Постанова № 141415696 у справі № 560/18940/23 від 11.11.2026

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 560/18940/23

адміністративне провадження № К/990/30939/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області

до Хмельницької районної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (у складі судді Блонського В.К.) від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сапальової Т.В., Сушка О.О.) від 02 червня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року Красилівська міська рада Хмельницької області (далі - Красилівська міська рада; позивач) звернулася до суду з позовом до Хмельницької районної ради (далі також - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької районної ради від 20 квітня 2023 року № 42-11/2023 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області»;

- скасувати державну реєстрацію внесення 28 серпня 2023 року до Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) відомостей про межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Щиборівська сільська рада), загальною площею 218,4666 га.

2. На обґрунтування позовних вимог Красилівська міська рада зазначала, що Щиборівська сільська рада листом від 02 серпня 2021 року № 900/02-15 просила Красилівську міську раду погодити проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради. За результатами розгляду цього звернення Красилівська міська рада рішенням від 12 серпня 2021 року № 26 відмовила у погодженні проєкту землеустрою у зв`язку з накладенням території, за рахунок якої планувалося здійснення розширення межі села Щиборівка, на існуючу межу міста Красилова, зі збільшенням площі села з 83,4 га до 218,4666 га.

Незважаючи на це, відповідач прийняв оскаржуване рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка, а Щиборівська сільська рада, не дочекавшись розгляду спору щодо меж населених пунктів на засіданні профільної комісії районної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та агропромислового комплексу, забезпечила внесення до ДЗК відомостей про межі села Щиборівка, площею 218,4666 га.

3. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 01 листопада 2023 року залучив до участі в справі Щиборівську сільську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

4. Щиборівська сільська рада заперечувала проти задоволення позову, зазначала, що 19 вересня 2018 року рішенням № 9 затвердила Генеральний план населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (села Щиборівка, Мовчани, Радісне, Каламаринка), згідно з яким площа населеного пункту за рахунок включення земельних ділянок села Щиборівка становить 218,4666 га.

Проєкт щодо встановлення (зміни) меж села Щиборівки розробило Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекстатус Груп» (далі - ТОВ «Лекстатус Груп») з урахуванням рішення Щиборівської сільської ради від 19 вересня 2018 року № 9. На думку третьої особи, цей проєкт відповідав вимогам частини другої статті 46 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) щодо складових (складу) документації із землеустрою, та у Хмельницької районної ради були відсутні правові підстави для відмови Щиборівській сільській раді в затвердженні проєкту землеустрою. Також Щиборівська сільська рада вважала, що межі села Щиборівка не розширено за рахунок території міста Красилова, оскільки межі цього міста не встановлено відповідно до законодавства.

5. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 17 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.

6. Красилівська міська рада оскаржила зазначені судові рішення в касаційному порядку.

7. Верховний Суд постановою від 03 грудня 2024 року скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, задовольнив позов частково: визнав протиправним та скасував рішення Хмельницької районної ради від 20 квітня 2023 року № 42-11/2023 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області»; відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.

9. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що проєктна межа села Щиборівка охоплює частину території міста Красилова, зокрема частину вулиці Будівельної, а площа села в проєктних межах зросла з 83,4 га до 218,4666 га; перетин територій населених пунктів площею 40,2 га та 7,4 га підтвердило також Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» листом від 12 жовтня 2023 року № 1367. З огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Хмельницька районна рада затвердила проєкт землеустрою без матеріалів його погодження з Красилівською міською радою, за рахунок території якої розширено межі села Щиборівка.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації відомостей про межі села Щиборівка в ДЗК як передчасно заявленої, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що таку реєстрацію скасовує державний кадастровий реєстратор за наявності визначених законом умов та що процедура скасування реєстратором внесених до ДЗК відомостей не є предметом цього спору.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Щиборівська сільська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

11. На обґрунтування касаційної скарги Щиборівська сільська рада зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 8 Конституції України, статті 173, 174 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статтю 46 Закону № 858-IV та порушили статті 72, 73, 77, 90, 242, 322, 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також покликається на неврахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (про те, що відмова у погодженні проєкту землеустрою має бути законною, мотивованою та ґрунтуватися на конкретних порушеннях законодавства) та Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а і від 03 листопада 2021 року у справі № 810/3401/17 (про те, що межі населеного пункту набувають юридичного значення лише після їх встановлення в порядку, визначеному земельним законодавством).

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не виконали вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 03 грудня 2024 року у цій справі, а саме не встановили координат фактичних меж села Щиборівка та міста Красилова, наявності їх перетину, а відтак і необхідності погодження проєкту землеустрою Красилівською міською радою; не з`ясували, чи встановлено межі міста в порядку, визначеному земельним законодавством, чи винесено їх у натуру та внесено до ДЗК, а також які саме координати меж міста порушено, тому висновок про включення до меж села частини території міста Красилова, на думку скаржника, ґрунтується на припущеннях.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки доводам скаржника про розширення меж села в межах території Щиборівської сільської ради та неправильно розподілили обов`язок доказування, поклавши на відповідача і третю особу обов`язок спростувати накладення меж, тоді як саме позивач мав довести існування встановлених меж міста, факт їх перетину та належність спірної території місту Красилову. На думку скаржника, скасування рішення Хмельницької районної ради без установлення фактичних меж населених пунктів породжує правову невизначеність щодо меж територіальних громад.

Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій ототожнили перспективні межі міста, визначені генеральним планом, з юридично встановленими межами; не врахували чинного Генерального плану населених пунктів Щиборівської сільської ради 2018 року, натомість безпідставно визнали належними доказами Генеральний план міста Красилова 2021 року та розроблений на його основі проєкт землеустрою, хоча законодавство не допускає включення тих самих земель до генеральних планів різних населених пунктів. За доводами Щиборівської сільської ради, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли суперечливих висновків, визнавши фактичні межі міста Красилова встановленими і водночас зазначивши про відсутність документів щодо таких меж до 2021 року, а також по-різному оцінили аналогічні за змістом проєкти землеустрою села Щиборівка та міста Красилова.

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 46 Закону № 858-IV, оскільки визнали лише непогодження проєкту землеустрою суміжною радою достатньою підставою для скасування рішення Хмельницької районної ради; зазначена норма не вимагає такого погодження, якщо межі населеного пункту не розширюються за рахунок території суміжної громади, а відмова у погодженні має бути мотивованою.

12. Красилівська міська рада у відзиві просить залишити касаційну скаргу Щиборівської сільської ради без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року - без змін, обґрунтовуючи це тим, що суди попередніх інстанцій урахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 грудня 2024 року у цій справі, та, з урахуванням висновку Верховного Суду, сформульованого у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а (про необхідність виходити з фактичних меж населеного пункту в разі їх невстановлення в порядку, визначеному законом), дослідили фактичні межі міста Красилова не лише на підставі генерального плану, а за сукупністю доказів. Накладення проєктної межі села Щиборівка на територію міста Красилова, зокрема на частину вулиці Будівельної, де за адресами в місті зареєстровано місцезнаходження низки юридичних осіб, підтверджено рішенням Красилівської міської ради від 12 серпня 2021 року № 26 про відмову в погодженні проєкту землеустрою, містобудівною та землевпорядною документацією, а також листом Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 12 жовтня 2023 року № 1367 про перетин територій населених пунктів площею 40,2 га та 7,4 га.

Позивач зазначає, що Щиборівська сільська рада сама звернулася до нього за погодженням проєкту листом від 02 серпня 2021 року № 900/02-15, чим фактично визнала розширення меж села за рахунок території суміжної громади; генеральний план не є документом, яким установлюються межі населеного пункту, а законодавство не передбачає пріоритету генерального плану залежно від дати його затвердження; покликаючись на частину другу статті 77 КАС України, зазначає, що Хмельницька районна рада має доводити правомірність оскаржуваного рішення, проте під час нового розгляду справи пояснень і доказів не подала.

На думку Красилівської міської ради, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 ухвалена в неподібних правовідносинах, оскільки стосувалася погодження меж земельної ділянки, а не встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

13. 02 липня 2026 року Щиборівська сільська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

14. Верховний Суд ухвалою від 20 липня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. 29 липня 2026 року Красилівська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

16. Хмельницька районна рада не скористалася правом подати відзив на касаційну скаргу.

17. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 листопада 2026 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що 19 вересня 2018 року Щиборівська сільська рада рішенням № 9 затвердила Генеральний план населених пунктів Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (села Щиборівка, Мовчани, Радісне, Каламаринка), яким визначила площу села Щиборівка 218,4666 га.

19. 15 січня 2021 року Красилівська міська рада рішенням № 4 затвердила містобудівну документацію «Розроблення генерального плану та плану зонування міста Красилів Красилівського району Хмельницької області (в тому числі історико-архітектурного опорного плану міста)».

20. 21 квітня 2021 року Щиборівська сільська рада рішенням № 33 надала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Щиборівка на основі Генерального плану 2018 року.

21. У 2021 році ТОВ «Лекстатус Груп» розробило проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Щиборівка. У проєкті зазначено, що площа села станом на 01 січня 2017 року становила 83,4 га, а в проєктних межах - 218,4666 га. На викопіюванні з кадастрової карти, що міститься в проєкті, проєктна межа села перетинає територію міста Красилова, зокрема частину вулиці Будівельної, на якій розташовані суб`єкти господарювання, зареєстровані за адресою «м. Красилів»: ТОВ «Агродім-4», ТОВ «Гарт», Красилівська районна спілка споживчих товариств, ПАТ «Автомобільні дороги України».

22. 02 серпня 2021 року Щиборівська сільська рада листом № 900/02-15 звернулася до Красилівської міської ради щодо погодження проєкту землеустрою та додала до листа копію проєкту й акт польового обстеження і погодження межі села.

23. 12 серпня 2021 року Красилівська міська рада рішенням № 26 відмовила Щиборівській сільській раді в погодженні проєкту землеустрою у зв`язку з наявними спірними питаннями щодо меж населених пунктів, обґрунтовуючи відмову тим, що територія, за рахунок якої планується розширити межу села, накладається на фактичну межу міста Красилова, що підтверджують Генеральний план міста 1996 року, рішення від 15 січня 2021 року № 4 та проєкт землеустрою щодо зміни межі міста Красилова від 05 серпня 2021 року № Д-ХХIV/ХХVIII-1-2и.

24. 12 жовтня 2021 року Щиборівська сільська рада рішенням № 14 відмовила в погодженні проєкту землеустрою щодо зміни межі міста Красилова.

25. 20 квітня 2023 року Хмельницька районна рада рішенням № 42-11/2023 затвердила проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка загальною площею 218,4666 га.

26. 04 травня 2023 року Хмельницька районна рада листом № 118/01-07 повідомила Щиборівського сільського голову про намір розглянути спірне питання між радами на засіданні профільної комісії з питань земельних відносин.

27. 28 серпня 2023 року державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вніс до ДЗК відомості про межі села Щиборівка на підставі рішення Хмельницької районної ради та надав витяг з ДЗК про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць № НВ-630[телефон приховано].

28. 12 жовтня 2023 року Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - ДП «Вінницький інститут землеустрою») листом № 1367 повідомило, що за фрагментом плану території міста Красилова та села Щиборівка встановило два випадки взаємного перетину територій площею 40,2 га та 7,4 га; також зазначило, що проєкт землеустрою міста Красилова розроблено з урахуванням генеральних планів міста 1996 та 2021 років, а площа міста за генеральним планом (1 742,7 га) у проєкті землеустрою практично не змінилася (1 742,7100 га).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

30. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

33. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року відповідають, а доводи касаційної скарги Щиборівської сільської ради є необґрунтованими з огляду на таке.

34. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

35. Верховний Суд, скасовуючи постановою від 03 грудня 2024 року ухвалені у справі судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, дійшов висновку про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову та зазначив про необхідність дослідження питання фактичних меж міста Красилова і села Щиборівка, а також наявності чи відсутності погодження цих меж із Красилівською міською радою, оцінивши зібрані у справі докази, зокрема: лист Щиборівської сільської ради від 02 серпня 2021 року № 900/02-15, адресований Голові Красилівської міської ради, щодо погодження проєкту землеустрою по встановленню (зміні) межі села Щиборівка; рішення Красилівської міської ради від 12 серпня 2021 року № 26 щодо результатів розгляду цього звернення; лист Красилівської міської ради від 19 серпня 2021 року № 3227/08-10/21, адресований Щиборівському сільському голові, щодо результатів розгляду питання погодження проєкту землеустрою; рішення Щиборівської сільської ради від 12 жовтня 2021 року № 14 «Про відмову у погодженні проєкту землеустрою щодо зміни межі населеного пункту м. Красилів Хмельницького району Хмельницької області»; проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту села Щиборівка, розроблений ТОВ «Лекстатус Груп»; акт польового обстеження і погодження меж села Щиборівка; лист Хмельницької районної ради від 04 травня 2023 року № 118/01-07, адресований Щиборівському сільському голові, про розгляд питання на профільній комісії районної ради з питань земельних відносин.

36. Отже, під час нового розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій мали з`ясувати, чи розширила Хмельницька районна рада межі села Щиборівка за рахунок території міста Красилова, і залежно від цього перевірити, чи погодила Красилівська міська рада проєкт землеустрою або чи обґрунтовано відмовила в його погодженні.

37. Перевіряючи виконання судами попередніх інстанцій цих вимог, Верховний Суд виходить з такого.

38. Частина восьма статті 46 Закону № 858-IV встановлює, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. Аналогічне правило містить пункт 1 частини третьої статті 186 ЗК України.

39. Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 810/3401/17 (пункт 29) зазначив, що для правильного вирішення спору, необхідно встановити, за рахунок яких територій адміністративно-територіальних одиниць передбачається розширення територій, оскільки саме з цією обставиною законодавець пов`язує наявність у державного органу чи органу місцевого самоврядування повноважень (компетенції) погодження відповідного проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці для прийняття рішення про їх встановлення.

40. Зазначений правовий підхід Верховний Суд застосував у постанові від 03 грудня 2024 року у цій справі (пункти 35- 37) та в постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 340/4331/25 (пункт 55).

41. Отже, обов`язок погодити проєкт землеустрою з Красилівською міською радою виникав за умови, що межі села Щиборівка розширено за рахунок території міста Красилова.

42. Відповідно до частини другої статті 173 ЗК України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

43. Згідно з частиною першою статті 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

44. Водночас частина друга статті 174 ЗК України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, відносила встановлення і зміни меж сіл та селищ, які входили до складу відповідного району, до повноважень районної ради.

45. Суди попередніх інстанцій встановили, що Верховна Рада України рішення про встановлення і зміну меж міста Красилова не приймала.

46. У разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному ЗК України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів; відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж; питання належності земельних ділянок до території населеного пункту потребує з`ясування на підставі належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, а державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту (постанова Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а; постанова Верховного Суду від 03 грудня 2024 року в цій справі).

47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 46) зазначила, що суд, якщо це необхідно для вирішення спору, своїм рішенням не встановлює і не змінює межі адміністративно-територіальних одиниць, а з`ясовує, в межах яких саме адміністративно-територіальних одиниць розташована земельна ділянка.

48. Отже, суд, не встановлюючи меж міста, з`ясовує його фактичні межі за сукупністю доказів у тому обсязі, який потрібен для вирішення спору; відомості ДЗК чи кадастрові номери земельних ділянок цього питання не вирішують.

49. Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили докази, на які вказав Верховний Суд, і встановили, що на викопіюванні з кадастрової карти, яке міститься в проєкті землеустрою села Щиборівка, проєктна межа села перетинає територію міста Красилова, зокрема частину вулиці Будівельної, на якій розташовані суб`єкти господарювання, зареєстровані за адресою «м. Красилів». Площа села за проєктом зросла з 83,4 га до 218,4666 га; відповідач і третя особа не обґрунтували документально, за рахунок яких земель відбулося таке збільшення, і не надали координат меж Щиборівської сільської ради, які б виключали накладення на межі міста. Площа міста Красилова за проєктом землеустрою (1742,7100 га) практично не відрізняється від площі за генеральним планом (1742,7 га).

50. Суди попередніх інстанцій також урахували лист ДП «Вінницький інститут землеустрою» від 12 жовтня 2023 року № 1367 про два випадки взаємного перетину територій населених пунктів загальною площею 47,6 га. Відхиляючи доводи третьої особи про те, що ця інформація ґрунтується на незатверджених проєктних документах, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проєкт землеустрою міста Красилова розроблено з урахуванням генеральних планів міста 1996 і 2021 років і він відтворює існуючі фактичні межі міста, а не розширює їх.

51. Частина друга статті 341 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Отже, суди попередніх інстанцій з`ясували фактичні межі населених пунктів за сукупністю доказів і встановили, що межі села Щиборівка розширено, зокрема, за рахунок фактичної території міста Красилова, тому проєкт землеустрою села Щиборівка підлягав погодженню з Красилівською міською радою.

53. Висновок, викладений у пункті 27 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 810/3401/17, згідно з яким відповідний орган місцевого самоврядування набуває права розпоряджатися земельними ділянками після встановлення межі населеного пункту в натурі, стосується моменту набуття правомочностей власника земельних ділянок, а не обов`язку погодити проєкт землеустрою. У пункті 12 цієї постанови Верховний Суд зазначив, що питання зміни меж населених пунктів не стосується права власності або користування земельними ділянками конкретних осіб, а направлене на зміну меж населених пунктів у районі.

54. Частина сьома статті 186 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

55. Частина восьма цієї статті Кодексу визначала, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

56. Суди попередніх інстанцій встановили, що Красилівська міська рада рішенням від 12 серпня 2021 року № 26 відмовила в погодженні проєкту землеустрою з посиланням на норми земельного законодавства та з мотивів накладення проєктної межі села на фактичну межу міста, підтверджену генеральними планами міста та проєктом землеустрою щодо зміни межі міста Красилова, тобто з підстави, передбаченої частиною восьмою статті 186 ЗК України. Суд апеляційної інстанції також установив, що це рішення Красилівської міської ради не оскаржувалося.

57. Щиборівська сільська рада, своєю чергою, рішенням від 12 жовтня 2021 року № 14 відмовила в погодженні проєкту землеустрою щодо зміни межі міста Красилова.

58. Хмельницька районна рада в листі від 04 травня 2023 року № 118/01-07 визнала наявність спору між радами та повідомила про намір розглянути його на засіданні профільної комісії, однак цього питання не вирішила.

59. Згідно з частиною десятою статті 46 Закону № 858-IV рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

60. Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 340/4331/25 (пункт 64) зазначив, що у процедурі встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці виділено окремо стадію погодження відповідного проєкту та стадію прийняття рішення про встановлення (зміну) таких меж, і саме останнє рішення завершує зазначену процедуру та безпосередньо впливає на межі адміністративно-територіальної одиниці.

61. Отже, Хмельницька районна рада 20 квітня 2023 року затвердила проєкт землеустрою за відсутності погодження Красилівської міської ради, за наявності її мотивованої відмови та невирішеного спору щодо меж, тобто без проходження обов`язкової стадії погодження.

62. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали оскаржуване рішення протиправним і скасували його. Посилання судів попередніх інстанцій на частину сьому замість частини восьмої статті 46 Закону № 858-IV не вплинуло на правильність вирішення спору, оскільки суди застосували зміст саме цієї норми.

63. Під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій повторно відмовили в задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації відомостей про межі села Щиборівка в ДЗК як передчасної.

64. Щиборівська сільська рада в касаційній скарзі не наводить доводів щодо відмови в задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації відомостей у ДЗК. Інші учасники справи касаційних скарг не подали.

65. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

66. Отже, з урахуванням доводів касаційної скарги та меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, підстав для перегляду судових рішень у цій частині немає.

67. Доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували, чи встановлено межі міста Красилова в порядку, визначеному земельним законодавством, чи винесено їх у натуру та внесено до ДЗК, суперечать висновкам і мотивам постанови Верховного Суду від 03 грудня 2024 року, згідно з якими за відсутності встановлених у такому порядку меж суди мали виходити з фактичних меж населених пунктів.

68. Твердження Щиборівської сільської ради про те, що висновок судів попередніх інстанцій про перетин меж населених пунктів ґрунтується на припущеннях, зводяться до незгоди з наданою ними оцінкою доказів. Переоцінка доказів не належить до повноважень суду касаційної інстанції, визначених частиною другою статті 341 КАС України. Скаржник не зазначив доказів, які суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою і які спростовували б перетин меж, а посилання на відсутність установлених у справі координат перетину меж населених пунктів цього висновку не спростовує.

69. У пункті 45 постанови від 03 грудня 2024 року Верховний Суд вказав на необхідність з`ясувати наявність перетину меж села Щиборівки та міста Красилова, однак не визначив допустимого способу його доведення.

70. Під час нового розгляду суди попередніх інстанцій встановили перетин меж зазначених населених пунктів за сукупністю доказів, зокрема викопіювання з кадастрової карти та листа ДП «Вінницький інститут землеустрою» від 12 жовтня 2023 року № 1367, в якому зазначено про перетин територій площею 40,2 га та 7,4 га.

71. Також Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника про неправильний розподіл обов`язку доказування.

72. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

73. Водночас частина друга цієї статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

74. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 140/1916/25 (пункт 54) зазначив, що орган місцевого самоврядування, який затверджує проєкт землеустрою, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, має доводити у суді правомірність свого рішення, зокрема отримання ним погоджень від усіх суміжних територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

75. Красилівська міська рада надала докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а Хмельницька районна рада під час нового розгляду справи не подала пояснень і доказів.

76. Зазначивши, що Щиборівська сільська рада не надала доказів, які спростовували б установлений перетин меж, суди попередніх інстанцій не переклали на неї обов`язку доказування.

77. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи Щиборівської сільської ради щодо розширення меж села в межах її території згідно з проєктом формування території сільської ради 1993 року, кадастрових номерів земельних ділянок, пріоритету Генерального плану 2018 року та достовірності листа ДП «Вінницький інститут землеустрою».

78. Доводи третьої особи про те, що суди попередніх інстанцій ототожнили перспективні межі міста Красилова, визначені генеральним планом, з юридично встановленими межами, не відповідають змісту оскаржуваних судових рішень.

79. Суди першої та апеляційної інстанцій не виходили з того, що генеральний план міста Красилова 2021 року встановлює межі міста, а визначили фактичні межі за сукупністю доказів, наведених вище.

80. Крім того, з частини другої статті 173 ЗК України випливає, що генеральний план враховується під час розроблення проєкту землеустрою, однак не встановлює і не змінює меж населеного пункту, у тому числі меж суміжного населеного пункту.

81. Тому затвердження Щиборівською сільською радою Генерального плану 2018 року не звільняло від обов`язку погодити проєкт землеустрою з радою, за рахунок території якої планувалося розширення меж села, а дата затвердження генерального плану не надає йому переваги щодо території іншої громади.

82. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що наявність двох генеральних планів, кожен з яких охоплює спірну територію, свідчить про існування спору щодо меж, який мав бути вирішений у процедурі погодження.

83. Доводи Щиборівської сільської ради про суперечливість висновків суду апеляційної інстанції не відповідають змісту його постанови. Зазначивши, що Красилівська міська рада не надала документів про фактичні межі міста до 2021 року, апеляційний суд оцінив наявні докази в сукупності й на цій підставі встановив фактичні межі. Різну оцінку проєктів землеустрою міста Красилова та села Щиборівка суд апеляційної інстанції обґрунтував різним співвідношенням проєктних і попередніх площ цих населених пунктів.

84. Отже, суди попередніх інстанцій не ототожнювали перспективних меж міста з юридично встановленими і не допустили суперечностей в оцінці доказів.

85. Доводи Щиборівської сільської ради про неправильне застосування частини восьмої статті 46 Закону № 858-IV також є необґрунтованими. Зазначена норма передбачає погодження проєкту землеустрою з радами, за рахунок території яких планується розширення меж, і суди першої та апеляційної інстанцій встановили таке розширення за рахунок фактичної території міста Красилова.

86. Суди попередніх інстанцій перевірили мотиви відмови Красилівської міської ради погоджувати проєкт землеустрою по суті та не надавали вирішального значення формальному факту непогодження.

87. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 140/1916/25 (пункт 48) зазначив, що погодження проєкту землеустрою суміжною територіальною громадою має процедурний характер та спрямоване на забезпечення врахування інтересів суміжної громади при розробленні документації із землеустрою.

88. Відповідно, районна рада не могла затвердити проєкт землеустрою за наявності мотивованої відмови ради, за рахунок території якої розширюються межі населеного пункту.

89. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували частину восьму статті 46 Закону № 858-IV.

90. Наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 висновок стосується погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами в процедурі приватизації, тоді як у справі, що розглядається, спір виник щодо обов`язкового погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці з органом місцевого самоврядування, за рахунок території якого розширюються межі населеного пункту, тобто правовідносини не є подібними.

91. Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а і від 03 листопада 2021 року у справі № 810/3401/17, суди попередніх інстанцій застосували відповідно до їх змісту, наведеного вище.

92. Верховний Суд відхиляє також доводи Щиборівської сільської ради про те, що скасування рішення Хмельницької районної ради без установлення фактичних меж населених пунктів породжує правову невизначеність.

93. Суди попередніх інстанцій з`ясували фактичні межі населених пунктів в обсязі, необхідному для вирішення спору, і не встановлювали меж адміністративно-територіальних одиниць.

94. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 140/1916/25 (пункти 75, 76) зазначив, що встановлення меж територіальної громади має триваючий характер правового регулювання та породжує правові наслідки для невизначеного кола осіб (мешканців, суб`єктів господарювання, інших суб`єктів), які проживають або здійснюють діяльність на відповідній території, при цьому діє безстроково до прийняття нового рішення про зміну меж. Сам факт внесення відомостей до ДЗК є виконанням технічної процедури, передбаченої частиною сьомою статті 46-1 Закону № 858-IV, а не вичерпанням правової дії рішення, оскільки рішення продовжує визначати межі територіальної громади і після такого внесення.

95. Зазначені висновки Верховний Суд сформулював щодо меж території територіальної громади, проте вони стосуються загального підходу до правової природи рішень про встановлення (зміну) меж, що визначають територію місцевого самоврядування.

96. Визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької районної ради від 20 квітня 2023 року № 42-11/2023 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області» не перешкоджає вирішенню спору щодо меж населених пунктів у порядку, визначеному законом.

97. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дослідили зібрані в справі докази та встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, підстав для скасування судових рішень відповідно до статті 353 КАС України немає.

98. Отже, доводи касаційної скарги Щиборівської сільської ради не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

99. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

100. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

101. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу Щиборівської сільської ради слід залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року - без змін.

102. Оскільки Верховний Суд залишає судові рішення без змін, судові витрати новому розподілу, відповідно до статті 139 КАС України, не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі № 560/18940/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа