відкрив касаційне провадження №К/990/29110/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в справі №120/18990/23.

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М. ухвалою від 27 січня 2025 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23. Відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23 до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції. Відкрив касаційне провадження №К/990/47564/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23.

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М. ухвалою від 08 травня 2025 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23. Звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23. Відкрив касаційне провадження №К/990/1888/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23.

16. Відповідачами відзивів на касаційні скарги не подано.

17. Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 листопада 2026 року, що здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 листопада 2026 року №1493/0/78-26 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 10 листопада 2026 року №41732/26 щодо розгляду справи №120/18990/23 єдиним складом колегії суддів, з урахуванням частини тринадцятої статті 31 КАС України), для розгляду справи №120/18990/23 у касаційному провадженні №К/990/29110/24 здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 10 листопада 2026 року справу №120/18990/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 11 листопада 2026 року.

ІV. Позиція Верховного Суду

19. Підставою для відкриття касаційних проваджень №К/990/29110/24, №К/990/47564/24, №К/990/1888/25 у справі №120/18990/23 стало оскарження судових рішень, зазначених у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Серед основних засад судочинства, згідно із пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

21. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

23. Водночас право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

24. За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із якими апеляційна скарга залишається без руху та скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

25. За правилами частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

26. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлені у статті 296 КАС України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини п`ятої цієї статті, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).

27. За приписами частин першої та другої статті 132 КАС України судовий збір включається до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким є Закон №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

28. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону №3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

29. Відповідно до статті 2 Закону №3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

30. Згідно із частиною першою статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

31. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону №3674-VI. Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої цієї статті, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

32. Водночас приписами частини першої статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

33. Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені у статті 8 Закону №3674-VI, відповідно до частини першої якої (у редакції, чинній на момент подання позивачем у цій справі апеляційних скарг), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).

34. Отож стаття 133 КАС України визначає право суду, зокрема, на звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони. Водночас стаття 8 Закону №3674-VI конкретизує порядок та умови такого звільнення, а також коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

35. Установлений статтею 8 Закону №3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним, і умови, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому (майновому) стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.

36. При цьому Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

37. Отже, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан особи, яка заявила відповідне клопотання, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану цієї особи.

38. Надаючи оцінку касаційним скаргам ОСОБА_1 і оскаржуваним ухвалам Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23, Верховний Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.

04 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 червня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

21 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 05 червня 2024 року, в якій просив звільнити його від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, враховуючи майновий стан, і, на підтвердження своїх доводів, надав копії відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20 березня 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, а також довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відділ обслуговування громадян №4) від 31 березня 2023 року №1225-0200-0206-11.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

29 липня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

29 серпня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 12 серпня 2024 року, в якій просив звільнити його від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, враховуючи майновий стан, і, на підтвердження своїх доводів, надав копії відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05 липня 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року, а також довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відділ обслуговування громадян №4) від 29 липня 2024 року №2631.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 вересня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

Постановляючи ухвали від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування і має вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази. При цьому надані скаржником відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не можуть безперечно свідчити, що у нього відсутні кошти на сплату судового збору. Апеляційний суд дійшов висновків, що докази, на які послався ОСОБА_1 , не є достатніми на підтвердження його тяжкого майнового стану, якими підтверджується факт неможливості сплати судового збору, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо). Тому викладені обставини свідчать про те, що на цей час відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору та для задоволення його клопотань. Тож, ураховуючи, що недоліки апеляційних скарг не усунуто, а саме квитанції про сплату судового збору не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про повернення апеляційних скарг скаржнику.

Також апеляційний суд в ухвалі від 17 вересня 2024 року звернув увагу на те, що скаржник, подаючи позов, сплатив судовий збір у розмірі 2147,21 грн, відповідно до квитанції від 06 лютого 2024 року, якраз саме у період, за який було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року, а також довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29 липня 2024 року №2631 про те, що позивач не отримує пенсій та інших виплат.

ОСОБА_1 уважає незаконними ухвали суду апеляційної інстанції від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року. На переконання позивача, ним було подано до апеляційного суду належні документи, що підтверджують неможливість сплати судового збору через скрутний майновий стан.

Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року в справі №215/7312/20 зазначив, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

У постанові від 29 вересня 2021 року в справі №160/12251/20 Верховний Суд указав, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27 червня 2023 року в справі №120/3505/22, від 02 листопада 2023 року в справі №120/6039/22, від 18 січня 2024 року в справі №520/495/23, від 31 січня 2024 року в справі №215/6188/20, а також від 08 серпня 2024 року в справі №295/14365/19, від 12 грудня 2024 року в справі №120/6039/22, від 30 квітня 2025 року в справі №207/1966/24, від 20 червня 2025 року в справі №280/5296/24, від 17 липня 2025 року в справі №320/9840/24, від 29 липня 2025 року в справі №440/11934/24, від 03 лютого 2026 року в справі №580/1305/23, від 04 червня 2026 року в справі №280/8741/25.

Тож, обґрунтовуючи відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення апеляційних скарг в оскаржуваних ухвалах від 24 червня 2024 року й від 17 вересня 2024 року, недостатністю наданих ОСОБА_1 доказів на підтвердження його тяжкого майнового стану, суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції Верховного Суду, відповідно до якої належними доказами майнового стану особи, на момент подання позивачем скарг, є довідки чи відомості з реєстрів, які адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Апеляційний суд також належним чином не оцінив наданих ОСОБА_1 документів і не дав їм розгорнутої правової оцінки.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору та повернення йому оскаржуваними ухвалами від 24 червня 2024 року й від 17 вересня 2024 року апеляційних скарг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в справі №120/18990/23.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року не підписана, Верховний Суд установив, що вона містить підписи судді-доповідача Боровицького О.А. та суддів Шидловського В.Б. і Курка О.П. Тому ці доводи скаржника не знайшли свого підтвердження.

Наведені обставини, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваних ухвал Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року і направлення справи №120/18990/23 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року.

Водночас, як убачається з матеріалів справи №120/18990/23, ОСОБА_1 скористався правом на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, за подання якої його було звільнено від сплати судового збору, і, за результатами розгляду цієї скарги, Сьомий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 14 вересня 2026 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.

Метою касаційного перегляду проміжних процесуальних ухвал є забезпечення доступу до правосуддя та усунення перешкод для подальшого руху справи. Право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та апеляційний перегляд уже повністю реалізовано, а тому на цей час відпала необхідність направлення справи №120/18990/23 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвал Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року без направлення справи №120/18990/23 до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

39. Надаючи оцінку касаційній скарзі ОСОБА_1 та оскаржуваній ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23, Верховний Суд зазначає, що 30 вересня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду втретє надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

04 листопада 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання ухвали від 01 жовтня 2024 року, в якій просив звільнити його від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, враховуючи майновий стан, і, на підтвердження своїх доводів, надав копії відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20 березня 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, а також довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відділ обслуговування громадян №4) від 31 березня 2023 року №1225-0200-0206-11.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернув особі, яка її подала.

Указану ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що 04 листопада 2024 року позивач надав на адресу суду заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «про судові державні побори пенсіонерів». Апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, оскільки підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «про судові державні побори пенсіонерів» суду не відомі, більше того, вказаний закон, на який посилається позивач, судом не встановлено. Суд апеляційної інстанції звернув увагу позивача на те, що питання про оплату та звільнення від сплати судового збору врегульовано Законом №3674-VI. Тож, ураховуючи, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме квитанції про сплату судового збору або підстав для звільнення згідно із Законом №3674-VI позивачем не наведено, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.

Постановляючи ухвалу від 06 листопада 2024 року, суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки поданим ОСОБА_1 документам у контексті дослідження його майнового стану. Апеляційний суд першочергово виходив із того, що у своєму клопотанні ОСОБА_1. посилався на положення неіснуючого закону - «про судові державні побори пенсіонерів» і роз`яснив йому, що правовідносини у сфері сплати судового збору врегульовано положеннями Закону №3674-VI.

Норми КАС України чітко визначають вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення та встановлюють, що вони повинні містити, зокрема: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника, а також підстави заяви, клопотання, заперечення (статті 166-167 цього Кодексу).

Отже, звертаючись до суду з відповідним клопотанням (заявою), у тому числі про звільнення від сплати судового збору, особа зобов`язана обґрунтувати його (її) зміст із зазначенням конкретної норми закону (статтю, частину, пункт), яка підлягає застосуванню до спірного питання.

ОСОБА_1 , незважаючи на подання до суду апеляційної інстанції вказаних вище документів, мав зазначити конкретні підстави, визначені спеціальним Законом України «Про судовий збір» (№3674-VI), які б давали йому право на звільнення від сплати судового збору, проте цього не вказав, що слушно врахував апеляційний суд.

Наведений підхід узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 липня 2026 року в справі №120/7882/24.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала від 06 листопада 2024 року постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.

З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23 - без змін.

V. Судові витрати

40. Ухвалами Верховного Суду від 17 вересня 2024 року та від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання касаційних скарг у справі №120/18990/23 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року до закінчення її розгляду в касаційній інстанції. Ураховуючи надані позивачем документи та результат касаційного розгляду, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір за подання зазначених касаційних скарг не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23 задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23 залишити без задоволення.

3. Ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та від 17 вересня 2024 року в справі №120/18990/23 скасувати.

4. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в справі №120/18990/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

В. М. Соколов