ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2026 р. м. Рівне Справа № 918/980/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до відповідача - 2 Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 202 404,64 грн
Секретар судового засідання: Каюда С.В.
В засіданні приймали участь:
Прокурор: Немкович І.І.;
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача-1: Гуз О.С.;
Від відповідача-2: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 12.08.2025 надійшла позовна заява заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", до відповідача - 2 Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 202 404,64 грн
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним закладом "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради було укладено договір № 11090-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу. Згодом, сторони уклали ряд додаткових угод, якими, зокрема, збільшили ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Відтак, за період дії договору ціна на електричну енергію збільшувалась з 6,27298 без ПДВ за 1 кВт/год до 8,67738 грн без ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 38,3 %.
На переконання прокурора, додаткові угоди № 4 від 19.07.2024, №5 від 22.08.2024 та № 6 від 28.08.2024 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти стягненню з відповідача ТОВ "РОЕК" на користь місцевого бюджету.
Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію у червні - грудні 2024 року повинен здійснюватися за ціною, визначеною у договорі з урахуванням додаткової угоди № 3 від 10.06.2024, а саме 6,68731 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Таким чином, грошові кошти в сумі 202 404,64 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", а тому у відповідності до ст. ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню в дохід місцевого бюджету.
У відзиві на позовну заяву представник Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради з метою виконання покладених на Комунальний заклад "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради завдань та обов`язків перед підопічними, інтернат був змушений погодитися на укладення додаткових угод № 3 від 10.06.2024, № 4 від 19.07.2024, № 5 від 22.08.2024, № 6 від 28.08.2024, так як у випадку їх не укладення це призвело б до розірвання договору від 05.01.2024 з ініціативи ТОВ "РОЕК", а відтак до відключення інтернату від електроенергії починаючи з липня 2024 року і до проведення нової закупівлі та укладення за її результатами нового договору, ціна за яким навряд чи була б менша за ціну сформовану відповідно до оспорюваних додаткових угод № 4 від 19.07.2024, № 5 від 22.08.2024, № 6 від 28.08.2024, просив суд в задоволенні позову відмовити. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.
У відповіді на відзив прокурор зазначає, що твердження зазначені у відзиві КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради на позовну заяву щодо безпідставності позовних вимог прокурора необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам. Вказує, що аналізуючи інформацію щодо підстав укладання додаткових угод та рівня середньозважених цін на ринку, можна прийти до висновку, що ТОВ "РОЕК" ініціювало укладення додаткових угод фактично для збагачення за рахунок бюджетних коштів, сплачених КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.
У відзиві на позовну заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" вказує, що Рівненська обласна рада є неналежним позивачем, в інтересах якої звернувся прокурор, а також прокурором не надано доказів здійснення Держаудитслужбою фінансового контролю за використанням коштів державного та місцевих бюджетів щодо виявлення порушень законодавства. Крім того, вважає, що додаткові угоди не суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки підписані відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару. Просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.
У відповіді на відзив прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди укладено всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ТОВ "РОЕК" не надано жодних доказів щодо розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору та момент збільшення ціни за спірними додатковими угодами, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни. Окрім цього, укладення додаткових угод призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%). Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13.08.2026 позовну заяву заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури залишено без руху. Встановлено заступнику керівника Здолбунівської окружної прокуратури строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: документів, що підтверджують наявність зазначених у позовній заяві рахунків Рівненської обласної прокуратури та Рівненської обласної ради в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі. Підготовче засідання призначено на 23.09.2026.
26.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву.
04.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача - 2.
08.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.
10.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача - 1.
22.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Рівненської обласної ради.
Ухвалою суду від 23.09.2026 підготовче засідання відкладено на 07.10.2026.
30.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.
Ухвалою суду від 07.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2026.
В судовому засіданні 04.11.2026 року прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача - 1 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 07.10.2026 року, до електронного кабінету Рівненської обласної ради.
Крім того, представник відповідача -2 в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 07.10.2026 року, до електронного кабінету Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача-2 про судове засідання, призначене на 04.11.2026 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Рівненської обласної ради та Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
19.12.2023 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель "ProZorro" замовником - КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради опубліковано оголошення UA-2023-12-19-013930-a про проведення відкритих торгів на закупівлю 220 000 кВт*год електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) з очікуваною вартістю 2 090 000 гривень.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ "РОЕК" з ціновою пропозицією 1 656 066, 72 грн, з яким 05.01.2024 укладено договір № 11090-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору та додатку № 3 до договору, постачальник зобов`язався постачати споживачу протягом 2024 року електричну енергію в обсязі 220 000 кВт*год. Згідно з п. 5.1 договору і пунктом 2 Додатку № 3 до договору, загальна сума договору становить 1 656 066, 72 грн, у тому числі ПДВ 276 011, 12 грн.
Пунктом 5.2 договору та пунктом 1 додатку № 2 до договору передбачено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії на момент укладення даного договору становить 6,27298 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 13.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2024, а в частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до повного їх виконання.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно по пункту 13.8 договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках.
Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із змінною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни
Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Споживачем підписана заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11090-ВЦ від 19.12.2023.
Надалі, між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме:
1) додатковою угодою № 3 від 10.06.2024 збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,68731 грн без ПДВ (на 6,6 %);
2) додатковою угодою № 4 від 19.07.2024 збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,03455 грн без ПДВ (на 28,1 %);
3) додатковою угодою № 5 від 22.08.2024, збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,67738 грн без ПДВ (на 38,3 %);
4) додатковою угодою № 6 від 28.08.2024, збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,67738 грн без ПДВ (на 38,3 %);
Додатковою угодою № 3 від 10.06.2024, у відповідності до умов договору та, керуючись пп.2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договору про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 31.05.2024 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: ціна за (одиницю товару) кВт* год спожиту електричну енергію становить 6,68731 грн/кВт год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з травня 2024 року.
Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, що виникли з 01.05.2024.
Додатковою угодою № 4 від 19.07.2024, у відповідності до умов договору та, керуючись пп.2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а самепогодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в ддоговорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 01.07.2024 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: ціна за (одиницю товару) кВт год спожиту електричну енергію становить 8,03455 грн/кВт год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з червня 2024 року.
Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч.3 ст.631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.06.2024 року.
Додатковою угодою № 5 від 22.08.2024, у відповідності до умов договору та, керуючись пп.2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін де договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 30.07.2024 року). Сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю Товару в бік збільшення, зокрема ціна за (одиницю товару) кВт* год спожиту електричну енергію становить 8.67738 та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2024 року.
Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст.631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.07.2024 року.
Додатковою угодою № 6 від 13.08.2024, у відповідності до умов договору та, керуючись пп.2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення Постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 30.07.2024 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема ціна за (одиницю товару) кВт* год спожиту електричну енергію становить 8,67738 грн/кВт* год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з серпня 2024 року.
Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2024 року.
Внаслідок укладення додаткових угод № 4-6 ціну за електричну енергію збільшено з 6,27298 грн. без ПДВ до 8,67738 грн. без ПДВ за 1 кВт*год, тобто на 38,3 % відносно ціни, визначеної у договорі, та на 29,8 % відносно ціни, визначеної в додатковій угоді № 3.
Додаткова угода № 3 від 10.06.2024 щодо зміни ціни за одиницю товару є чинною та підлягає застосуванню як під час визначення відсотка збільшення ціни за одиницю товару, так і для обрахунку надмірно сплачених коштів за поставлену в період дії оскаржуваних додаткових угод електричну енергію.
Встановлено, що на виконання даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" упродовж січня-грудня 2024 року поставлено КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради 172 483 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 553 990,47 грн (з ПДВ), а саме:
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за січень 2024 року № 480000774/1/1 від 05.02.2024 - 18 858 кВт/год, на суму 141 955,02 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 49 від 08.02.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за лютий 2024 року № 480000774/2/1 від 05.03.2024 - 15 670 кВт/год, на суму 117 957,12 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 102 від 07.03.2024, № 38 від 06.03.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за березень 2024 року № 480000774/3/1 від 05.04.2024 - 16 361 кВт/год, на суму 123 158,68 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 157 від 09.04.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за квітень 2024 року № 480000774/4/1 від 08.05.2024 - 14 580 кВт/год, на суму 109 752,06 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 225 від 13.05.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за травень 2024 року № 480000774/5/1 від 06.06.2024 - 15 094 кВт/год, на суму 121 125,91 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 286 від 11.06.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за червень 2024 року № 480000774/6/1 від 05.07.2024 - 10 990 кВт/год, на суму 105 959,64 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 347 від 05.07.2024, № 348 від 09.07.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за липень 2024 року № 480000774/7/1 від 07.08.2024 - 11 188 кВт/год, на суму 107 868,65 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 400 від 13.08.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за серпень 2024 року № 480000774/8/1 від 05.09.2024 - 12 061 кВт/год, на суму 125 589,46 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 176 від 06.09.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за вересень 2024 року № 480000774/9/1 від 09.10.2024 - 11 825 кВт/год, на суму 123 132,02 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 540 від 15.10.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за жовтень 2024 року № 480000774/10/1 від 06.11.2024 - 15 046 кВт/год, на суму 156 671,82 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 224 від 07.11.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за листопад 2024 року № 480000774/11/1 від 05.12.2024 - 14 645 кВт/год, на суму 152 496,28 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 652 від 10.12.2024, № 254 від 06.12.2024;
- згідно акту прийняття - передавання товарної продукції за грудень 2024 року № 480000774/12/1 від 20.12.2024 - 16 165 кВт/год, на суму 168 323,81 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 721 від 24.12.2024.
На переконання прокуратури, додаткові угоди № 4 від 19.07.2024, № 5 від 22.08.2024 та №6 від 28.08.2024 до договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 202 404,64 грн - стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.
Відтак, оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами додаткової угоди № 3 до договору, а саме 6,68731 грн. без ПДВ.
Зокрема, упродовж червня-грудня 2024 року ТОВ "РОЕК" реалізовано КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради 91 920 кВт*год електричної енергії на загальну суму 940 041, 68 грн. з ПДВ.
Тобто, ТОВ "РОЕК" отримано на 202 404, 64 грн. більше, ніж передбачалось додатковою угодою № 3 до договору:
91 920 кВт*год х 6,68731 грн. без ПДВ = 737 637, 04 грн. з ПДВ (споживання за ціною додаткової угоди № 3 до договору);
940 041, 68 грн. - 737 637, 04 грн. = 202 404, 64 грн (різниця).
Відповідно до вищевказаних норм кошти, які безпідставно та незаконно витрачені у розмірі 202 404, 64 грн., підлягають поверненню до місцевого бюджету.
З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових договорів, якими внесено зміни до вартості товару що закуповувався.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У даному випадку укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, вказав, що спірні додаткові угоди до договору укладено всупереч Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з п. 1.4 Положення КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради, затвердженого рішенням сесії Рівненської обласної ради № 1320 від 20.03.2026 (далі - Положення), власником інтернату є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради.
Пунктом 9.2 Положення передбачено, що Рівненська обласна рада здійснює контроль за діяльністю інтернату шляхом перевірок усіх питань фінансово-господарської діяльності.
Органом управління інтернату є Рівненська обласна рада (п. 12.1 Положення).
Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Вказаний правовий висновок, зазначений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.
Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
Відтак, Здолбунівською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Рівненської обласної ради листи № 54/2-487вих-26 від 01.06.2026 та № 54/2-647вих-26 від 20.07.2026 про вжиття заходів, в тому числі представницького характеру, щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.
З відповідей Рівненської обласної ради №09-1822/01 від 23.06.2026, №09-1822 від 24.07.2026, заходи щодо усунення порушень, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів не вживались.
Крім того, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Рівненською обласною радою позовів до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.
Відтак, окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.
Враховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та правильно визначив Рівненську обласну раду позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22).
Також слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зроблено правовий висновок про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.
Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Приписами частинами першою - третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).
У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом другим частини п`ятої стататті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь - якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
Як встановлено судом, оспорювані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одиницю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 38,3 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.
Водночас судом враховується наступне.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 наголошено на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01.09.2025 № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Проте, вносячи зміни в ціну на електроенергію додатковою угодою № 4, додатковою угодою №5 та додатковою угодою № 6, сторонами не враховано, що вартість електроенергії перевищує встановлену в договорі ціну 1 кВт електроенергії більше, ніж на 10% (в тому числі, з урахуванням збільшених тарифів), що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
З приводу посилань відповідача - 1 на Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, суд зазначає таке.
Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Водночас згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже в будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, суд зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.
Слід також звернути увагу, що 10% обмеження ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та загальне обмеження збільшення ціни до 50% від первісної ціни договору було введено в дію лише Постановою КМУ № 1067 від 01.09.2025, яка набрала чинності 04.09.2025.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З урахуванням наведеного, наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод № 4 від 19.07.2024, № 5 від 22.08.2024 та № 6 від 28.08.2024 до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію на 38,3%, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10%, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Аналогічний підхід щодо правозастосування статей 216, 1212 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 918/323/23, від 05.03.2024 у справі №927/68/23, від 26.03.2024 у справі №927/373/22, від 03.07.2024 у справі №910/13579/23, від 12.03.2025 у справі №924/524/24.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, у зв`язку з чим не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором у період з червня по грудень 2024 року мали регулюватись за ціною, визначеною за умовами додаткової угоди №3 до договору, а саме 6,68731 грн без ПДВ.
Водночас загальна вартість отриманої споживачем електричної енергії в кількості 91 920 кВт*год становить 737 637,04 грн з урахуванням ПДВ (91 920 кВт*год х 6,68731 грн без ПДВ (споживання за ціною додаткової угоди №3 до договору). Відтак, решта коштів у розмірі 202 404,64 грн (940 041,68 - 737 637,04) сплачена постачальнику за товар, підлягає поверненню позивачу. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача - 1 зазначених коштів визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Встановлені судом обставини спростовують доводи відповідачів щодо необґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Висновки суду.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди № 4 від 19.07.2024, № 5 від 22.08.2024 та №6 від 28.08.2024 укладені сторонами з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та після виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, обумовленого договором, що є порушенням частини третьої статті 632 ЦК України. Крім того, зібрані у справі докази свідчать про відсутність правових підстав на день укладення вказаних правочинів для збільшення ціни. Тому з огляду на положення статтей 203, 215 ЦК України оскаржувані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Надмірно сплачені кошти в сумі 202 404,64 грн необхідно стягнути з TOB "РОЕК" на користь Рівненської обласної ради.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 649,60 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 10 649,60 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1661 від 07.08.2026.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 10 649,60 грн покладаються на відповідачів у справі, по 5 324,80 грн на кожного.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11090-ВЦ від 05.01.2024, укладеного між Комунальним закладом "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11090-ВЦ від 05.01.2024, укладеного між Комунальним закладом "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 28.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11090-ВЦ від 05.01.2024, укладеного між Комунальним закладом "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної ради (33013, м. Рівне, м-н Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 21085816) в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 202 404 (двісті дві тисячі чотириста чотири) грн 64 коп.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р [рахунок приховано], МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.
7. Стягнути з Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Бельмаж, 109, код ЄДРПОУ 03189280) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р [рахунок приховано], МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.
8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2026.
Суддя А.І.Мовчун