ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/45509/26-ц
пр. № 2-11808/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Литвинової І. В.
за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,
представників відповідача - Майстренка В.І., Ніколаєнко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника відповідача Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Ніколаєнко О.С. про зміну порядку розгляду справи у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
УСТАНОВИВ:
19 серпня 2026 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
25 серпня 2026 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи.
25 серпня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
28 серпня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 через Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків.
31 серпня 2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
16 вересня 2026 року від представника відповідача Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Ніколаєнко О.С. надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Відповідач вважає, що спір про стягнення середнього заробітку за затримку поновлення на роботі ОСОБА_1 потребує дослідження комплексу обставин, зокрема моменту виникнення обов`язку з виконання постанови апеляційного суду, причин і тривалості затримки, дій сторін, наслідків зупинення виконання ухвалами Верховного Суду, правильності розрахунку заробітку та наявності бюджетних коштів на його виплату. Також відповідач вказує на необхідність витребування та дослідження матеріалів попередньої справи № 757/23167/21-ц, кадрових і бухгалтерських документів, що, на його думку, зумовлює перехід від розгляду у спрощеному до загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представники відповідача Майстренко В.І. та Ніколаєнко О.С. у судовому засіданні заперечували проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просили суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд, заслухавши доводи представників відповідача, вивчивши клопотання і дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у межах ініційованого питання, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною третьою статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи у порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема справи що виникають з трудових відносин.
За приписами частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною шостою статті 279 ЦПК України передбачено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Одночасним існуванням умов, передбачених частиною шостою ст. 279 ЦПК України, відповідач не мотивує подану заяву і такі обставини не вбачаються із матеріалів справи.
За правилами частини четвертої статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення.
Виходячи із наведених критеріїв, обсягу та змісту поданих сторонами процесуальних документів, суд не вбачає підстав для розгляду справи у загальному провадженні.
Свої заперечення аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань, сторони можуть викласти у письмовій формі та в судовому засіданні, що відповідає приписам статті 182 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 76-82, 182, 261, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Ніколаєнко О.С. про зміну порядку розгляду справи у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова