Постанова № 141421818 у справі № 686/8672/26 від 12.11.2026

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/8672/26

Провадження № 22-ц/820/2217/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року, суддя Федишин І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором №9917316 від 04.09.2020 в розмірі 25855,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 04.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №9917316 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту 9500 грн, строк кредитування 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою у розмірі 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,72% в день. Товариство виконало свої зобов`язання та перерахувало кошти на банківську картку відповідача, якою останній користувався, однак не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданих йому кредитних коштів.

10.07.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №10072020, за умовами якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним договором.

Станом на 09.04.2021 загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становили 25855,80 грн, які складаються із заборгованості за кредитом в сумі 9500 грн, заборгованості за процентами в сумі 18240 грн. Вказану заборгованість позичальник не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даними позовом.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.07.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25855,80 грн, з яких: 9500 грн сума заборгованості за кредитом, 16355,80 грн сума заборгованості за процентами, а також 2662,40 грн судового збору та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції виходив з доведеності обставин щодо підписання ОСОБА_1 кредитного договору, отримання ним кредитних коштів та користувався ними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції змінити, шляхом стягнення процентів за кредитом в межах строку кредитування з урахуванням сплачених процентів та здійснити перерозподіл судових витрат.

На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до договору позики строк кредитування становить 30 днів, з 04.09.2020 по 03.10.2020, що передбачено в паспорті позики. Нарахування позивачем процентів після 03.10.2020, поза межами строку кредитування, є неправомірним.

Посилання суду та позивача на умови кредитного договору про його дію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань є безпідставним, оскільки така умова не змінює правової природи строку кредитування та не надає кредитору права нараховувати договірні проценти після його закінчення.

Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 04.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №9917316 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «0QE8X1dob2».

Відповідно до п. 2 договору кредитодавець надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9500 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Строк позики складає 30 днів, з базовою процентною ставкою 1,60% в день та розміром акційних процентів 0,72% в день, розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,7% в день (а.с. 16).

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 3 договору) (а.с. 16).

Договір укладено в результаті зваженого рішення сторін на взаємовигідних умовах на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України, з урахуванням вимог розумності та справедливості (п. 6 договору) (а.с. 16).

У паспорті позики надано інформацію, яка надається позичальнику до укладення договору про кредит, яким встановлено: тип кредиту - позика (на умовах повернення позики в кінці строку позики), сума/ліміт кредиту 9500 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,72% в день, річна процентна ставка 262,80%, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 2,7% (а.с. 16 зі зворотної сторони).

Згідно з довідкою №КД-000091059/ТНПП від 02.12.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (рішення НБУ про включення до реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії від 27.04.2023, 21/764-рк) ОСОБА_1 , 04.09.2020 перераховано кошти в сумі 9500 грн, на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер платежу 4с2142de-0ab0-4f8b-b4d6-86ce156de6f0 (а.с. 30).

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Протягом 30 робочих днів з дня переходу права вимоги клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору (п. 2.2 договору факторингу).

Згідно з витягом з реєстру прав вимог №115 від 09.04.2021, до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №9917316 від 04.09.2020 на суму 25855,80 грн, з яких 9500 грн заборгованості за тілом кредиту, 16355,80 грн заборгованості за процентами.

Згідно з проведеним позивачем розрахунком заборгованості, станом на 09.04.2021 за відповідачем обліковувалася заборгованість в загальному розмірі 25855,80 грн, з якої основний борг 9500 грн, залишок процентів за умовами договору 16355,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі - Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, договір позики між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, з погодженням усіх його істотних умов, шляхом підписання з використанням одноразового ідентифікатора «0QE8X1dob2».

За цим договором відповідач на зазначену у договорі банківську картку НОМЕР_1 отримав визначену в договорі суму кредиту.

Відповідно до п. 2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9500 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Строк позики складає 30 днів, дата повернення позики 04.10.2020.

Розділом 3 паспорту позики встановлено суму/ліміт кредиту у 9500 грн, строк кредитування 30 днів.

За змістом усталеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором щоденні проценти як плату за правомірне користування фінансовими коштами припиняється зі спливом визначеного в договорі строку кредитування (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12). Після настання строку виконання зобов`язання характер правовідносин змінюється з регулятивних на охоронні, а інтереси кредитора захищаються шляхом застосування заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України або умовами про неустойку, нарахування яких у даній справі позивачем не заявлялося.

Як зауважив суд касаційної інстанції, включення до правил надання коштів умов про автоматичну пролонгацію чи правомірне нарахування процентів протягом додаткових 90 днів у разі прострочення боржника створює істотний дисбаланс договірних прав на шкоду споживачу, суперечить принципам добросовісності та є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Будь-яка зміна істотних умов споживчого кредиту, включаючи продовження строку дії договору, за змістом ст.ст. 12 та 13 Закону України «Про споживче кредитування» вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди у письмовій або електронній формі з накладенням підписів обох сторін, а одностороннє продовження строку та ретроспективне підвищення фінансового навантаження є неправомірним.

Відповідно до п. 2 договору базова процентна ставка складає 1,60% в день.

Таким чином, обґрунтованим є нарахування процентів виключно в межах базового тридцятиденного строку користування кредитом за ставкою 1,6% на день (фіксована процентна ставка), що в розрахунку від тіла кредиту становитиме 4560 грн за 30 днів (9500 грн х 1,6% х 30 днів). Нарахування щоденних процентів поза межами цього строку є незаконним.

Крім того, зі змісту проведеного позивачем розрахунку вбачається, що позичальником було сплачено 09.10.2020 - 100 грн, 11.10.2020 - 50 грн, 20.10.2020 - 1684,20 грн та 03.12.2020 - 50 грн, які зараховано на погашення процентів.

З урахуванням зазначених добровільних платежів, розмір процентів за час правомірного користування кредитом, який підлягає стягненню, становитиме 2675,80 грн (4560 грн-1884,20 грн).

Враховуючи встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які регулюють строк стягнення процентів та заборону автоматичної пролонгації у сфері споживчого кредитування, з огляду на що рішення суду про задоволення позовних вимог в цій частині підлягає зміні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 12175,80 грн (9500 грн + 2 675,80 грн).

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов до ОСОБА_1 задоволено на 47,09% (12175,80 грн/25855,80 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в суді першої інстанції в розмірі 1253,72 грн (2662,40 грн*47,09%), а також витрати на правничу допомогу в розмірі 1883,60 грн (4000 грн*47,09%).

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 16,36% (2675,80 грн/16355,80 грн*100%), з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 653,35 грн (3993,60 грн.*16,36%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року в частині стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором в сумі 16355,80 грн та розподілу судових витрат між сторонами, змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість зі сплати процентів в розмірі 2675,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в суді першої інстанції в розмірі 1253,72 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1883,60 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 653,35 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай