ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/18228/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"
представник позивача - Мамотенко О.П., адвокат
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016"
представниця відповідача - Панченко О.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжметбрухт"
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 27.05.2026
у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуюча), Кощеєв І.М., Дармін М.О.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжметбрухт"
про визнання відсутності прав за договором,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. 01.07.2024 в системі "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (далі - ТОВ "Енергомаш-Інвест", позивач) сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016" (далі - ТОВ "Олтрейд 2016", відповідач) про визнання відсутності прав за договором про відступлення права вимоги.
2. В обґрунтування поданого позову зазначено, що договір відступлення укладено із порушенням; передано неіснуюче право; новий кредитор не має відповідного статусу; господарські операції мають ознаки системного факторингу без ліцензії.
3. Ухвалою суду від 09.07.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енергомаш-Інвест" (ідентифікаційний код 31839996).
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №910/18228/23 за позовом ТОВ "Енергомаш-Інвест" до ТОВ "Олтрейд 2016", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Запоріжметбрухт", про визнання відсутності прав у ТОВ "Олтрейд 2016", як нового кредитора, згідно договору відступлення прав вимог, укладеного між ТОВ "Олтрейд 2016" з ТОВ "Запоріжметбрухт" від 08.06.2023 з моменту укладення.
5. Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи місцезнаходження відповідача - місто Дніпро Дніпропетровської області, справа за позовом ТОВ "Енергомаш-Інвест" до ТОВ "Олтрейд 2016", третя особа ТОВ "Запоріжметбрухт" про визнання відсутності прав за договором відступлення прав вимог не підсудна Господарському суду міста Києва.
6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Між ТОВ "Енергомаш-Інвест" (Постачальник) та ТОВ "Запоріжметбрухт" (Покупець) 29.06.2021 укладено Договір поставки (далі - Договір), за змістом якого Постачальник взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити брухт чорних металів, номенклатура, кількість та ціна якого вказується у специфікації (п. 1.1).
8. Сторонами 29.06.2021 підписано Додаток до Договору Специфікацію №1 (далі - Специфікація), якою погоджено вид та кількість товару, ціну, строк та умови поставки, а саме:
- предметом Договору є металобрухт вид 510 згідно з ДСТУ 4121-2002, у кількості 4762 тони за ціною 6 300 грн з тону без ПДВ на загальну суму без ПДВ 30 000 000,00 грн.
- строк поставки Товару: 4 календарні місяці з дати підписання Специфікації на умовах EXW (Інкотермс 2010) ("Франко завод") за умови внесення Покупцем 100% попередньої оплати;
- вимоги до Товару: металобрухт, вид 510, згідно з ДСТУ 4121-2002 (п. 4 Специфікації);
- адреса постачання: Запорізька область, м. Токмак, вулиця Ковальська, 59 (територія Токмацького ковальсько-штампувального заводу) (п. 5 Специфікації);
- Договір та Специфікацію підписано без зауважень.
9. На виконання зазначеного Договору та Специфікації Покупцем перераховано Продавцеві кошти у загальному розмірі 30.458.502,48 грн.
10. Факт укладення договору поставки, підписання Специфікації, їх зміст, факт здійснення оплати Товару Покупцем на зазначену суму визнаються учасниками справи.
11. 02.05.2023 Покупцем на адресу Продавця направлено вимогу про повернення передоплати № 17-п, за змістом якої Покупець вимагав у Продавця повернути сплачені за договором поставки від 29.06.2021 кошти на суму 30 458 502,48 грн у зв`язку з невиконанням останнім обов`язків щодо поставки товару.
12. Між ТОВ "Запоріжметбрухт" та ТОВ "Олтрейд 2016" 08.06.2023 укладено договір відступлення права вимоги за Договором поставки від 29.06.2021, за змістом якого ТОВ "Запоріжметбрухт" відступило на користь ТОВ "Олтрейд 2016" право грошової вимоги про повернення попередньої оплати за договором поставки від 29.06.2021 на суму 30 458 502,48 грн. На виконання зазначеного договору 08.06.2023 між його сторонами підписано акт приймання-передачі документів.
13. ТОВ "Запоріжметбрухт" на адресу продавця ТОВ "Енергомаш-Інвест" 12.06.2023 за вих. № 12/06 направлено повідомлення про заміну кредитора у зв`язку з укладенням договору відступлення права вимоги.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
14. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 у справі № 910/18228/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
15. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту (визнання відсутності прав у ТОВ "Олтрейд 2016" за договором, укладеним 08.06.2023 між ТОВ "Олтрейд 2016" та ТОВ "Запоріжметбрухт") в означеній ситуації не є належним та ефективним способом захисту.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачу доступна можливість захисту його права у справі №908/3269/24 за позовом ТОВ "Енергомаш-Інвест" до ТОВ "Запоріжметбрухт" про зобов`язання виконати умови договору.
Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання відсутності права у даному випадку не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки фактично є додатковим спором щодо тих самих обставин, які підлягають встановленню у справі №908/3269/24 (наявності чи відсутності спірної заборгованості).
16. Крім того, суд першої інстанції відзначив, що після укладення 08.06.2023 договору відступлення права вимоги за Договором поставки від 29.06.2021 між ТОВ "Запоріжметбрухт" та ТОВ "Олтрейд 2016" останнім ініційовано в Господарському суді міста Києва процедуру банкрутства ТОВ "Енергомаш-Інвест" (справа № 910/18228/23), однак ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №910/18228/23 відмовлено ТОВ "Олтрейд 2016" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енергомаш-Інвест".
17. Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, місцевий господарський суд також звернув увагу, що у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
18. Постановою від 27.05.2026 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Енергомаш-Інвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 у справі № 910/18228/23 - задовольнив;
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 у справі № 910/18228/23 - скасував;
ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив та визнав відсутність прав у ТОВ "Олтрейд 2016" (код ЄДРПОУ 41048384), як нового кредитора, згідно договору відступлення прав вимог, укладеного між ТОВ "Олтрейд 2016" з ТОВ "Запоріжметбрухт" (код ЄДРПОУ 42693800) від 08.06.2023 з моменту укладення;
стягнув з ТОВ "Олтрейд 2016" (код ЄДРПОУ 41048384) на користь ТОВ "Енергомаш-Інвест" (код ЄДРПОУ 31839996) витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн;
стягнув з ТОВ "Олтрейд 2016" (код ЄДРПОУ 41048384) на користь ТОВ "Енергомаш-Інвест" (код ЄДРПОУ 31839996) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн.
19. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- суд першої інстанції не врахував, що на момент розгляду 24.07.2025 позову ТОВ "Енергомаш-Інвест" про визнання відсутності прав у ТОВ "Олтрейд 2016" як нового кредитора, відповідно до договору відступлення прав вимог від 08.06.2023, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енергомаш-Інвест" відкрито не було, ухвала суду про відмову у відкриті провадження у справі про банкрутство набрала законної сили;
- помилковим є висновок господарського суду, що позивачу доступна можливість захисту його права у справі №908/3269/24 (що узгоджується із висновком, викладеним у п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц), оскільки предметом позову у справі № 908/3269/24 є вимога ТОВ "Енергомаш-Інвест" про зобов`язання ТОВ "Запоріжметбрухт" прийняти (отримати) товар на умовах EXW (Інкотермс 2010) за адресою постачання Запорізька обл., м. Токмак, вул. Ковальська, 59, а доказуванню підлягали обставини строку виконання сторонами зобов`язань, наявність товару у продавця, факт виконання сторонами обов`язків за договором поставки в частині оплати, передачі, отримання товару. Водночас у справі №908/3269/24 питання наявності чи відсутності у ТОВ "Олтрейд 2016" права вимоги як нового кредитора за договором відступлення прав вимог від 08.06.2023 не досліджувалося. Відтак, підстави та предмет позову зазначеної справи про зобов`язання ТОВ "Запоріжметбрухт" виконати умови договору поставки не збігаються з предметом та підставними позову у справі № 910/18228/23 про визнання відсутності прав у ТОВ "Олтрейд 2016" за договором відступлення права вимоги від 08.06.2023. Предмети доказування у цих справах також відмінні;
- судове рішення у справі № 908/3269/24 не усуває правової невизначеності ТОВ "Енергомаш-Інвест" у відносинах з новим кредитором ТОВ "Олтрейд 2016" за Договором відступлення права вимоги від 08.06.2023. Тому правова невизначеність щодо наявності у ТОВ "Олтрейд 2016" права вимоги до ТОВ "Енергомаш-Інвест" є триваючою; у справі № 910/18228/23 за заявою ТОВ "Олтрейд 2016" про банкрутство ТОВ "Енергомаш-Інвест" відмовлено у відкриті провадження; будь-який інший спір, ініційований ТОВ "Олтрейд 2016", щодо стягнення з позивача грошових коштів згідно з Договором відступлення прав вимог від 08.06.2023, у межах якого позивач міг би ефективно захистити свої права як боржник - відсутній; наявний ризик пред`явлення необґрунтованих майнових вимог ТОВ "Олтрейд 2016" до позивача та можливість подальшого відступлення ТОВ "Олтрейд 2016" спірного права третім особам. Отже, застосування ТОВ "Енергомаш-Інвест" способу захисту у вигляді визнання відсутності права вимоги кредитора є належним способом захисту інтересу особи у правовій визначеності;
- фактично сторони між собою погодили в Договорі поставки від 29.06.2021 порядок поставки товару шляхом передачі покупцю товару на складі постачальника (самовивіз), за рахунок майна Токмакського ковальсько-штампувального заводу за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, 29. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що ТОВ "Запоріжметбрухт" як первісний кредитор (покупець) вчиняло дії, направлені на отримання в межах установленого договором строку повного обсягу товару на умовах EXW (Інкотермс 2010), тобто самовивізом, за рахунок майна Токмакського ковальсько-штампувального заводу за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, 29;
- заявником не доведено, що саме боржник не міг виконати своєчасно свій обов`язок з поставки товару та не забезпечив фізичної наявності товару в повному обсязі в указаний у договорі строк, що є підставою для задоволення вимоги про повернення суми попередньої оплати;
- У п. 9.3. Договору поставки від 29.06.2021 сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язання за ним; договір може бути змінений, доповнений або розірваний лише за взаємною згодою сторін. Отже, договір поставки від 29.06.2021 залишився чинним, не був розірваний чи припинений;
- встановлені судовими рішеннями у справі № 910/18228/23 обставини свідчать, що зобов`язання Покупця (ТОВ "Запоріжметбрухт") за Договором поставки від 29.06.2021 щодо прийняття товару є невиконаними. Оскільки первісний кредитор (Покупець, ТОВ "Запоріжметбрухт"), не вчиняло дії, направлені на отримання в межах установленого договором строку повного обсягу товару на умовах EXW (Інкотермс 2010), тобто самовивізом та, враховуючи, що факт прострочення поставки товару Постачальником (ТОВ "Енергомаш-Інвест") за Договором поставки від 29.06.2021 не був встановлений, то відповідно у ТОВ "Запоріжметбрухт" право вимоги повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України не виникло;
- оскільки право вимоги повернення попередньої оплати у ТОВ "Запоріжметбрухт" не виникло, предмет відступлення у відповідній частині був відсутній. З огляду на те, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому, оскільки право вимоги щодо здійсненної передоплати на суму 30 458 502,48 грн на момент укладення договору відступлення 08.06.2023 не існувало у ТОВ "Запоріжметбрухт", то таке право не було передане цим товариством на підставі Договору відступлення прав вимог від 08.06.2023 ТОВ "Олтрейд 2016";
- укладення Договору відступлення права вимоги від 08.06.2023 створило ситуацію правової невизначеності у відносинах учасників спірних правовідносин, оскільки з одного боку, чинним залишається Договір поставки від 29.06.2021, за яким обов`язок Покупця (ТОВ "Запоріжметбрухт") щодо прийняття товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) не припинений та продовжує існувати. З іншого боку, наявність у ТОВ "Олтрейд 2016" права вимоги про повернення попередньої оплати у розмірі 30 458 502,48 грн за Договором відступлення права від 08.06.2023 створює для ТОВ "Олтрейд 2016" можливість і надалі використовувати його як підставу для пред`явлення майнових вимог до позивача, ініціювання нових судових процесів або вчинення інших юридично значущих дій, зокрема, шляхом подальшого відступлення спірного права тертім особам. Отже, враховуючи конкретні обставини цієї справи, у позивача об`єктивно існувала правова невизначеність щодо наявності у відповідача права вимоги та кореспондуючого обов`язку позивача з повернення здійсненої передоплати на суму 30 458 502,48 грн.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
20. ТОВ "Олтрейд 2016" 06.07.2026, засобами електронного зв`язку, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №910/18228/23.
21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/18228/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Олтрейд 2016", датою проведення судового засідання визначено 22.09.2026.
23. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2026 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Олтрейд 2016", датою проведення судового засідання визначено 06.10.2026.
24. Ухвалою від 06.10.2026 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "Олтрейд 2016" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/18228/23 на 27.10.2026, 11.30.
25. Від представника ТОВ "Енергомаш Інвест" - Мамотенка О.П. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Олтрейд 2016", в якій представник Товариства просив касаційну скаргу ТОВ "Олтрейд 2016" залишити без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/18228/23 залишити без змін.
26. Відзив Товариства обґрунтовано тим, що:
на дату подання позову провадження у справі про банкрутство не було відкрито;
судовим рішенням у справі № 908/3269/24 встановлено факт невчинення покупцем дій щодо одержання товару та відмовлено у позові з інших мотивів;
Верховний Суд уже перевіряв ключові фактичні обставини у цих правовідносин (постановою Верховного Суду від 24.02.2026 у справі № 910/18228/23);
наведені скаржником постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 щодо розмежування факту і правової оцінки не свідчать про застосування статті 75 ГПК України інакше, ніж це зробив Верховний Суд;
посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц та постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, скаржник залишає поза увагою фактичну передумову сформульованого в них правила. Зокрема, боржник не потребує окремого негативного позову тоді, коли вже існує відкрите судове провадження, в якому спір про право буде вирішено та боржник може отримати ефективний і остаточний захист; Справа № 908/3269/24 не усувала невизначеності щодо статусу нового кредитора;
право на повернення передоплати не виникло і спір у цій справі не є спором лише про арифметичний розмір вимоги;
статті 512 і 514 ЦК України застосовані правильно;
доводи щодо статей 613, 664 та 693 ЦК України вимагають переоцінки доказів;
скаржник просить сформувати висновок щодо "комплексного застосування" статей 75 ГПК України, 512, 514 ЦК України, статті 39 і пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. Проте така конструкція не свідчить про відсутність висновку щодо застосування конкретної норми права;
скаржник не називає доказу, який суд узагалі залишив поза дослідженням і який за умови його оцінки спростовував би встановлений факт невчинення покупцем необхідних дій або підтверджував би виникнення конкретної вимоги на 30 458 502,48 грн; визнання відсутності права, яке не виникло і не перейшло до нового кредитора, не є позбавленням майна чи непропорційним втручанням у майнову сферу скаржника.
27. В судове засідання 27.10.2026 з`явилися представники сторін, які надали свої пояснення по суті доводів касаційної скарги та заперечень проти них.
28. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 27.10.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.10.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
29. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/18228/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Доводи ТОВ "Олтрейд 2016"
30. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що :
- апеляційний суд застосував статтю 75 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо того, що преюдиційними є факти, а не правові оцінки. Спірні правовідносини стосуються використання ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство як підстави для вирішення іншого спору - про визнання відсутності прав нового кредитора за договором відступлення. Саме у таких правовідносинах апеляційний суд був зобов`язаний розмежувати встановлені факти та правову оцінку, однак цього не зробив;
- апеляційний господарський суд застосував статтю 16 ЦК України та статтю 5 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо негативного позову. Спірні правовідносини стосуються допустимості окремого позову боржника про визнання відсутності права вимоги у кредитора за ситуації, коли кредитор до подання такого позову вже ініціював судовий процес щодо тієї самої грошової вимоги. Саме у таких правовідносинах Верховний Суд сформував висновок про неналежність негативного позову;
- суд апеляційної інстанції помилково обмежився лише формальною констатацією різних предметів позову у справах №908/3269/24 і №910/18228/23 та не врахував, що обидві справи стосуються одного й того самого матеріального правовідношення - виконання договору поставки від 29.06.2021 і правових наслідків його невиконання або неналежного виконання;
- апеляційний суд застосував статті 512 та 514 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду про те, що відступлення права вимоги можливе лише в обсязі прав, які належали первісному кредитору, однак повна відсутність переходу права може бути наслідком лише встановлення повної відсутності такого права у первісного кредитора. Спірні правовідносини стосуються не недійсності договору відступлення, а визначення правових наслідків цесії у ситуації, коли боржник заперечує розмір і підстави вимоги. У таких правовідносинах суд мав застосувати статтю 514 ЦК України до фактичного обсягу права, а не визнавати повну відсутність усіх прав нового кредитора без встановлення повної відсутності права у первісного кредитора
- апеляційний господарський суд застосував статті 664, 693 та 613 ЦК України без належного встановлення юридичних фактів, необхідних для застосування цих норм. Спірні правовідносини стосуються договору поставки з попередньою оплатою та умовами EXW. У таких правовідносинах право покупця на повернення попередньої оплати може бути виключене лише за умови доведення належної передачі товару або належного надання товару в розпорядження покупця. Апеляційний суд таких обставин не встановив;
- апеляційний суд застосував статтю 39 КУзПБ, статтю 75 ГПК України та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків Верховного Суду щодо правової природи ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство та меж її преюдиційного значення;
- спірні правовідносини стосуються ситуації, коли процесуальне рішення у справі про банкрутство використано апеляційним судом як доказ повної відсутності матеріального права вимоги. Такий підхід не відповідає правовій природі процедури банкрутства та порушує право на справедливий судовий розгляд спору щодо майнового права;
- у цій справі необхідним є формування висновку Верховного Суду щодо комплексного застосування частин четвертої та сьомої статті 75 ГПК України, статей 512, 514 ЦК України, статті 39 КУзПБ та пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ;
- суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення статей 74, 79, 86, 236, 269 ГПК України, оскільки: не дослідив обставини виконання договору поставки; неправильно розподілив обов`язок доказування; не надав належної оцінки справі №908/3269/24; не мотивував, чому можливе часткове право вимоги визнано повністю відсутнім.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
31. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
35. Об`єктом касаційного перегляду в цій справі є судове рішення, яким задоволено позовні вимоги про визнання відсутнім права у ТОВ "Олтрейд 2016" (код ЄДРПОУ 41048384) як нового кредитора за Договором відступлення прав вимог від 08.06.2023.
36. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів Верховного Суду враховує таке.
37. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
38. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
39. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
40. Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
41. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
42. Водночас, правовідносини - одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.
43. Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.
44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
45. Тобто відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
46. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
47. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи
48. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 у справі № 489/6398/20 (провадження № 61-18279св21) із посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що "договір відступлення права вимоги має такі ознаки:
1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;
2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо);
3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним;
4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання;
5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
49. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
50. Загальні правила та положення статті 514 ЦК України надають підстави для висновку, що до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.
51. Отже, новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги). Суб`єкти зобов`язання можуть провести заміну кредитора лише у певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора, проте це є можливим у разі подільності права вимоги кредитора. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі № 925/1204/15.
52. Крім того, суд ураховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам". Таким чином, відступлення права вимоги кредитором є підставою для заміни сторони не в цілому у договорі, а в окремому зобов`язальному правовідношенні.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
53. За змістом позову вбачається, що ТОВ "Енергомаш-Інвест", обґрунтовуючи власні вимоги, зокрема зазначило, що договір відступлення укладено із порушенням, а на користь ТОВ "Олтрейд 2016" передано неіснуюче право.
54. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем обрано не належний та не ефективний спосіб захисту, а позивач вже ініціював судовий процес, спрямований на захист його порушеного права.
55. Апеляційний господарський суд, задовольняючи апеляційну скаргу, дійшов висновку про її обґрунтованість, оскільки в цьому випадку встановив, що:
- суд першої інстанції не врахував, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енергомаш-Інвест" відкрито не було, ухвала суду про відмову у відкриті провадження у справі про банкрутство набрала законної сили;
- у справі №908/3269/24 питання наявності чи відсутності у ТОВ "Олтрейд 2016" права вимоги як нового кредитора за договором відступлення прав вимог від 08.06.2023 не досліджувалося;
- судове рішення у справі № 908/3269/24 не усуває правової невизначеності ТОВ "Енергомаш-Інвест" у відносинах з новим кредитором ТОВ "Олтрейд 2016" за Договором відступлення права вимоги від 08.06.2023.
- матеріали справи не містять доказів, що ТОВ "Запоріжметбрухт" як первісний кредитор (покупець) вчиняло дії, направлені на отримання в межах установленого договором строку повного обсягу товару на умовах EXW (Інкотермс 2010);
- заявником не доведено, що саме боржник не міг виконати своєчасно свій обов`язок з поставки товару та не забезпечив фізичної наявності товару в повному обсязі в указаний у договорі строк, що є підставою для задоволення вимоги про повернення суми попередньої оплати;
- факт прострочення поставки товару постачальником (ТОВ "Енергомаш-Інвест") за Договором поставки від 29.06.2021 не був встановлений, то відповідно у ТОВ "Запоріжметбрухт" право вимоги повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України не виникло;
- укладення Договору відступлення права вимоги від 08.06.2023 створило ситуацію правової невизначеності у відносинах учасників спірних правовідносин, оскільки з одного боку, чинним залишається Договір поставки від 29.06.2021, за яким обов`язок Покупця (ТОВ "Запоріжметбрухт") щодо прийняття товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) не припинений та продовжує існувати. З іншого боку, наявність у ТОВ "Олтрейд 2016" права вимоги про повернення попередньої оплати у розмірі 30 458 502,48 грн за Договором відступлення права від 08.06.2023 створює для ТОВ "Олтрейд 2016" можливість і надалі використовувати його як підставу для пред`явлення майнових вимог до позивача, ініціювання нових судових процесів або вчинення інших юридично значущих дій, зокрема, шляхом подальшого відступлення спірного права тертім особам.
56. Верховний Суд наголошує, що з огляду на положення частин першої, четвертої статті 74 ГПК України суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази, а обов`язок доказування покладено на сторони в судовому процесі. Водночас скаржник у порядку, встановленому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, зазначені висновки під час розгляду справи апеляційним судом не спростував та не довів того, що після укладення договору поставки замовник вчинив дії з метою отримання товару в межах умов EXW (Інкотермс 2010) ("Франко завод"), а відповідач порушив умови договору в частині доставки товару за відповідною адресою.
57. Враховуючи те, що відповідачем не було допущено порушення умов Договору щодо поставки, обставин порушення умов Договору судами попередніх інстанцій не встановлено, Договір не був визнаний недійсним, у позивача відсутні підстави вимагати повернення здійсненої передоплати за Договором згідно з частиною другою статті 693 ЦК України (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 904/2280/22).
58. Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що право вимоги повернення попередньої оплати у ТОВ "Запоріжметбрухт" не виникло, оскільки предмет відступлення у відповідній частині був відсутній і на момент укладення Договору відступлення 08.06.2023 не існувало у ТОВ "Запоріжметбрухт". Відтак, застосування ТОВ "Енергомаш-Інвест" способу захисту у вигляді визнання відсутності права вимоги кредитора є належним способом захисту інтересу особи у правовій визначеності у цій справі.
59. Водночас, інші доводи касаційної скарги свідчать про прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній, однак зазначене не є підставою для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
60. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
61. Оскільки доводи скаржника не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а доводи та обґрунтування касаційної скарги не знайшли підтвердження підстав для їх скасування, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
62. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
63. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
64. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Враховуючи наведене, Верховний Суд, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, перевіривши у межах доводів касаційної скарги законність та обґрунтованість судових рішень, дійшов висновку, що підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні. Водночас аргументи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Судові витрати
66. Витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016"- залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/18228/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік