Рішення № 141425075 у справі № 473/3428/26 від 12.11.2026

Справа № 473/3428/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"12" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним

встановив

в липні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукіянчин І.П. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив визнати укладений 17.06.1999 року договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 дійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивач зазначив, що 17.06.1999 даний договір був укладений в письмовій формі і зареєстрований на Універсальній товарно-сировинній біржі, нічиїх прав та законних інтересів не порушує і всі умови договору купівлі-продажу квартири виконані. Посилаючись на те, що нотаріальне посвідчення договору на сьогоднішній день неможливо, а також на те, що всі умови договору купівлі-продажу виконані, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 08 липня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від представника позивача адвоката Лукіянчина І.П. на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу у його його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади, що відповідає вимогам ч.11 ст.128 ЦПК України.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача у позові не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 17 червня 1999 року продавець ОСОБА_2 , з одного боку і покупець ОСОБА_1 з іншого боку уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 та зареєстрували його в той же день на Універсальній товарно-сировинній біржі за реєстровим №412. Відповідно до реєстраційного напису право власності зареєстроване 22 листопада 1999 року в КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 9.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони при укладенні договору як продавець та покупець прийшли до взаємної згоди за всіма істотними умовами договору і виконали свої зобов`язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором купівлі-продажу, але нотаріально посвідчити договір неможливо.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Тому в даному випадку застосуванню підлягає Цивільний Кодекс України 1963 року. Згідно до ст. 227 ЦК України (1963 року) договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Згідно ч.2 ст.47 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином, оскільки сторони по договору купівлі-продажу нерухомого майна повністю виконали всі умови договору, а нотаріально посвідчити договір неможливо, суд вважає необхідним визнати дійсним вказаний договір купівлі-продажу.

Керуючись ст. ст. 4,14,81,223,280,281,259,263,265,273 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , який укладено та зареєстровано на Універсальній товарно-сировинній біржі 17 липня 1999 року за № 412, між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя М.М. Ротар