Судові рішення

Рішення № 141474040 у справі № 160/28718/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 160/28718/26 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Свергун Ірина Олексіївна.

Справа№ 160/28718/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяСвергун Ірина Олексіївна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141474040

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року Справа № 160/28718/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Овчаренко Ольги Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Овчаренко Ольги Миколаївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти з інформацією про порушення послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі - Дніпровському державному аграрно-економічному університеті відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі Дніпровському державному аграрно-економічному університеті відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», «Так, не порушує».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.08.2026 позивач був зарахований до Дніпровського державного аграрно-економічного університету на денну форму навчання згідно наказу № 2236 від 13.08.2026. Дата початку здобуття освіти 01.09.2026, дата завершення здобуття освіти 30.06.2030.

Для реалізації права позивача на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти бакалавра, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти молодшого спеціаліста, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до навчального закладу, в якому з 2026 року здобуває освітній рівень бакалавра для отримання довідки про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

01.09.2026 Дніпровським державним аграрно-економічним університетом, позивачу була видана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №893588 від 01.09.2026 з інформацією про порушення ним послідовності поточного здобуття освіти.

11.09.2026 Міністерством освіти і науки України надані роз`яснення та відмова у внесенні змін до картки здобувача освіти в ЄДЕБО і зазначено, що згідно з інформацією, що міститься в ЄДБО, позивач 09.09.2022 (дата початку навчання - 12.09.2022) був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та був відрахований з цього закладу 26.03.2024; 13.08.2026 (дата початку навчання - 01.09.2026) був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дніпровського державного аграрно-економічного університету, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Позивач зазначає, що дійсно закінчив Дніпровський державний коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури і здобув кваліфікацію: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст спеціальність «Енергетичне машинобудування» професійна кваліфікація Технік-механік та отримав 30 червня 2021 року диплом молодшого спеціаліста Е21 № 046269 та не закінчував жодного навчального закладу та не отримував жодного диплома бакалавра.

09.09.2022 був зарахований до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» для здобуття освіти за ступенем освіти бакалавра та 26.03.2024 відрахований із закладу освіти через невиконання вимог навчального плану.

13.08.2026 зарахований до Дніпровського державного аграрно-економічного університету для здобуття освіти за ступенем освіти бакалавра.

Позивач вважає, що протиправними діями відповідача було сформовано довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти з інформацією про порушення послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі - Дніпровського державного аграрно-економічного університету відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки він взагалі не отримав диплом бакалавра.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача надати суду, зокрема, відомості щодо здобуття позивачем освіти та документи, на підставі яких сформована довідка про порушення позивачем послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

28.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач послався на те, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у такої особи формуються знання, уміння, навички та компетентності на відповідному рівні вищої освіти, а тому для збереження послідовності здобуття освіти відрахована особа має поновитися на навчанні, а не повторно вступати для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Оскільки позивач 09.09.2022 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та відрахований з цього закладу, а 13.08.2026 повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дніпровського державного аграрно-економічного університету, у довідці, сформованій за даними ЄДЕБО за алгоритмом, встановленим дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, правомірно зазначено «Ні, порушує». Крім того, відповідач зазначив, що внесення відомостей про здобувачів освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, тоді як на МОН як розпорядника ЄДЕБО покладено лише організаційні та контролюючі функції, у зв`язку з чим МОН не вчиняло щодо позивача владних управлінських функцій. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

29.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник наполягає на тому, що позивач має диплом молодшого спеціаліста, жодного документа про вищу освіту за ступенем бакалавра не отримував, а відтак здобуває рівень освіти, вищий за раніше здобутий; послалася на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 07.11.2025 у справі № 160/31314/25, у тому числі щодо того, що саме МОН як розпорядник (держатель) ЄДЕБО визначає алгоритми формування довідки та є належним відповідачем у спорах цієї категорії. Також зазначила, що Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затверджене наказом МОН від 08.06.2018 № 620, втратило чинність, однак аналогічні повноваження МОН закріплені у Положенні про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 872.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у 2021 році закінчив Дніпровський державний коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю «Енергетичне машинобудування» (галузь знань «Електрична інженерія»), професійна кваліфікація - технік-механік, що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста від 30.06.2021 серії НОМЕР_2 .

Згідно з історією навчання здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач 09.09.2022 був зарахований до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» для здобуття освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (денна форма навчання, за кошти державного бюджету, дата початку навчання - 12.09.2022) та 26.03.2024 відрахований із зазначеного закладу освіти з причиною «За невиконання вимог навчального плану».

З 01.09.2026 позивач є здобувачем освітнього ступеня бакалавра Дніпровського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю Н7 «Агроінженерія» (денна форма навчання, за кошти фізичних (юридичних) осіб, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2030), що підтверджується наказом про зарахування від 13.08.2026 № 2236.

01.09.2026 Дніпровським державним аграрно-економічним університетом сформовано та видано позивачу довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 893588, у якій у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».

Розділ довідки «Інформація про документи про освіту», який формується на підставі даних, що містяться в Реєстрі документів про освіту та картках фізичних осіб, містить єдиний запис - про диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 , виданий 30.06.2021 Дніпровським державним коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури. Відомості про видані позивачу документи про вищу освіту за ступенем бакалавра в ЄДЕБО відсутні.

Листом від 11.09.2026 № 3/6943-26, наданим за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача від 04.09.2026, Міністерство освіти і науки України повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки. При цьому МОН зазначило, що повторне зарахування позивача для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) після відрахування з Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку, а також послалося на пункт 23 розділу III Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році, затвердженого наказом МОН від 26.02.2026 № 373.

Не погоджуючись із зазначеними у довідці відомостями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частини другої статті 17 Закону № 2145-VIII рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII) здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Частинами першою, другою статті 7 Закону № 1556-VII передбачено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що такі здобувачі освіти для отримання відстрочки подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9. За формою довідки, наведеною у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.

Отже, зміст відомостей, які відображаються у зазначеному полі довідки про здобувача освіти, безпосередньо впливає на реалізацію особою права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому такі відомості мають бути достовірними та відповідати вимогам закону.

Вирішуючи питання про те, чи порушує поточне здобуття позивачем освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.

Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті (пункт 53). При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти та видається документ про вищу освіту, зокрема диплом бакалавра; з моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем (пункт 54).

Верховний Суд також висновував, що здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра встановленого зразка. На висновок Суду не впливають обставини стосовно того, що особа раніше вже навчалася у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти "бакалавр" й була з нього відрахована, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту така особа не отримувала, а отже не вважається такою, що здобула вищу освіту ступеня бакалавр (пункт 58 постанови).

Наведений висновок застосований Верховним Судом і в постанові від 07 листопада 2025 року у справі № 160/31314/25, на яку посилається представник позивача, де Суд зазначив, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його подальший вступ для здобуття освіти, за наявності раніше здобутої освіти нижчого рівня, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (пункти 41-43).

Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що станом на дату формування довідки про здобувача освіти від 01.09.2026 № 893588 найвищим рівнем освіти, раніше здобутим позивачем та підтвердженим документом про освіту, був освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста (диплом Е21 № 046269 від 30.06.2021). Документа про вищу освіту за ступенем бакалавра позивач не отримував, ступінь бакалавра йому не присуджувався, а навчання за цим ступенем у Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет» завершилося відрахуванням за невиконання вимог навчального плану. Зазначені обставини підтверджуються самою ж довідкою, розділ якої «Інформація про документи про освіту» містить відомості лише про диплом молодшого спеціаліста, та не спростовуються відповідачем.

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за будь-якого варіанту його співвіднесення з рівнями освіти, визначеними частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII (фахова передвища освіта чи початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти), є нижчим за перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Цього не заперечує і сам відповідач, який у наведеному у відзиві алгоритмі визначення послідовності здобуття освіти прирівнює освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» до освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр».

За таких обставин позивач здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, а отже послідовність здобуття ним освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що будь-яке долучення особи до освітнього процесу свідчить про здобуття нею освіти на відповідному рівні незалежно від форми та обсягів такого долучення, оскільки таке тлумачення прямо суперечить частині другій статті 5, частині другій статті 6 та частинам першій, другій статті 7 Закону № 1556-VII, за змістом яких здобуття вищої освіти на певному рівні пов`язується із успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації, присудженням ступеня вищої освіти та видачею документа про вищу освіту. Не узгоджується таке тлумачення і з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII, відповідно до якого рівень освіти - це завершений етап освіти. Натомість відрахування особи із закладу вищої освіти за невиконання вимог навчального плану свідчить саме про незавершеність відповідного етапу освіти, що визнає і сам відповідач, зазначаючи у відзиві, що відрахуванням із закладу вищої освіти до присудження ступеня вищої освіти неуспішно завершується етап навчання.

Не може бути прийнятий до уваги і аргумент відповідача про те, що для збереження послідовності здобуття освіти відрахована особа має поновитися на навчанні, а не вступати повторно. Такої умови ні пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні пункт 62 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, ні частина друга статті 10 Закону № 2145-VIII не містять. Приписи наведених норм пов`язують наявність або відсутність порушення послідовності виключно із співвідношенням рівня освіти, що здобувається, та рівня освіти, раніше здобутого, тоді як спосіб вступу (поновлення чи вступ на загальних підставах) юридичного значення для такого співвідношення не має.

Не спростовує наведених висновків і посилання МОН у листі від 11.09.2026 № 3/6943-26 на пункт 23 розділу III Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році, затвердженого наказом МОН від 26.02.2026 № 373, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2026 за № 374/45768, відповідно до якого у разі зарахування на навчання для здобуття певного ступеня вищої освіти особи, яка в минулому здобувала такий самий або вищий ступінь вищої освіти і відповідний ступінь не було присуджено, особа вважається такою, що здобуває рівень освіти, що не є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зазначений Порядок за своїм предметом регулює порядок і умови прийому на навчання до закладів вищої освіти та не визначає підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Право на таку відстрочку закон пов`язує із здобуттям рівня освіти, вищого за «раніше здобутий рівень освіти», тобто за завершений етап освіти (пункт 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII), і не прирівнює до раніше здобутого рівня освіти незавершене навчання, за результатами якого ступінь вищої освіти не присуджено.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2145-VIII підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту.

Згідно з частиною другою статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на це при вирішенні спору суд застосовує приписи пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII у їх системному зв`язку з положеннями Закону № 1556-VII.

Крім того, у цій справі позивач здобуває вищу освіту за іншою спеціальністю (Н7 «Агроінженерія»), ніж та, за якою він навчався до відрахування (141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»), що додатково спростовує доводи відповідача про повторне формування позивачем тих самих знань, умінь, навичок і загальних компетентностей.

Суд критично оцінює посилання відповідача на доручення Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 як на підставу для зазначення у довідці позивача відомостей «Ні, порушує». Указані документи не є нормативно-правовими актами, мають організаційно-розпорядчий та роз`яснювальний характер для суб`єктів, яким вони адресовані, і спірних правовідносин не врегульовують, на що вказав і Верховний Суд у пункті 60 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24; відповідач у відзиві й сам визнає, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми. Більше того, передбачений ними алгоритм, за яким висновок про порушення послідовності здобуття освіти робиться за самою лише наявністю в ЄДЕБО запису про попереднє навчання відповідного рівня - незалежно від того, чи було таке навчання завершене й чи був особі виданий документ про освіту, - не відповідає змісту пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який оперує поняттям саме «раніше здобутого рівня освіти».

Крім того, суд зауважує, що відповідач, всупереч вимогам ухвали суду від 21.09.2026, не надав ні копії доручення від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, ні історії навчання позивача за даними ЄДЕБО, ні інших документів, на підставі яких сформовано спірну довідку, хоча у відзиві й зазначив про їх додання. Історія навчання позивача долучена до матеріалів справи стороною позивача.

Таким чином, установлені під час розгляду цієї справи обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Формування та видача позивачу такої довідки порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Щодо доводів відповідача про те, що внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, а МОН не вчиняло щодо позивача владних управлінських функцій, суд зазначає таке.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти.

На час виникнення спірних правовідносин порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 872 (далі - Положення № 872).

Відповідно до пункту 4 Положення № 872 власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління МОН. МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Згідно з підпунктами 1, 6 пункту 24 Положення № 872 МОН вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази, та встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази. Натомість суб`єкти освітньої діяльності відповідно до пункту 32 Положення № 872 вносять до Єдиної електронної бази та підтримують в актуальному стані визначену інформацію і не мають повноважень на встановлення вимог до її програмного забезпечення та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Наведене правове регулювання за своїм змістом відповідає положенням Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом МОН від 08.06.2018 № 620, які аналізував Верховний Суд, а тому відповідні правові висновки Верховного Суду є застосовними і до спірних правовідносин.

У пунктах 72, 75, 76 постанови від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 Верховний Суд з цього приводу висновував, що формування інформації з ЄДЕБО здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї; заклад вищої освіти в силу своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо порушення або непорушення послідовності здобуття освіти; формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання МОН закріплених за ним у законі повноважень, і саме це Міністерство не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.

Наведене узгоджується і з обставинами цієї справи: алгоритм, за яким у довідці позивача відображено відомості «Ні, порушує», за поясненнями самого відповідача встановлений безпосередньо дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, відповідно до якого забезпечено доопрацювання програмного забезпечення ЄДЕБО, а відповідь про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки позивача (лист від 11.09.2026 № 3/6943-26) надало саме МОН.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Міністерство освіти і науки України є належним відповідачем у цій справі, а його дії щодо формування позивачу довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти з інформацією про порушення послідовності здобуття освіти є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав.

Обраний позивачем спосіб захисту - зобов`язання відповідача внести до ЄДЕБО інформацію про дотримання позивачем послідовності здобуття освіти із зазначенням у відповідному полі довідки «Так, не порушує» - відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення, а отже є ефективним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн (платіжна інструкція від 13.09.2026 № 8427-3816-7098-4331), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти з інформацією про порушення послідовності здобуття рівня освіти у Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття рівня освіти у Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.09.2026 Ухвала № 139905754 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38621185. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг