Судові рішення

Рішення № 141474028 у справі № 646/10151/26 від 10.11.2026

Рішення від 10.11.2026 у цивільній справі № 646/10151/26 (категорія «Визнання права власності»). Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова, суддя Шиховцова А. О.

Справа№ 646/10151/26
СудОснов’янський районний суд міста Харкова
СуддяШиховцова А. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВизнання права власності
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141474028

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 646/10151/26

№ провадження 2/646/5874/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року

м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участі секретаря судового засідання Скриннік А.С.,

представника позивача Загребельного Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м.Харків в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та визнання права власності,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Загребельний Р.В. звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в якому просить здійснити поділ майна - житлового будинку «А-1» з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку «А-1» з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з 12 серпня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 07 квітня 2025 року рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова, справа №646/5830/24.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період перебування в шлюбі, 30.07.2007 року, подружжям було спільно за сумісні кошти, придбаний житловий будинок «А-1» з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу було посвідчено 30.07.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовою Л.Ю., реєстровий номер 3695 та за взаємною згодою зареєстрований на відповідача ОСОБА_3 .

Оскільки житловий будинок з надвірними спорудами було придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період шлюбу, він належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, підлягає поділу, шляхом визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 його частку, в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку з вищевикладеним позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.08.2026 року цивільну справу було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження та призначено до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала щодо позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши думки представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову.

Судом встановлено, відповідно до копій свідоцтв про народження, сторони мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням у справі №646/5830/24 Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.04.2025 року шлюб укладений 12.08.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку від 30.07.2007 року, який було посвідчено 30.07.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовою Л.Ю., реєстровий номер 3695, ОСОБА_3 придбав будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочин, Витягу про реєстрацію права власності та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно звіту про оцінку майна від 31.07.2026 року житловий будинок, загальною площею 52,7 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , має ринкову вартість в розмірі 1161400 грн.

Положеннями ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Тлумачення ст. 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 71 СК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 71 СК України свідчить, що як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абз. 2 ч. 1 ст. 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-12274св21) зазначено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спірний об`єкт був набутий сторонами під час перебування ними у шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю.

Частки сторін є рівними, оскільки на підтвердження іншої домовленості будь-яких доказів не надано, а підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частин другої та третьої статті 70 СК України відсутні, так як наявність обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спільного майна, сторонами не доведено та судом не встановлено.

При поділі майна подружжя суд виходить із засад рівності часток подружжя, а тому у порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати за право власності позивача на 1/2 частку спірного об`єкту, оскільки він був набутий сторонами під час перебування у шлюбі та є об`єктом їх спільної сумісної власності.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Тому, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2903,50 грн, з урахуванням повернутих з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.

На підставі ст. 9, 60, 63, 69, 70 СК України, керуючись ст. 6-16, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку «А-1» з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2903 (дві тисячі дев`ятсот три) грн 50 коп сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 2903 (дві тисячі дев`ятсот три) грн 50 коп (квитанція про сплату №4323-1868-5582-1145 від 15.08.2026 року) що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О.Шиховцова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Ухвала № 140139852 Основ’янський районний суд міста Харкова
18.08.2026 Ухвала № 139062422 Основ’янський районний суд міста Харкова