Ухвала № 141415726 у справі № 420/8859/26 від 11.11.2026

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа №420/8859/26

адміністративне провадження №К/990/48580/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Желєзного І.В., Радишевської О.Р.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2026 у справі № 420/8859/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.09.2018 по 07.03.2026;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 21.09.2018 по 18.07.2022 у сумі 490 780,07 грн та за період з 19.07.2022 по 07.03.2026 у сумі 64 641,04 грн (за шість місяців) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 21.09.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 07.03.2026;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 21.09.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.09.2018 по 07.03.2026.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період 22.09.2018 по 21.03.2019 у сумі 63587, 11 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини у наступній редакції:

«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період 22.09.2018 по 21.03.2019 у сумі 21446, 69 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог, 23.10.2026 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в порушення частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.

Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2026 році фізичною особою, дві майнові вимоги та похідні від яких було частково задоволено судами.

У рішенні судів попередніх інстанцій відсутня інформація щодо суми нарахувань в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, тому ставка за вимоги майнового характеру у означеній частині обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 4259 грн 84 коп. (3328 грн *0,4) *2 *200% *0,8.

Проте у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи те, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З огляду на наведене Верховний Суд вважає, що заявлене клопотання скаржника задоволенню не підлягає, оскільки заявник жодних обставин, які є поважною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, не навів.

За таких обставин у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано];

код класифікації доходів бюджету - 22030102;

найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

призначення платежу - 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2026 у справі № 420/8859/26 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

І.В. Желєзний

О.Р. Радишевська ,

Судді Верховного Суду