ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 листопада 2026 року Справа № 160/11482/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/11482/25,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/11482/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 забезпечити оформлення ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
04 листопада 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про роз`яснення судового рішення, яка надійшла від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що із серпня 2020 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 перебувають на речовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_1 не має власного забезпечувального органу - речової служби, у зв`язку з чим не здійснює самостійного ведення обліку речового майна, оформлення довідок про вартість речового майна, що належить до видачі, та відповідних розрахунків вартості такого майна. Відповідні документи первинного обліку, відомості щодо фактичного забезпечення військовослужбовців речовим майном, а також інформація, необхідна для визначення найменування, кількості та вартості предметів речового майна, які належали до видачі ОСОБА_1 , перебувають у розпорядженні військової частини НОМЕР_2 як забезпечувального органу. Крім того, військова частина НОМЕР_1 не має відкритого особового рахунку за напрямом речового забезпечення, у зв`язку з чим не має можливості самостійно здійснювати замовлення та отримання асигнувань (коштів) за відповідним напрямом фінансового забезпечення для проведення розрахунків, пов`язаних із виплатою грошової компенсації за неотримане речове майно. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 не володіє необхідною первинною обліковою документацією для самостійного визначення складу та вартості неотриманого речового майна позивача, а також не має самостійного фінансовооблікового механізму для замовлення коштів за напрямом речового забезпечення та проведення відповідної виплати. Водночас зазначені обставини не означають відмову військової частини НОМЕР_1 від виконання судового рішення. Навпаки, військова частина зацікавлена у його належному виконанні, однак для цього необхідно чітко розуміти зміст покладеного судом обов`язку з урахуванням фактичного розподілу функцій між військовими частинами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2026 року призначено заяву про роз`яснення судового рішення до розгляду в порядку письмового провадження.
12 листопада 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що з метою належного та повного виконання рішення суду виникла необхідність у з`ясуванні порядку та механізму реалізації покладених на неї обов`язків.
Вирішуючи по суті вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Передусім суд зазначає, що системне тлумачення положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз`ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №160/3964/20.
Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.10.2023 року у справі №640/23825/20.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення. Із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (№2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, суд приходить до переконання, що воно постановлено у межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло та повністю узгоджується із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому розширеного тлумачення шляхом роз`яснення цього судового рішення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
У свою чергу, подана заява про роз`яснення судового рішення фактично стосується обставин виконання рішення суду, при цьому відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено конкретних неоднозначностей у розумінні обсягу зобов`язань, які покладені на нього рішенням суду, не підтверджено існування перешкод у здійсненні відповідних однозначних для розуміння дій.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/11482/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко