Судові рішення

Ухвала № 141425481 у справі № 926/3870/26 від 11.11.2026

Ухвала від 11.11.2026 у господарській справі № 926/3870/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000)»). Суд: Господарський суд Чернівецької області, суддя Тинок Олександр Сергійович.

Справа№ 926/3870/26
СудГосподарський суд Чернівецької області
СуддяТинок Олександр Сергійович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000)
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру12.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141425481

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

11 листопада 2026 року Справа № 926/3870/26

За позовом Чернівецької обласної ради

до Обласного комунального підприємства "Буковина - Фарм"

про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення майна за Договором оренди нерухомого майна від 01.11.2006 року № 15

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

від позивача - Прохорова-Скрипа О.С.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька обласна рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства "Буковина - Фарм" про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення майна за Договором оренди нерухомого майна від 01.11.2006 року № 15.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2026 року, справу №926/3870/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року залишено без руху позовну заяву Чернівецької обласної ради до Обласного комунального підприємства "Буковина - Фарм" про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення майна за Договором оренди нерухомого майна від 01.11.2006 року № 15.

06 жовтня 2026 року представник позивача через підсистему "Електронний суд" направила до суду заяву про усунення недоліків (вх. №3936).

07 жовтня 2026 року представник позивача через підсистему "Електронний суд" направила до суду заяву про долучення доказу (вх. №4747).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 листопада 2026 року.

Матеріали позовної заяви (вх. №3870 від 26 вересня 2026 року) та заяви про усунення недоліків (вх. №3936 від 06 жовтня 2026 року) містили документи, у яких керівником Обласного комунального підприємства "Буковина - Фарм" зазначався С. Рябий.

Натомість, 11 листопада 2026 року, перед початком судового засідання, до Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання в.о. директора Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" - Андрія Полянека про відкладення розгляду справи та поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. №4420). До заяви було долучено, серед іншого, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій у якому вказано, що керівником юридичної особи є Полянек Андрій Васильович.

Водночас Полянек А.В. є членом родини (близькою особою) головуючого судді Тинок О.С, який має вільний доступ до судді та членів його сім`ї. Означена обставина може викликакати сумніви у неупередженості або об`єктивності судді як стороною справи так і стороннім об`єктивним спостерігачем.

Відтак, з моменту отримання клопотання відповідача у справі №926/3870/26 за підписом в.о. директора - Полянека А. В., головуючому судді Тинок О.С. стало відомо про актуальні зміни у керівництві відповідача та про обставини, які можуть викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду вказаного провадження сторонніми спостерігачами.

Невідкладно, після реєстрації клопотання відповідача (вх. №4420 від 11 листопада 2026 року) вказані обставини були викладені у заяві про самовідвід по справі 926/3870/26, підписаної головуючим суддею Тинок О.С. 11 листопада 2026 року та зареєстрованої за вх. №4423.

У судовому засіданні 11 листопада 2026 року судом було оголошено про подану до канцелярії Господарського суду Чернівецької області заяву про самовідвід (вх. №4423 від 11 листопада 2026 року).

Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до змісту статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про самовідвід судді була заявлена перед початком підготовчого засідання 11 листопада 2026 року, невідкладно, після ознайомлення із зареєстрованим клопотання відповідача (вх. №4420 від 11 листопада 2026 року).

Положення статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі П`єрсак проти Бельгії, Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Розглядаючи справу, в якій фігурує якась близька судді людина, йому дуже складно переконати суспільство у своїй неупередженості. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Європейський суд з прав людини зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Слід відзначити, що вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі Європейського суду з прав людини "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2024 року у справі №910/21039/20 у пунктах 40-41 наголосила, що у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів). Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11 грудня 2020 року № 1012/2020 для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Обов`язковими елементами верховенства права є, зокрема, доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами. Судівництву належить бути незалежним та безстороннім (неупередженим). Незалежність означає, що судівництво є вільним від зовнішнього тиску і не контролюється іншими гілками влади, особливо виконавчою. Безсторонність означає, що судівництво, навіть за зовнішніми ознаками, не видається упередженим щодо результату справи (доповідь "Верховенство права", схвалена Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року).

Відповідно до статей 3, 15 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Отже, з численної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

З урахуванням викладеного вище, з метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості головуючого судді у справі №926/3870/26 при здійсненні правосуддя як у сторін, так і у стороннього об`єктивного спостерігача, суд дійшов висновку про наявність обставин, які унеможливлюють подальший розгляд цієї справи одноосібно суддею Тинок О.С., заява судді Тинок О.С. про самовідвід (вх. №4423 від 11 листопада 2026 року) підлягає задоволенню, а матеріали справи №926/3870/26 слід передати до відділу автоматизованого документообігу Господарського суду Чернівецької області для повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву судді Тинок О.С. про самовідвід (вх. №4423 від 11 листопада 2026 року) - задовольнити.

2. Справу №926/3870/26 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Ухвала № 140501574 Господарський суд Чернівецької області
30.09.2026 Ухвала № 140189981 Господарський суд Чернівецької області