_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/44015/26
Провадження № 2/947/9479/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
12.11.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Матвійчук Д.В., звернулась до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її користь безпідставно набуті кошти в сумі 49722,00 грн., три проценти річних в сумі 670,23 грн. та інфляційні втрати в сумі 597,96 грн., моральну шкоду в розмірі 49722,00 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 35000 грн.
Вищезазначена позовна заява та додані до неї документи подано в електронному вигляді через систему «Електронний суд», тобто документ було сформовано в системі «Електронний суд» 22.10.2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2026 року справу передано до розгляду судді Гниличенко М.В.
З метою з`ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача судом в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України було направлено запит до відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Згідно відповіді відділу адресної довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 11.11.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець Донецької області, Горлівського району, м.Єнакієве, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м.Одеси.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали на предмет відкриття провадження по справі, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ч.5 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України(в редакції Закону, який набрав чинності 26 травня 2021 року) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Частина 2 ст. 177 ЦПК України звільняє від подання копій документів для сторін лише у справах «про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення» (деліктні зобов`язання за ст. 1166 ЦК України). Стягнення безпідставно набутих коштів (ст.1212 ЦК України) є кондикційним зобов`язанням і не вважається відшкодуванням шкоди.
В порушення вищевказаної норми позивачем не надано до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, а саме не надано доказів надіслання їх відповідачу ОСОБА_2 , тому позовна заява подана без додержання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Крім того, як вбачається із прохальної частини позову, представник позивача просить витребувати з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (через орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження відповідача) відомості про батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвища, імена, по батькові, дати народження, а також відомості про зареєстроване місце їх проживання.
Проте, суд зауважує, що вказане клопотання не відповідає вимогам, зазначеним у ст.84 ЦПК України, зокрема учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати окреме клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити чи спростувати цей доказ; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, у позові не конкретизовано відповідний орган РАЦС, його реквізити та адресу, щоб з`ясувати, що цей доказ (актовий запис про народження) має відповідний орган, та не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, окрім випадків встановлених цим Кодексом, тобто суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, представнику позивача необхідно визначити вірний поштовий індекс та адресу відповідача, оскільки адреса в позові не збігається з адресою, зазначеною відділом міграційної служби від 11.11.2026 року. Внаслідок чого неможливо буде ідентифікувати місцезнаходження відповідача та своєчасно надсилати йому судові документи та виклики до суду.
Також, суд зазначає, що представником позивача некоректно вказана ціна позову - 49722,00 грн., оскільки ціна позову складає сукупність усіх грошових вимог, заявлених до відповідача та в даному випадку становить суму - 100712,19 грн., тому саме з цієї суми сплачується судовий збір, який станом на листопад 2026 року за подання такого позову становить 1331,20 грн. (для фізичної особи). При поданні документів через систему «Електронний суд» застосовується знижуючий коефіцієнт 0,8 та сума складе 1064,96 грн.
Суд звертає увагу представника позивача на той факт, що при поданні окремого цивільного позову про витребування безпідставно набутих коштів (ст.1212ЦК України, позивач не звільняється від сплати судового збору, незважаючи на те, що він має статус потерпілої особи у незакінченому кримінальному провадженні за фактом шахрайства. Пільга щодо несплати судового збору діє виключно для позовів про відшкодування шкоди, завданої злочином і вимагає належного підтвердження цього факту.
Згідно з п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (деліктні зобов`язання за ст.1166 ЦК України). Натомість стягнення безпідставно отриманих коштів за ст. 1212 ЦК України є кондикційним позовом, який не стосується відшкодування шкоди від злочину, тому судовий збір сплачується на загальних підставах (1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Потерпіла особа має право пред`явити цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, безпосередньо в межах кримінального провадження та за подання такого позову судовий збір не сплачується, навіть якщо справа ще на стадії розслідування і вироку немає.
Головна відмінність полягає в правовій природі порушення: кондикційний позов спрямований на повернення безпідставно набутого або збереженого майна, в даному випадку грошових коштів, тоді як позов про відшкодування шкоди (деліктний) - на компенсацію збитків, завданих протиправним пошкодженням чи знищенням благ.
На підставі викладеного, позивачу необхідно надати докази надіслання позову з додатками відповідачу, сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн., зазначити вірну ціну позову, зазначити вірне місцезнаходження відповідача, поштовий індекс, клопотання про витребування доказів повинно відповідати вимогам ст.84 ЦПК України.
Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: [рахунок приховано] , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гниличенко М. В.