Ухвала № 141422686 у справі № 910/14552/25 від 02.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/14552/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Крижного О.М.

Чапляна С.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс"

про ухвалення додаткового рішення

в межах апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 (повний текст складено та підписано 22.04.2026) у справі № 910/14552/25 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Акціонерного товариства "Банк Альянс" інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" у листі "Щодо отриманої гарантії виконання зобов`язань № 5356-25 від 20 серпня 2025", який був адресований Фізичній особі-підприємцю Савченко Ганні Володимирівні, а саме висловлювання: "…АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК АЛЬЯНС" не виконує свої зобов`язання за вже виданими банківськими гарантіями…". Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" спростувати недостовірну інформацію щодо Акціонерного товариства "Банк Альянс" шляхом надсилання Фізичній особі-підприємцю Савченко Ганні Володимирівні листа, у якому буде зазначено, що інформація у листі "Щодо отриманої гарантії виконання зобов`язань № 5356-25 від 20 серпня 2025", а саме висловлювання: "…АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК АЛЬЯНС" не виконує свої зобов`язання за вже виданими банківськими гарантіями…", є недостовірною. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" 4 844,80 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», відповідач, апелянт) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 - без змін.

20.10.2026 Акціонерне товариство «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс», Банк, позивач) подало заяву про покладання витрат на правничу допомогу на апелянта (вх. № 26741/26), в якій просить стягнути з НЕК «Укренерго» 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що правничу допомогу Банку надає Адвокатське об`єднання «Міллер» (далі - Адвокатське об`єднання) на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 № 1154/3/01-04-2024 (далі - Договір).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2026 до Договору сторони погодили фіксований гонорар за супровід справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 100 000,00 грн.

Так, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат у сумі 100 000,00 грн Банк навів у відзиві на апеляційну скаргу, подано до суду через підсистему «Електронний суд» 15.06.2026.

На підтвердження витрат Банком подано Договір № 1154/3/01-04-2024 від 01.04.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2092380 від 03.06.2026, звіт наданих послуг за період з 01.06.2026 по 20.10.2026, рахунок від 24.08.2026 № 157 на суму 389 090,52 грн та платіжну інструкцію № 1755-1C9E-0P45-TK1A від 04.09.2026 на суму 389 090,52 грн.

Щодо сплаченої суми у розмірі 389 090,52 грн, то згідно з поясненнями заявника, рахунок охоплює кілька напрямів правничої допомоги, а на супровід даної справи припадає 100 000,00 грн.

Ухвалою від 26.10.2026 суд призначив розгляд заяви про покладання витрат на правничу допомогу на апелянта в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановив п`ятиденний строк для подання клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

27.10.2026, тобто у встановлений судом строк, НЕК «Укренерго» подало клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн з огляду на те, що рахунок № 157 і платіжна інструкція не містять посилання на справу № 910/14552/25 та на Додаткову угоду № 2, а тому не підтверджують оплату саме у сумі 100 000,00 грн за супровід у справі № 910/14552/25; рахунок виставлено 24.08.2026, а оплачено 04.09.2026, тобто до підготовки письмових пояснень від 28.09.2026 та судових засідань 29.09.2026 і 20.10.2026; звіт наданих послуг не містить реквізитів Договору, а пунктом 3.2 Договору передбачено оформлення плану дій та актів, а не звіту; згідно з пунктом 5.1 Договір діяв до 01.12.2025 включно, а доказів продовження строку його дії немає; правову позицію позивача сформовано ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, а відзив і пояснення повторюють її та не вимагали значних зусиль; НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі, 100 % акцій якого належать державі, і в умовах воєнного стану зазнає значних втрат від атак на енергетичну інфраструктуру.

30.10.2026 АТ «Банк Альянс» подало заперечення проти клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при цьому посилаючись на те, що 100 000,00 грн це погоджений фіксований гонорар за апеляційний супровід адвоката, а не довільно виокремлена частина загального платежу. За доводами позивача, адвокатський гонорар може бути сплачений авансом, а надання допомоги підтверджується матеріалами справи. Позивач також вказує, що відповідач не обґрунтував, чому саме 5 000,00 грн є співмірною сумою.

У запереченнях позивач пояснив, що копію Додаткової угоди № 2 від 01.06.2026 не було долучено до заяви через технічну помилку, хоча в тексті заяви на неї є посилання. Копію цієї угоди та копію рахунку № 157 з відбитком печатки Адвокатського об`єднання позивач подав разом із запереченнями 30.10.2026.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною другою статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат сторона подає детальний опис робіт (наданих послуг).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, зокрема впливом її вирішення на репутацію сторони.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання цих вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат. Обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.

Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати, крім судового збору, покладаються на відповідача. Під час вирішення питання про розподіл витрат суд, серед іншого, враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін (частина п`ята статті 129 ГПК України). Водночас розподіл таких витрат можливий лише за умови, що їх розмір підтверджено належними доказами, поданими у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Розглянувши заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, клопотання відповідача про їх зменшення та заперечення позивача, суд апеляційної інстанції насамперед перевіряє дотримання процесуального порядку і строку подання доказів, на підставі яких можна встановити саме розмір витрат, що сплачений або підлягає сплаті у цій справі.

Щодо дотримання строку подання доказів розміру витрат

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення дебатів сторона зробила відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів у встановлений строк така заява залишається без розгляду. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в додатковій постанові від 15.03.2024 у справі № 910/10009/22 наголосила, що ці правила застосовуються саме під час перевірки своєчасності доказів обсягу наданих послуг і їх вартості.

20.10.2026 позивач подав заяву про стягнення 100 000,00 грн витрат та долучив Договір № 1154/3/01-04-2024 від 01.04.2024, ордер, звіт наданих послуг, рахунок № 157 від 24.08.2026 на загальну суму 389 090,52 грн і платіжну інструкцію від 04.09.2026 на таку саму суму. Копії Додаткової угоди № 2 від 01.06.2026, на яку в заяві було посилання як на документ про погодження фіксованого гонорару 100 000,00 грн саме за апеляційний супровід цієї справи, до заяви фактично не додано. Її подано лише 30.10.2026 разом із запереченнями на клопотання відповідача.

П`ятиденний строк, передбачений частиною восьмою статті 129 ГПК України, обчислений з дня ухвалення постанови 20.10.2026, закінчувався 25.10.2026, однак оскільки цей день припав на неділю, останнім днем строку відповідно до статті 116 ГПК України був 26.10.2026. Отже, Додаткову угоду № 2 подано після спливу встановленого законом строку.

Додаткова угода № 2 у цій ситуації не є документом, який лише виправляє технічну описку у своєчасно поданому доказі. Саме вона визначає предмет правничої допомоги як супровід справи № 910/14552/25 у суді апеляційної інстанції та встановлює фіксований гонорар 100 000,00 грн. Тому вона є самостійним і визначальним доказом договірної домовленості сторін про розмір гонорару у цій конкретній справі.

Своєчасно поданий базовий Договір від 01.04.2024 підтверджує існування загальних договірних відносин щодо надання правничої допомоги, однак не містить погодженого розміру гонорару 100 000,00 грн за апеляційний супровід справи № 910/14552/25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 зазначила, що склад і розмір таких витрат підлягають доказуванню сукупністю документів: договором про надання правничої допомоги та доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (пункти 5.7, 5.8). Своєчасно подані позивачем документи такої сукупності щодо розміру гонорару в цій справі не утворюють.

Рахунок № 157 та платіжна інструкція також не дають можливості виокремити 100 000,00 грн як вартість допомоги саме у справі № 910/14552/25, оскільки обидва документи стосуються загальної суми 389 090,52 грн і містять загальне призначення «надання правової допомоги» за базовим Договором без зазначення номера цієї справи або розподілу загальної суми між окремими дорученнями клієнта.

Звіт наданих послуг, навпаки, належно ідентифікує справу № 910/14552/25 і підтверджує фактичне виконання зазначених у ньому робіт, однак не містить вартості кожної роботи або загальної вартості правничої допомоги у цій справі. Отже, у сукупності зі своєчасно поданим Договором, рахунком і платіжною інструкцією цей звіт підтверджує факт надання допомоги, але не дозволяє встановити суму 100 000,00 грн, яка сплачена або підлягає сплаті саме за апеляційний супровід цієї справи.

Зазначення у заяві від 20.10.2026 назви, дати та змісту Додаткової угоди № 2, а також попередній орієнтовний розрахунок 100 000,00 грн у відзиві на апеляційну скаргу не замінюють подання доказу договірної домовленості про розмір гонорару. Попередній розрахунок за статтею 124 ГПК України виконує іншу процесуальну функцію і не звільняє сторону від обов`язку подати у строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України, докази фактичного або такого, що підлягає сплаті, розміру витрат.

Пояснення позивача про технічну помилку під час формування додатків саме по собі не робить пізніше поданий документ своєчасним. Позивач не заявив окремого клопотання про поновлення процесуального строку на подання цього доказу з наведенням причин, які суд мав би оцінити за правилами статті 119 ГПК України.

Відтак своєчасно подані матеріали не містять достатніх доказів саме вартості правничої допомоги у справі № 910/14552/25, а поданий 30.10.2026 доказ, який установлює цю вартість, надійшов поза межами строку частини восьмої статті 129 ГПК України.

Щодо інших доводів сторін

Довід відповідача про закінчення строку дії базового Договору 01.12.2025 сам по собі не спростовує фактичного надання адвокатом допомоги Банку в апеляційній інстанції, що підтверджується ордером, процесуальними документами та звітом. Проте встановлення факту надання правничої допомоги не усуває необхідності своєчасно довести її вартість для цілей розподілу судових витрат.

Так само відсутність номера справи у рахунку та платіжній інструкції не означає, що відповідний платіж взагалі не пов`язаний із правничою допомогою Банку. Однак за відсутності своєчасно поданого документа про розподіл загальної суми 389 090,52 грн ці платіжні документи не дають змоги встановити, яка її частина припадає саме на цю справу.

Довід про те, що оплата 04.09.2026 передувала частині робіт у вересні та жовтні, не був би самостійною підставою для відмови у компенсації, оскільки частина друга статті 126 ГПК України допускає розподіл як уже сплачених витрат, так і тих, що лише підлягають сплаті. Проте це правило застосовується за умови належного і своєчасного підтвердження договірного розміру відповідних витрат.

Заперечення щодо назви та форми звіту наданих послуг також не є визначальним. Зміст звіту дозволяє ідентифікувати справу та перелік виконаних робіт. Недолік доказування полягає не у назві цього документа, а у відсутності в ньому або в інших своєчасно поданих документах вартості допомоги саме у цій справі.

Питання співмірності заявлених 100 000,00 грн, доводи відповідача про необхідність зменшення цієї суми до 5 000,00 грн, а також аргументи щодо статусу НЕК «Укренерго» та наслідків воєнних дій могли б оцінюватися після встановлення належним і своєчасним доказом розміру витрат, що підлягають розподілу. За відсутності такої процесуальної передумови оцінка співмірності по суті не впливає на вирішення заяви.

При цьому сама по собі державна форма власності акцій відповідача, виконання ним функцій оператора системи передачі чи понесення втрат унаслідок воєнних дій не утворюють самостійної передбаченої ГПК України підстави для звільнення від відшкодування правничих витрат іншої сторони. Такі обставини могли б у відповідному випадку оцінюватися лише разом з іншими критеріями статей 126 і 129 ГПК України.

Отже, колегія суддів надала оцінку всім ключовим запереченням сторін, однак визначальним для вирішення заяви є недотримання позивачем строку подання доказу, без якого неможливо встановити заявлений до відшкодування розмір витрат саме у цій справі.

За приписом частини восьмої статті 129 ГПК України процесуальним наслідком неподання відповідних доказів у встановлений строк є залишення заяви про розподіл судових витрат без розгляду. Такий наслідок прямо підтверджений додатковою постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/10009/22.

Тому підстав для визначення судом іншого (зменшеного чи повного) розміру компенсації витрат у межах цієї заяви немає.

Заява АТ «Банк Альянс» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 244, 270, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Банк Альянс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/14552/25 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді О.М. Крижний

С.Є. Чаплян