Судові рішення

Рішення № 141474053 у справі № 646/7742/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 у цивільній справі № 646/7742/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова, суддя Литвинов А. В.

Справа№ 646/7742/26
СудОснов’янський районний суд міста Харкова
СуддяЛитвинов А. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141474053

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 646/7742/26

№ провадження 2/646/4825/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Литвинова А.В.,

за участю секретаря Білецької А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» - Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 276678 від 10.02.2025 в розмірі 5699,20 грн., стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.02.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 276678, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 10.02.2025 на вказаний Позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 4000,00 грн. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 5699,20 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1699,20 грн. 19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечує проти позову, вважаючи розрахунок заборгованості необґрунтованим, оскільки довідка-розрахунок, на його думку, не містить порядку нарахування відсотків та відомостей про дати й суми часткових погашень. Стверджує, що п. 1.4 Договору щодо комісії у розмірі 25% від суми кредиту є нікчемним та несправедливим відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів». Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 сплатив комісії в розмірі 1000,00 грн, які просить зарахувати в погашення тіла кредиту. Заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, і просить зменшити їх до 1000,00 грн.

06.08.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вважає відзив безпідставним і необґрунтованим та просить залишити його без розгляду та задоволення. Зазначає, що 10.02.2025 між відповідачем та ТОВ «Клай Інвест» укладено кредитний договір № 276678 на суму 4000 грн строком на 90 днів зі ставкою 0,72% на добу, 262,8% річних. Порядок нарахування процентів позивач пояснює так: 4000,00 грн * 0,72% = 28,80 грн на день, помножені на 59 календарних днів, що дає 1699,20 грн. Разом із тілом кредиту заборгованість становить 5699,20 грн. Також позивач вказує, що умовами договору факторингу не передбачено надання детальних розрахунків, що заборгованість нарахована первісним кредитором та штрафні санкції позивач не нараховував. Щодо витрат на правничу допомогу позивач стверджує, що розмір у розмірі 15500,00 грн підтверджений належними і допустимими доказами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини та визначивши правовідносини, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 10.02.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 276678, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договір про надання кредиту № 276678 від 10.02.2025 з додатком № 1 до договору, який включає графік розрахунків та загальна вартість кредиту відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) KL5188, 10.02.2025, про що свідчать дані самого договору та візуальної форми послідовності дій клієнта, доданих в якості додатків до позовної заяви.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 10.05.2025.

Відповідно до 1.3. кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.

ТОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4000,00 грн шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 отримав на карту НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн., призначення платежу - видача кредиту № 276678.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 276678 від 10.02.2025 ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 має заборгованість у розмірі 5699,20 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1699,20 грн.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 276678 від 10.02.2025 у розмірі 5699,20 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованосіт за відсотками в розмірі 1699,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Відповідно до ст 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Посилання представника відповідача на нікчемність п. 1.4 договору суд відхиляє. Позивачем не заявлено до стягнення комісії за п. 1.4 договору. Заявлена сума складається лише з тіла кредиту 4000 грн. та відсотків 1699,20 грн.

Посилання відповідача про сплату комісії в розмірі 1000,00 грн та необхідність зарахувати її в погашення тіла кредиту не підтверджено жодними доказами. Відповідачем не надано суду платіжних інструкцій щодо сплати комісії в розмірі 1000,00 грн.

Сторони погодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доказів повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі на рахунки кредитора відповідач не надав, контррозрахунок суду також не наданий.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 9/04/2026 від 09.04.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001412, актом про отримання правової допомоги від 27.07.2026, який містить детальний опис наданих послуг до договору про надання правничої допомоги у розмірі 15500,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності у випадку заперечень проти їх розміру іншої сторони.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 276678 від 10.02.2025 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 5699,20 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 76-81, 83, 89, 128, 131, 137, 141, 178, ЦПК; 207, 526, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 276678 від 10.02.2025 у загальному розмірі 5699 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ЄДРПОУ 43561872;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Литвинов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.07.2026 Ухвала № 138358292 Основ’янський районний суд міста Харкова

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43561872. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг