Рішення № 141421135 у справі № 504/1898/26 від 13.10.2026

Справа № 504/1898/26

Номер провадження 2/504/3277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова частина НОМЕР_1 та Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання спадкоємця таким, що не прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Військова частина НОМЕР_1 та Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області. Просила встановити факт непроживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29 серпня 2025 року, яку в позові зазначила як дату відкриття спадщини. Також просила визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на частку грошового забезпечення в сумі 421 173,94 грн, на яку свідоцтво про право на спадщину не видано. На обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 . Їхній шлюб розірвано 6 листопада 2001 року, а фактично шлюбні відносини та спільне проживання припинилися в листопаді 1994 року. 24 листопада 2023 року її сина призвано на військову службу за мобілізацією. Він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області він зник безвісти за особливих обставин. Згідно зі сповіщенням від 20 серпня 2025 року № 8142 його ідентифіковано як загиблого. У витягу зі Спадкового реєстру датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державну реєстрацію смерті проведено 29 серпня 2025 року. 9 лютого 2026 року вона звернулася до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після смерті сина. Нотаріальна контора завела спадкову справу № 15/2026, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 75200658. Заповіту син не залишив, а право на спадкування за законом у першу чергу мають вона та відповідач як його батьки. Вважала, що відповідач, хоча й був зареєстрований за однією адресою із сином, фактично разом із ним не проживав і заяви про прийняття спадщини у встановлений строк не подав. На підтвердження цих доводів позивачка послалася на акт від 11 березня 2026 року та довідку Шомполівського старостинського округу Доброславської селищної ради від 12 березня 2026 року № 15.3/10/24. Представник позивачки зверталася до нотаріальної контори з листами від 13 та 18 березня 2026 року щодо неприйняття спадщини відповідачем. У відповідях від 1 квітня 2026 року № 268/02-14 та від 24 квітня 2026 року № 355/02-14 нотаріальна контора повідомила, що факт непроживання відповідача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має бути встановлений у судовому порядку. 24 квітня 2026 року Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на частку грошового забезпечення сина. За викладеними в позові відомостями, загальна сума грошового забезпечення, депонованого на рахунку військової частини НОМЕР_1 в органах Казначейства, становить 842 347,88 грн. Свідоцтва на решту грошового забезпечення в сумі 421 173,94 грн позивачка не отримала. Вважаючи себе єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину, вона звернулася до суду з цим позовом.

Позивачка у судову засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явися, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, повідомив про визнання позову у повному обсязі у порядку ст. ст. 49, 206 ЦПК України.

Розглянувши позов, матеріали справи суд приходить до висновку про його часткове задоволення виходячи з такого.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області він зник безвісти за особливих обставин. Згідно зі сповіщенням від 20 серпня 2025 року № 8142 його ідентифіковано як загиблого. У витягу зі Спадкового реєстру датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державну реєстрацію смерті проведено 29 серпня 2025 року.

Відповідач по справі визнав позов у повному обсязі, подав заяву відповідно до якої розуміє процесуальні та правові наслідки такої дії.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про його задоволення за наявності законних підстав. Суд приймає визнання позову в частині вимоги про встановлення факту непроживання, оскільки воно узгоджується з письмовими доказами, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

За частиною другою статті 315 ЦПК України суд може встановлювати факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У цій справі факт непроживання відповідача разом зі спадкодавцем має юридичне значення для оформлення спадкових прав позивачки, про що Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області повідомила в листах від 1 квітня 2026 року № 268/02-14 та від 24 квітня 2026 року № 355/02-14.

Відповідно до частин першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом її відкриття є день смерті. За пунктом 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо в період дії воєнного стану смерть особи зареєстровано пізніше ніж через місяць після її настання, строк для прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову. Для застосування цієї норми визначальним є фактичне постійне проживання зі спадкодавцем. Реєстрація місця проживання за однією адресою сама по собі такого проживання не підтверджує.

Оцінюючи докази в сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд ураховує акт від 11 березня 2026 року, довідку Шомполівського старостинського округу Доброславської селищної ради від 12 березня 2026 року № 15.3/10/24 та визнання позову відповідачем. Ці обставини підтверджують, що, попри реєстрацію за спільною адресою, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини фактично не проживав постійно разом із ОСОБА_3 .

За таких обставин вимога про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно суд виходить із того, що за змістом статті 392 та частин першої і третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, має право одержати свідоцтво про право на спадщину. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку застосовується за наявності перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

24 квітня 2026 року Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку грошового забезпечення ОСОБА_3 . З листів нотаріальної контори від 1 квітня 2026 року № 268/02-14 та від 24 квітня 2026 року № 355/02-14 вбачається, що для вирішення питання про видачу свідоцтва на решту коштів необхідно встановити факт непроживання відповідача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення цього факту судом усуває зазначену нотаріальною конторою перешкоду. Після набрання рішенням законної сили позивачка може звернутися до нотаріуса для оформлення спадкових прав на решту коштів. Доказів інших перешкод для видачі свідоцтва в нотаріальному порядку суду не надано. За таких обставин вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на решту грошового забезпечення в сумі 421 173,94 грн є передчасною та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 392, 1220, 1268-1270, 1272, 1296 та пунктом 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 206, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Військова частина НОМЕР_1 та Лиманська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання спадкоємця таким, що не прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , не проживав постійно разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Суддя : Вінська Н. В.