Ухвала № 141417540 у справі № 466/5933/26 від 08.10.2026

Справа № 466/5933/26

Провадження № 2/466/3889/26

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

08 жовтня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді - Невойта П.С.,

секретаря судового засідання - Малаковської І.А.,

розглянувши питання про можливість прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СітіКолект» визнання недійсним пункту 4 договору позики до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СітіКолект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СітіКолект» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути заборгованість за договором позики № 77128389 від 14.12.2021 у розмірі 22 912,98 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот дванадцять гривень 98 копійок) та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, а також зустрічна позовна заява, в якій вона просить суд: прийняти зустрічний позов до розгляду та об`єднати його в одне провадження з первісним позовом; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визнати недійсним п. 4 Договору позики № 77128389 від 14.12.2021 року; звільнити її від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка за зустрічним позовом посилається на положення п. п.19, 23 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про споживче кредитування», вказуючи, що вона є споживачем фінансової послуги, а позов подано з метою захисту її порушених прав споживача, що є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу закону.

Вирішуючи питання про можливість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишення зустрічної позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 193 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним нормативно-правовим актом у цій сфері.

Вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зазначена норма не містить положень про звільнення споживачів від сплати судового збору за подання позовів (у тому числі зустрічних) про визнання недійсними умов кредитних договорів або договорів позики.

Суд критично оцінює посилання заявниці на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору. Подання зустрічного позову про визнання недійсним окремого пункту договору позики в межах справи про стягнення заборгованості за цим договором є способом процесуального захисту відповідачки від майнових вимог кредитора, спрямованим на уникнення відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а не самостійним позовом про відновлення порушеного права споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, матеріали зустрічного позову не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір позики укладався виключно для задоволення особистих, сімейних або інших побутових потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, а також заявницею не надано доказів скрутного майнового стану для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328,00 грн. Отже, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру (про визнання недійсним пункту договору) у 2026 році підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (3 328,00 грн ? 0,4). При поданні документів через підсистему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8, у зв`язку з чим сума судового збору до сплати становить 1 064,96 грн (1 331,20 грн ? 0,8).

Враховуючи, що підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні, а до зустрічної позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки без належно оформленої позовної заяви у відповідності до вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України вирішити питання про прийняття зустрічного позову у справі неможливо, суд визнав за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати відповідачці строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СітіКолект» про визнання недійсним пункту договору позики - залишити без руху.

Надати позивачці за зустрічним позовом ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці за зустрічним позовом, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України у разі, якщо у встановлений судом строк вимоги ухвали не будуть виконані, зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявниці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: П. С. Невойт