Рішення № 141419989 у справі № 487/5702/26 від 12.11.2026

Справа № 487/5702/26

Провадження № 2/487/3667/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 м. Миколаїв

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Заіченко А.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Вимоги мотивовано тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва присуджено стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.02.2019 і до повноліття дитини.

Дитина проживає з матір`ю. Має незадовільний стан здоров`я у зв`язку із погіршенням зору та потребує додаткових витрат.

Також, дитина відвідує художню школу, займається гімнастикою, займається поглибленим вивченням іноземної мови. У зв`язку з цим позивачка понесла витратив розмірі 25350,00 грн.

У зв`язку зі змішаною формою навчання та складнощами сприйняття матеріалу, дитина потребує додаткових занять з математики, на що позивачкою були витрачені кошти в розмірі 13800,00 грн. Окрім того, така форма навчання зумовила необхідність у придбання для дитини планшету, вартість якого склала 14668,00 грн.

Також у 2025 році дитина перебувала у дитячому літньому таборі «Nico Day Camp» у м. Миколаєві, у зв`язку з чим позивачка понесла витратив розмірі 21540,00 грн.

У 2021 році дитина провела відпочинок у дитячому таборі «Сонячний» у смт. Лазурне Херсонської області, у зв`язку з чим позивачка понесла витрати у розмірі 9000,00 грн.

За вказаного загальна сума додаткових витрат на дитину складає 101 793,00 грн, а тому позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача понесених нею витрат від вказаного розміру, тобто 50 896,50 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 10.08.2026 подав відзив, у якому зазначив, що позо визнає частково, а саме в частині понесених додаткових витрат на лікування зору та оплати відпочинку дитини у дитячому таборі «Сонячний» у смт. Лазурне Херсонської області. Решту вимог не визнає через недоведеність витрат на додаткові заняття математики, іноземної мови, оскільки дитина має середній рівень знань та вмінь то ж про будь які досягнення або порушення розвитку здібносте не йдеться, окрім того, відповідач займаєься з дитиною вивченням англійської мови за допомогою безкоштовної інтернет-програми "Duolingo" ; витрат на гімнастику та художню школу, оскільки не бачить в дитини у цьому напрямку здібностей, які треба розвивати; витрат на придбання планшету, оскільки він є необхідним для навчання, а тому не відноситься до додаткових витрат; витрат на відпочинок у літньому таборі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки він відноситься до розважальних.

17 серпня 20206 року позивачкою подано відповідь на відзив у якому зазначила, що понесені нею витрати є реальними, а тому відсутність у репетитора статусу ФОП не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування фактично понесених витрат. Відповідач подав докази на підтвердження рівня успішності дитини за 1-4 класи, тоді як донька закінчила 7 клас і позивачкою подано актуальне підтвердження рівня успішності дитини. Про здібності дитини до художньої гімнастики відповідачеві відомо, однак він цього не визнає, оскільки не бажає нести витрати. Своєю позицією відповідач знецінює здібності дитини та зусилля і підтримку матері. Перебування дитини у дитячому літньому таборі «Nico Day Camp» забезпечувало дитині комплекс заходів з соціального розвитку, виховання, зміцнення фізичного і психічного здоров`я, харчування, а також нагляд, у той час, коли батьки не можуть цього забезпечити з певних причин у період літніх канікул дитини.

25 серпня 2026 року відповідач подав заперечення у яких зазначив, що визнає фактично понесені позивачкою витрати на лікування зору дитини в розмірі 3375,00 грн. При цьому вважає, що витрати на художню школу, гімнастику,німецьку мову та математику належно не доведено. Окрім того, посилаючись на рішення Верховного Суду у справі №545/3115/19 від 12.01.2022, зазначив, що такі витрати не відносяться до додаткових витрат та охоплюються розміром аліментів, які він належно сплачує.

10 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала відповідь на заперечення, зазначивши, що внаслідок зменшення судом розміру аліментів, матеріальне становище відповідача покращилося внаслідок ухвалення рішення суду про зменшення розміру сплати ним аліментів. Окрім того, відповідач має у власності 3-кімнатну квартиру та 1-кімнатну квартиру, яку здає в оренду.

Відповідач заперечив перебування у його власності 1-кімнатної квартири.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, уточнивши суми витрат, які просить стягнути з відповідача: 8717,00 грн - витрати, пов`язані з лікуванням зору дитини, 2925,00 грн - витрати, пов`язані з оплатою занять дитини гімнастикою, 3750,00 грн - витрати, пов`язані з оплатою відвідування дитини художньої школи, 6900,00 грн - витрати, пов`язані з оплатою додаткових занять з вчителем математики, 6000,00 грн - витрати, пов`язані з оплатою додаткових занять з вчителем німецької мови, 7334,00 грн - витрати, понесені на придбання планшету, 4500,00 грн - витрати на оплату відпочинку у дитячому літньому таборі «Сонячний», 10770,00 грн - витрати на оплату перебування дитини в таборі «Nico Day Camp».

У судовому засіданні відповідач визнав позов частково, а саме в частині витрат, пов`язаних з лікуванням зору дитини 8717,00 грн та 4500,00 грн - витрати на оплату відпочинку у дитячому літньому таборі «Сонячний». У решті вимог просить відмовити з огляду на те, що такі витрати охоплюються розміром сплачуваних ним аліментів. При цьому витрати на додаткові заняття математикою та німецькою мовою не можуть у даному випадку розглядатися як додаткові витрати, оскільки, окрім того, що не підтверджені належними доказами, не відносяться до додаткових витрат.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд ураховує наступне.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

За судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва присуджено стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.02.2019 і до повноліття дитини (а.с. 6).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 у справі № 487/7111/25 вказаний розмір аліментів зменшено до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16.06.2026 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 у справі № 487/7111/25 залишено без змін (а.с. 202-205).

17 липня 2026 року позивачка звернувшись до суду, просить стягнути з відповідача понесених нею додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 50 896,50 грн.

З них відповідач визнав 8717,00 грн витрат, пов`язаних з лікуванням зору дитини, та 4500,00 грн витрат на оплату відпочинку у дитячому літньому таборі «Сонячний».

При цьому відповідач визнав, що донька відвідувала уроки гімнастики, однак, вважав, що дитина не має здібностей, окрім того, такі уроки надавалися несертифікованим викладачем, якому приблизно 14 років.

Доказів у зазначене суду не надав.

Також відповідач не заперечував факт відвідування донькою художньої школи, хоча і заперечував необхідність відшкодування ним понесених витрат в цій частині.

Не визнаючи витрати на перебування доньки табору «Nico Day Camp», відповідач зазначив, що такий табір є розважальним, а не оздоровчим, а тому витрати на нього не можуть розглядатися як додаткові витрати, при тому, що він міг би відвезти доньку до дідуся та бабусі.

Інші витрати, на думку відповідача, не належать до витрат, які підлягають відшкодуванню в порядку ст. 185 СК України та охоплюються сплачуваним ним розміром аліментів.

Так, в частині невизнаних відповідачем витрат, позивачка суду надала:

- квитанцію про сплату на ім`я ОСОБА_4 грошових коштів на загальну суму 5850 грн та копію довідки від імені останньої у підтвердження здійснення позивачкою оплати за навчання занять дитини гімнастикою (а.с. 24-29).

- квитанції про оплату занять дитини в художній школі на загальну суму 7500,00 грн (а.с. 30-43),

- скриншоти та квитанції оплати приватних уроків із вчителем німецької мови на загальну суму 12041, 24 грн (а.с. 44-56),

- скриншоти та квитанції оплати приватних уроків із вчителем математики на загальну суму 13 820, 14 грн (а. с. 57-92),

- договір про надання послуг відпочинку та розваг, а також квитанції оплати таких у літньому таборі «Nico Day Camp» (а.с 93-97),

- довідку Миколаївського ліцею № 22 у підтвердження навчання дитини на змішаній формі (а.с. 103).

Приймаючи рішення у даній справі суд ураховує, що понесені позивачкою витрати на додаткові заняття доньки із вчителями німецької мови та математики не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України, оскільки спрямовані на виконання дитиною шкільної програми з базовими предметами загальноосвітнього навчального закладу, які складають основу державного стандарту освіти та є ключовими для розвитку дитини. Судом було встановлено, що вказані витрати викликані незадовільною успішністю дитини у навчанні, а не розвитком її здібностей до таких предметів.

Витрати на придбання планшету охоплюються розміром аліментів, що стягуються з батька на утримання дитини на користь матері, який є достатнім та не містить заборгованості (а.с. 186).

У частині витрат на період перебування дитини в літньому таборі «Nico Day Camp», суд зазначає, що таке відвідування табору являло собою відпочинок, дозвілля з проведенням розваги та за відсутності виключних медичних показань або особливих обставин такі витрати поглинаються щомісячними аліментними виплатами. Враховуючи, що позивачкою не надано суду доказів на підтвердження особливості обставин перебування доньки у таборі та неможливості покрити їх звичайними аліментами, суд прийшов до висновку, що такі витрати відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Водночас, ураховуючи наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження відвідування донькою сторін художньої шкоди та уроків гімнастики (а.с. 141-155), визнання відповідачем того факту, що донька такі заняття відвідувала, а також наявності доказів понесення позивачкою витрат на оплату їх відвідування в заявленому розмірі (7500,00 грн та 5850,00) суд вважає що такі витрати є додатковими в розумінні ст. 185 СК України, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини. За вказаного відповідач зобов`язаний брати участь у таких витратах, частина яких становить 2925,00 грн та 3750,00 грн.

При цьому суд ураховує, що відповідачем не спростовано наданих позивачкою доказів у підтвердження факт відвідування донькою уроків гімнастики та уроків в художній школі, як і факту наявності у доньки здібностей, які варто розвивати (а.с.141-155), а також понесення позивачкою витрат у заявленому розмірі.

Доказів у протилежне суду ним також не надано та зазначена сума понесених витрат позивачкою в цій частині не спростована.

Про неспроможність нести додаткові витрати у зазначеному розмірі відповідач суду не повідомляв та доказів у таке не надав.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами, що потребує додаткових матеріальних витрат. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатом розгляду справи суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині 8717,00 грн - витрат, пов`язаних з лікуванням зору дитини, 2925,00 грн - витрат, пов`язаних з оплатою занять дитини гімнастикою, 3750,00 грн - витрат, пов`язаних з оплатою відвідування дитини художньої школи, 4500,00 грн - витрати на оплату відпочинку у дитячому літньому таборі «Сонячний».

На підставі ст. 141 ЦПК України, ураховуючи часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в розмірі 532,50 грн.

Керуючись статтями 104, 105, 112 СК України, статтями 13, 81, 141, 223, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позов.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у загальній сумі 19 892,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 532,50 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: К.М. Скоринчук