ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Справа № 160/13464/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 21.05.2026 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/13464/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в самостійні провадження.
В провадженні №160/13464/25 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 14.03.2023 по 21.03.2023;
- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022р. за період з 14.03.2023 по 21.03.2023, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 16.03.2022 перебуває на службі в Збройних Силах України. У період з 16.03.2022 до 13.04.2023 позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Під час виконання обов`язків військової служби, під час безпосередньої участі у бойових діях у складі підрозділу відповідача у заходах з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, 13.03.2023 позивач отримав травму, яка пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.03.2023 №161, первинною медичною картою (форма 100) від 13.03.2023. У зв`язку з отриманою травмою позивач перебував більше трьох місяців на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах України. У спірний період з 14.03.2023 до 21.03.2023, позивачем не було отримано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168). Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 25.05.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду від 28.09.2026 зобов`язано сторін надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчені копії: документів, які підтверджують нарахування та виплату або невиплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях(забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у розмірі 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 14.03.2023 по 21.03.2023.
Ухвалою суду від 27.10.2026 в-друге зобов`язано сторін надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчені копії: документів, які підтверджують нарахування та виплату або невиплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях(забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у розмірі 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 14.03.2023 по 21.03.2023.
Однак, станом на день ухвалення рішення у справі витребувані судом докази до суду не надано.
З приводу ненадання витребуваних доказів суд зазначає таке.
Частиною 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи, що суд двічі витребовував у сторін докази на підтвердження обставин нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період, однак відповідачем такі докази не надано, як і не повідомлено суд про причини їх неподання, суд вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені частиною 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, та визнати доведеною обставину ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 14.03.2023 до 21.03.2023.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, з огляду на неподання відповідачем відзиву та ненадання витребуваних судом доказів, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.03.2023 №280323, виданої ВЧ НОМЕР_3 , ОСОБА_1 13.03.2023 одержав МВТ, ЗЧМТ, СГМ, акубаротравму. За обставин: під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини внаслідок обстрілу з міномету 120 мм ЗС РФ. Під час огляду ознак сп`яніння не мав, знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет), кевларовий шолом.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.03.224 №779 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, солдат ОСОБА_1 у періоди з 12.06.2022 до 30.06.2022, з 19.07.2022 до 25.09.2022, з 29.09.2022 до 31.10.2022, з 04.11.2022 до 24.01.2023, з 01.02.2023 до 05.03.2023, з 09.03.2023 до 12.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у н.п. Філія, Январське, Маліївка Дніпропетровської обл., Славне Запорізької обл., Комар, Веселе, Шевченко, Вільне Поле, Новосілка Донецької обл.
Згідно з випискою з медичної картки КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ №9» ЗМР №2685, ОСОБА_1 у період з 14.03.2023 до 21.03.2023 перебував у стаціонарі. Діагноз: МВТ (13.03.2023), ЗЧМГ, СГМ, акубаротравма. Анамнез захворювання: травма 13.03.2023 внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків, проходячи службу у лавах ЗСУ.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
Пунктом 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168.
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.
Тож, суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
З наданих до матеріалів справи копій документів вбачається, що позивач 13.03.2023 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а саме: мінно-вибухову травму (МВТ), закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ), струс головного мозку (СГМ) та акубаротравму.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.03.2024 №779 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, солдат ОСОБА_1 у період з 09.03.2023 по 12.03.2023 безпосередньо брав участь у зазначених заходах.
Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ №9» Запорізької міської ради №2685, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 14.03.2023 до 21.03.2023. Відповідно до зазначеної виписки, йому встановлено діагноз: мінно-вибухова травма (13.03.2023), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма. В анамнезі захворювання зазначено, що травму отримано 13.03.2023 внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків у період проходження військової служби у складі Збройних Сил України.
Суд звертає увагу, що Постанова №168 визначає час, який враховується при нарахуванні додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 грн, зокрема, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.
З огляду на надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшеної до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 14.03.2023 до 21.03.2023.
Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів нарахування і виплати позивачу за вказаний період додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на лікуванні після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168, з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, з 14.03.2023 до 21.03.2023.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а докази понесення позивачем інших витрат матеріали справи не містять, розподіл судових витрат на сплату судового збору не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; НОМЕР_5 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн, з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, з 14.03.2023 до 21.03.2023.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, з 14.03.2023 до 21.03.2023.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар