Судові рішення

Рішення № 141474239 у справі № 695/256/26 від 10.11.2026

Рішення від 10.11.2026 у цивільній справі № 695/256/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, суддя Середа Л. В.

Справа№ 695/256/26
СудЗолотоніський міськрайонний суд Черкаської області
СуддяСереда Л. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141474239

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/256/26

номер провадження 2/695/1361/26

10 листопада 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Середи Л.В.,

з участю секретаря судового засідання Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позов мотивований тим, що 08.01.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до умов договору перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.

Пропозиція (Оферта) на отримання 1 траншу згідно Заявки-анкети № [номер приховано] від 25.01.2020 року в рамках Договору про надання позики №[номер приховано] від 08.01.2020 року підписано Позичальником 25.01.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Відповідно до умов Договору позики № [номер приховано] від 08.01.2020 на підставі Заявки на позику, підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 3 000.00 грн. (далі позика) на строк 30 днів зі сплатою 1.75% за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638.75 % річних за користування позикою.

14.07.2021 було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №[номер приховано]. У свою чергу, на підставі договору №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договорами, в тому числі за договором №[номер приховано], а ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору №18-02/25 від 18.02.2025 відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №[номер приховано].

Крім того, 11.01.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Торгово-інвестиційна компанія» уклали договір позики (пролонгація) за №555117421238.2) за умовами якого продовжили стро виконання умов позичальника по погашенні заборгованості по договору позики №555117421238.1 в сумі 3000 грн. на строк 30 днів під 649.46% річних. Умовами вказаного договору сторони визначили, що позичальник має повернути 3000 грн. та сплатити відсотки за користування позикою у строк до 10.02.2020 р.. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).

18.12.2023 між ТОВ «Київська торогово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №18/12-2023 за яким права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555117421238.2 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання з повернення коштів та сплати відсотків у строки, які були обумовлені між сторонами не виконала.

Зокрема загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №[номер приховано] від 08.01.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 59 700.00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000.00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 56 700.00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - нараховані 3% річних -0.00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 31 192.50 , з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3 000.00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28 192.50 грн.

Крім того, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555117421238.2 від 11.01.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4 499.10 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2 999.40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 0.00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами - 1 499.70 грн. - заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - інфляційні збитки - 0.00 грн. - нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Таким чином позивач, просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаними вище договорами у загальному розмірі 35 691,60 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, відзиву, будь-яких клопотань до суду не подала. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та судові виклики, які повернулись на адресу суду з написом «адресат відсутній».

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08.01.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №[номер приховано], відповідно до умов якого товариство надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МоnеуВООМ», які є невід`ємною частиною Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем). Мета отримання кредиту - для власних потреб.

Відповідно до п. 1.5 Договору загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень.

Відповідно до п. 3.1 Договору перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети (Додаток №5) та Додатка №2 до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання першого Фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого Фінансового кредиту та строк користування ним інші умови Визначено у Додатку №2. Підписання Товариством Додатку №1 до Договору і Позичальником Додатку №2 до Договору є укладення та підписання Договору в цілому. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети (Додаток №5) та Додатку №4, які є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

Відповідно до п. 7.1 Договору, позичальник підтверджує, що він самостійно перед укладанням даного Договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, Проектом Договору і які відповідають умовам даного Договору, та погоджується з ними, та які містяться в матеріалах справи в електронній формі.

Встановлено, що 25.01.2020 відповідач - ОСОБА_1 заповнила заявку-анкету на отримання кредиту, згідно якої просила надати їй кредит у розмірі 3000,00 грн терміном на 30 днів та підписала її електронним підписом одноразовим ідентифікатором «8f7j4d».

25.01.2020 відповідач - підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором заяву на отримання третього траншу кредиту згідно договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №[номер приховано] від 08.01.2020, шляхом акцепту пропозиції товариства, відповідно до якої сторони погодили наступні умови кредиту: сума кредиту - 3 000,00 грн, строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1.75% за кожен день користування кредитом, річна - 638.75%, загальна вартість кредиту - 1 575 грн.

Всі інші умови визначені Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МоnеуВООМ» та договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту [номер приховано] від 08.01.2020.

Крім того, судом встановлено, що 11.01.2020 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555117421238.2 пролонгації договору позики №555117421238. від 11.01.2020, тип позики «Миттєва позика».

Сторони договору домовились продовжити строк виконання зобов`язань позичальника по погашенні заборгованості по договору порзикик №55511741238.1 в сумі 3000 грн. на строк 30 днів під 649.46% річних. Частиною цього договору позики є «Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», затверджені наказом директора ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» від 04.04.2019 №20190404-1.

За умовами п.2.1 Договору позика пролонгується на новий термін на підставі заявки на пролонгацію та сплати позичальником заборгованості по процентах за користування попередньою позикою в сумі 1 601.40 грн., та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію1 грн., не пізніше 11.01.2020.

Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього дьотговору), є його невідємною частиною та підписується позичальником. Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.

Згідно вказаного графіку платежів дата чергового платежу 10.02.2020, сума чергового платежу - 4601.40 грн., основна сума позики - 3000 грн., сума відсотків - 1601.40 грн..

Цей графік платежів набуває чинності з моменту перерахування суми позики позикодавцем на картковий рахунок позичальника та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором позики.

ОСОБА_1 для підписання договору позики №55511741238.1 (пролонгація) від 11.01.2020, графіку платежів, паспорту позики, було надано наступний одноразовий ідентифікатор 14882614.

Заявка на пролонгацію від 11.01.2020 по договору позики №555117421238.1 від 13.12.2019 підписана ОСОБА_1 одноразовим електронним ідентифікатором 29621766.

Таким чином вбачається, що кредит позичальнику надається шляхом погашення кредитодавцем заборгованості за попереднім договором та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором, в розмірі, що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором (п.2.4 договору).

Згідно довідки про погашення по договору №555117421238 від 13.12.2019, кредитодавець підтвердив, що ОСОБА_1 погашено заборгованість по договору №555117421238 від 13.12.2019 шляхом перерахування коштів згідно умов договору позики (пролонгації) №555117421238.2 від 11.01.2020, який укладено на підставі заявки про пролонгацію.

З довідки ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» вбачається, що клієнта - ОСОБА_1 , з яким укладено договір №555117421238.2 від 12.01.2020, ідентифіковано товариством (одноразовий ідентифікатор 14882614 та номер телефону НОМЕР_1 ) та здійснено акцепт договору.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Вищевказані кредитні договори №[номер приховано] від 25.01.2020 та №555117421238.2 від 11.01.2020 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Підписання кредитних договорів електронним підписом свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Таким чином, вищевказані кредитні договори підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, сторони визначили усі істотні умови договору, а тому, саме між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Ч. 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

ТОВ «Київська тиоргово-інвестиційна компанія» свої зобов`язання за договором позики №555117421238.2 від 11.01.2020 виконало в повному обсязі та здійснило погашення коштів по договору №555117421238, що стверджується вказаною вище довідкою про погашення по договору №555117421238 від 13.12.2019.

ТОВ «ІНФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором №09775887580 від 25.01.2020 виконало в повному обсязі, що стверджується листом сервісу онлайн платежів iPay.ua від 07.03.2025 за №1980_25[телефон приховано] відповідно до якого на підставі договору про переказ коштів ФК-П-17/08-04 бло здійснено успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта 25.01.2020 на суму 3000 грн., маска карти НОМЕР_2 , номеро транзакції в системі iPay.ua - 47260829, призначення платежу - заразування коштів 3000 грн. на карту НОМЕР_2 .

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи в електронній формі.

Стороною відповідача не надано даних про неналежність вказаного вище мобільного номера чи картки за номером НОМЕР_2 саме відповідачці.

Окрім цього, суду не надано доказів, що стороння особа могла скористатись особистими даними паспорта відповідачки, доступу до логіна та паролю її особистого кабінету, тощо.

Відтак вказані вище обставини не спростовані жодними доказами.

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113637981,90 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до 6.1.4 Договору право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в паперовому вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

21.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено додатковий договір №1 до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023.

Згідно акту приймання-передавання Реєстру боржників від 22.12.2023 до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 у електронному та паперовому вигляді, ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передав, а новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв реєстр боржників в кількості 20 507.

З Реєстру боржників до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 та витягу з реєстру боржників від 22.12.2023 до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023, вбачається, що до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №555117421238.2 від 11.01.2020 на загальну суму 4499.10 грн.

Крім того 14.07.2021 між ТОВ «Іінфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 221939136,68 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до 6.1.4 Договору право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно акту приймання-передавання реєстру боржників від 14.07.2021 до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 у електронному та паперовому вигляді, ТОВ«Інфінанс» передав, а новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №[номер приховано] від 25.01.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає,шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах права вимоги первісного кредитора до боржників.

Згідно з п. 5.2 Договору, право вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023, первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників, після чого від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023, від ТОВ «Вердикт Капітал » до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 08.01.2020.

28.08.2025 між ТОВ «Коллект Цент» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір №28-08/25 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах права вимоги первісного кредитора до боржників.

Згідно з п. 5.2 Договору, право вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників (в електронному та паперовому вигляді) до договору №28-08/25 про відступлення прав вимоги від 28.08.2025, первісний кредитор ТОВ «Коллект Центр» передав, а новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв реєстр боржників, після чого від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до договору №28-08/25 про відступлення прав вимоги від 28.08.2025, від ТОВ «Коллект Центр» до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 25.01.2020 на загальну суму 59 700 грн.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст. 519 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Положеннями ст. 1077, ст. 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Також, ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц, в якій ВС зауважив, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Таким чином, у разі сплати ОСОБА_1 коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс» та зараховані для погашення кредитної заборгованості.

Отже, відповідач з умовами договорів був ознайомлений, підписав кредитні договори, однак умови договорів порушив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту за договором позики №[номер приховано] від 08.01.2020 у розмірі 3 000,00 грн та за договором надання позики №555117421238.2 від 11.01.2020 у розмірі 2999,40 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках, слід зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві вказує, що відсотки за договором №[номер приховано] від 08.01.2020 становлять 56 700 грн., однак прозивач керуючись принципами розумності, співмірності та пропорційності просить стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 28 192 грн. 50 коп.

Зазгначений розмір заборгованості по відкотах був розрахований ТОВ «Інфінанс» та включає розрахунковий період з 08.01.2020 по 14.07.2021.

Суд вважає, що надані позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, враховуючи, що до суду надані докази отримання відповідачем кредитних коштів за кредитними договорами, а відповідач заперечуючи заявлений позивачем розмір заборгованості свого контррозрахунку, який би спростовував доводи позивача щодо суми боргу, до суду не надав.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачується щомісяця до дня повернення позики.

Ч. 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованої або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Тобто, твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contrapro ferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 за № 723/304/16-ц стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Отже, за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні процентної ставки.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що сума заборгованості за відсотками по договору №[номер приховано] від 08.01.2020, яку просить стягнути позивач, нарахована в період з 08.01.2020 до 14.07.2021, тобто поза межами строку користування кредитом, який визначено 3 траншем.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Водночас, відповідно до положень п. 3.1 Договору другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети (Додаток №5) та Додатку №4, які є невід`ємною частиною даного Договору та у заявці-анкеті на отримання траншу(кредиту) зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

У підписаній відповідачем заявці-анкеті на отримання кредиту від 25.01.2020 та акцепті оферти від 25.01 2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки анкети №[номер приховано] від 25.01.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, сторонами було погоджено окремий строк користування кредитом, а саме 3 траншем - 30 днів.

Згідно з п. 8.2.- 8.5. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/ продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу). Продовження строку дії кожного з кредитів (траншів) здійснюється в разі дотримання наступних передумов: на момент подовження строку поточного кредиту (траншу) строк дії Договору не закінчився; повністю сплачено нараховані відсотки (у разі відповідної вимоги Товариства штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту. Продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем). Перебіг нового (зміненого) строку користування поточним кредитом починається з дня погашення нарахованих за фактичне користування відсотків за поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, пені (в разі наявної простроченої заборгованості).

У розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», відображено весь період кредитування, який розпочинається з 08.01.2020 (тобто з першого траншу в 300 грн.). та відображає другий транш та в подальшому третій транш і закінчується 14.07.2021.

Згідно з умовами укладеного Договору № [номер приховано] від 08.01.2020 та додатків до нього, нарахування відсотків та строк користування коштами чітко регламентовані положеннями договору.

Відповідно до пункту 1.2 та пункту 1.6 Договору, кожний окремий транш (у тому числі транш на суму 3 000 грн від 25.01.2020) надається на чітко визначений строк - 30 календарних днів. Після завершення цього терміну зобов`язання за цим конкретним строковим траншем припиняються.

Згідно з пунктом 3.3 та пунктом 3.6 Договору, строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений (пролонгований) виключно за умови попередньої повноційної сплати фактично нарахованих процентів за попередній період користування, а також можливої пені та штрафних санкцій (за наявності вимоги Товариства).

Перебіг нового (зміненого) строку користування кредитом починається виключно з дня, що настає за днем погашення таких процентів і здійснення відповідного цільового платежу.

Аналіз наданого кредитором розрахунку (виписки) та матеріалів справи свідчить про те, що протягом встановленого 30-денного строку жодних платежів на погашення відсотків чи тіла позики позичальник не здійснював (третій транш з 25.01.2020 по 23.02.2020).

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази та підтвердження того, що позичальник звертався із заявою про пролонгацію або здійснював обов`язкові платежі для продовження строку кредитування, передбачені п. 3.3 та 3.6 Договору.

Оскільки законні підстави та докази пролонгації договору (траншу) відсутні, нарахування відсотків та штрафних санкцій кредитором за межами первинного 30-денного строку (після 23.02.2020) є неправомірним. Будь-які подальші нарахування суперечать умовам пунктів 1.2, 1.6, 3.3 та 3.6 Договору та чинному законодавству України.

Згідно з умовами договору та заявки на транш у розмірі 3 000 грн із базовою ставкою 1,75% на день, щоденна сума відсотків становить 52,50 грн, які кредитодавець нараховував лінійно протягом перших 30 днів (з 26.01.2020 по 23.02.2020) із загальним підсумком рівно 1 575,00 грн на 30-й день, що повністю відповідає умовам договору без жодних перевищень.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками у розмірі 1575,00 грн, що нарахована в межах строку кредитування.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу (пені) у розмірі 1499.70 грн, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором позики №555117421238.2 від 115.01.2020, слід зазначити наступне.

Крім того, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Відповідно по постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 року відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася та який діє і на даний час.

Водночас, сума заборгованості за пенею (штрафами) у розмірі 1499.70 грн нарахована у відповідності до п. 4.2 Договору позики №555117421238.1 від 13.12.2019, ще до введення в Україні як карантину так і воєнного стану.

Відтак суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути заборгованість за договором №[номер приховано] у розмірі 4 575 грн., яка складається з тіла кредиту - 3000 грн. та відсотків 1575 грн.

Заборгоаність за договором №555117421238.2 від 11.01.2020 становить 4499.10 грн., яка складається з тіла кредиту - 2999.40 та заборгованості за пенею та/або штрафом - 1499.70 грн.

Загальний розмір задоволених позовних вимог становить 9 074,10 грн. (4 575,00 грн + 4 499,10 грн).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надала: копію договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, копію прайс-листа до договору, копією заявки на надання юридичної допомоги №1347 від 01.12.2025 та витяг з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, згідно яких вартість послуг в рамках розгляду даної справи становить 13 000,00 грн (4000,00 грн (2 години по 2000,00 грн) надання усної консультації та 9 000,00 грн (3 годин по 3000,00 грн) складання позовної заяви про стягнення боргу), що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивач ТОВ «Факторинг Партнерс», в зв`язку з розглядом даної справи поніс судові витрати на правничу допомогу на загальну суму 13 000,00 грн.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, у яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з огляду на наступне.

Так, такі послуги, як усна консультація та вивчення документів, включає в себе послугу зі складання позовної заяви. Тому зазначення цих послуг окремо і встановлення вартості за кожну з послуг є безпідставним та не відповідає критерію реальності адвокатських послуг, враховуючи, що справа не є складною (стягнення заборгованості за кредитними договорами) та відноситься до категорії малозначних.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, враховуючи вищевикладене, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з огляду на обставини справи та на фактичний об`єм необхідних послуг, наданих адвокатом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу (адвокатську) допомогу у розмірі 13 000,00 грн, є безпідставними.

Оскільки загальна ціна позову становила 35 691,60 грн, а задоволено вимоги на суму 9 074,10 грн (що становить приблизно 25,42% від загальної суми позову), витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 304,60 грн (13 000,00 грн ? 25,42%).

Крім того, підлягає пропорційному відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Виходячи із задоволеної частки позову (25,42%), на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 676,78 грн (2 662,40 грн ? 25,42%).

Керуючись ст. 11, 15, 16, 205, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 19, 76 - 82, 133, 137, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №[номер приховано] від 08.01.2020 у розмірі 457.00 грн., яка складається з тіла кредиту - 3000 грн. та відсотків - 1575 грн. та заборгованість за договором №555117421238.2 від 11.01.2020, яка становить 4499.10 грн., яка складається з тіла кредиту - 2999.40 та заборгованості за пенею та/або штрафом - 1499.70 грн., а разом 9047.10 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 676.48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3304,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Середа Л.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.11.2026 Ухвала № 141474236 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
28.01.2026 Ухвала № 133647070 без тексту Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42640371. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг