УХВАЛА
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа №160/32052/25
адміністративне провадження № К/990/49148/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року у справі №160/32052/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені військовою частиною НОМЕР_1 , відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №160/32052/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
27 жовтня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року у справі №160/32052/25. Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року доставлено до електронного кабінету апелянта 27 серпня 2026 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції визнав наведені скаржником підстави неповажними, зазначивши, що відсутність бюджетного фінансування та коштів для сплати судового збору не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку своєчасного виконання процесуальних обов`язків і не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала своєчасному зверненню з апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до змісту касаційної скарги, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не врахувавши обставин несвоєчасного фінансування видатків на сплату судового збору. Зокрема, скаржник вказує, що судовий збір було сплачено, а докази його сплати подано ще до повернення первісної апеляційної скарги, після чого повторну скаргу подано без зайвих зволікань. Крім того, скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №160/12273/25, та вважає, що суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм, порушивши його право на судовий захист.
Водночас колегія суддів зазначає, що самі по собі обставини сплати судового збору до повернення первісної апеляційної скарги та повторного звернення до суду без зайвих зволікань не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримання встановлених законом процесуальних строків.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року у справі №160/32052/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович