Рішення № 141418921 у справі № 336/7334/26 від 02.11.2026

ЄУН: 336/7334/26

Провадження №: 2/336/5043/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 02 листопада 2026 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Гордейченко Р.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом: ТОВ "ФК " ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 068,53 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.09.2020 року ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство «УКРСИББАНК» уклали договір про надання споживчого кредиту № 96739905000, за умовами якого Банк падас Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

За умовами зазначеного договору АТ «УкрСиббанк» зобов`язалося надати відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 36 299,39 грн., а відповідачем взято на себе зобов`язання щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 31.12.2050, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,00001% річних від суми залишку заборгованості за кредитом (за користування кредитом понад встановлений строк кредитування 7,00001% річних), а також комісію.

За умовами договору, Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями).

В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 09.06.2025 загальний розмір заборгованості становить 87068,53 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 36 299,39 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 50 769,14 грн., заборгованості по комісії в розмірі 0,00 грн., а також штрафні санкції.

09.06.2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 290, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 96739905000 від 07.09.2020 року. Наведене підтверджується договором факторингу № 290 від 09.06.2025 року., копією акту приймання-передачі реєстру боржників, платіжним дорученням на підтвердження оплати ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на рахунок АТ «УКРСИББАНК» за умовами договору факторингу, а також копією Додатку 1 до договору факторингу (реєстру боржників), права вимоги до яких перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 068,53 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

При цьому, сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 07.09.2020 року ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство «УКРСИББАНК» уклали договір про надання споживчого кредиту № 96739905000, за умовами якого Банк падас Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

За умовами договору, Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями).

За умовами зазначеного договору АТ «УкрСиббанк» зобов`язалося надати відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 36 299,39 грн., а відповідачем взято на себе зобов`язання щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 31.12.2050, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,00001% річних від суми залишку заборгованості за кредитом (за користування кредитом понад встановлений строк кредитування 7,00001% річних), а також комісію.

В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 09.06.2025 загальний розмір заборгованості становить 87068,53 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 36 299,39 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 50 769,14 грн., заборгованості по комісії в розмірі 0,00 грн., а також штрафні санкції.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передания ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до . 1ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

09.06.2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 290, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 96739905000 від 07.09.2020 року. Наведене підтверджується договором факторингу № 290 від 09.06.2025 року., копією акту приймання-передачі реєстру боржників, платіжним дорученням на підтвердження оплати ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на рахунок АТ «УКРСИББАНК» за умовами договору факторингу, а також копією Додатку 1 до договору факторингу (реєстру боржників), права вимоги до яких перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості піжлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Відповідно до ст. 137 ч. 1-6 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, адже такі послуги були надані.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Позивачем заявлено розмір витрат на правничу допомогу 9200 грн.

Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання, підготовка та супровід не вимагає значного часу.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 5000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265, 274-279, 283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ТОВ "ФК " ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКІОО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 87068,53 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2 сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3328 грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Роз`яснити, що через неявку у судове засідання всіх учасників справи судове рішення підписано судом без його проголошення.

Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін

02.11.26