ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/17282/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (далі - ТОВ "Альфатрейдінг Україна", позивач) із позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби №UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 про коригування митної вартості товару.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що відповідно до митної декларації №25UA101020000024U6 ТОВ "Альфатрейдінг Україна" придбала транспортний засіб - Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування. До митного органу подано митну декларацію, за якою декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено наступні відомості: відправник товару: Stovring Autoophug ApS Banesvinget 9-12 9530 Stovring одержувач ТОВ «Альфатрейдінг Україна" Україна, 10001, м.Житомир, вул. Київська, буд. 79, опис товару: Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 4800 євро, сума у грн. 209304, 96. Згідно контракту STUG-17 від 07.01.2024 продавець, Stovring Autoophug ApS продає покупцеві, ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а останній купує в продавця автомобіль. Згідно інвойсу №416738 від 22.11.2024 покупець придбав автомобіля NISSAN / XTRAIL (14-22), ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 35800,00 данських крон. Житомирська митниця Держмитслужби, прийнявши до митного оформлення вищевказані документи, проаналізувала на предмет наявності в них розбіжностей всіх відомостей, що стосуються числових значень та характеристик автомобіля, після чого було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2025/000005 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA101000/2025/000001/2.
Вважає, що рішення митного органу є незаконним та необгрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості товару.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що відповідно до вимог ст.ст. 57 і 64 Митного кодексу України відповідачем при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість вантажного автомобілю, що був у використанні: МД № 24UA205050018664U2 від 15.05.2024: 1. Автомобіль легковий, що був у використанні: марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; номер кузова(шасі) № НОМЕР_2 ; тип кузова - легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи водія - 5, призначення для перевезення людей (для використання по дорогах загального користування); тип палива - дизель; об`єм двигуна - 1995 см.куб; колісна формула - 4х4; рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; повна маса - 2170 кг; власна маса - 1680 кг; торговельна марка - NISSAN; виробник - NISSAN; країна походження - Японія - 7500 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Пошкодження оцінюваного транспортного засобу компенсуються роком виготовлення транспортного засобу, що використаний для порівняння. Загальний розмір скоригованих митних платежів становить 37476,27 грн, а розрахунок скоригованих платежів наведено в графі 27 оскаржуваного рішення. Жодних доводів (документів) щодо відсутності підстав для врахування відповідачем саме вказаної митної вартості за (МД № 24UA205050018664U2 від 15.05.2024) декларантом до митного органу не було подано. На підставі викладеного, відповідач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості зазначеного товару, Житомирська митниця, відповідач по справі, діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно до митної декларації №25UA101020000024U6 ТОВ "Альфатрейдінг Україна" придбала транспортний засіб - Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування.
До митного органу подано митну декларацію, за якою декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено наступні відомості: відправник товару: Stovring Autoophug ApS Banesvinget 9-12 9530 Stovring одержувач ТОВ «Альфатрейдінг Україна" Україна, 10001, м.Житомир, вул. Київська, буд. 79, опис товару: Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 4800 євро, сума у грн. 209304, 96. Згідно контракту STUG-17 від 07.01.2024 продавець, Stovring Autoophug ApS продає покупцеві, ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а останній купує в продавця автомобіль. Згідно інвойсу №416738 від 22.11.2024 покупець придбав автомобіля NISSAN / XTRAIL (14-22), ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 35800,00 данських крон.
Для підтвердження митної вартості, до митного органу були подані наступні документи:
- Рахунок-фактура (iнвойс) №416738 від 22.11.2024;
- Декларацiя про походження товару №416738 від 22.11.2024;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 25144579 від 07.11.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів STUG-17 від 07.01.2024;
- Інші некласифіковані документи від 02.01.2025 №74175;
- Доповнення до зовнішнього економічного договору №2241 від 22.11.2024;
- Договір про надання послуг митного брокера 01.01.2024-1 від 01.01.2024;
- Платіжна інструкція від 19.12.2024;
- фото.
Згідно контракту STUG-17 від 07.01.2024 продавець, Stovring Autoophug ApS продає покупцеві, ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а останній купує в продавця автомобіль.
Згідно інвойсу №416738 від 22.11.2024 покупець придбав автомобіля NISSAN / XTRAIL (14-22), ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 35800,00 данських крон.
Проте, Житомирська митниця Держмитслужби, прийнявши до митного оформлення вищевказані документи, проаналізувала на предмет наявності в них розбіжностей всіх відомостей, що стосуються числових значень та характеристик автомобіля, після чого було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2025/000005 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA101000/2025/000001/2.
Згідно картки відмови UA101020/2025/000005 у митному оформленні товарів відмовлено з таких причин: Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст.52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МКУ і ст. 57 Податкового кодексу України.
Позивач, не погоджується із змістом оскаржуваного рішення та вважає, що рішення митного органу є незаконним та необґрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями етапі 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За змістом ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, с ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно з ч. 1 -2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За вимогами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї етап і, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За вимогами частин 1 -3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму Імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) га другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями частин 1-3 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вар гість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За приписами частин 4-6 статі 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 9 ст. 55 МК України - у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
У відповідності до ч. 10 ст. 55 МК України передбачено, що якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом. Станом на дату звернення відповідь не надійшла.
Як вже зазначалося, відповідно до митної декларації №25UA101020000024U6 ТОВ "Альфатрейдінг Україна" придбала транспортний засіб - Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування.
До митного органу подано митну декларацію, за якою декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено наступні відомості: відправник товару: Stovring Autoophug ApS Banesvinget 9-12 9530 Stovring одержувач ТОВ «Альфатрейдінг Україна" Україна, 10001, м.Житомир, вул. Київська, буд. 79, опис товару: Легковий автомобіль що був у використанні; марка - NISSAN; модель - X-TRAIL; двигун - дизельний; - номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1598; тип кузова - універсал; кількість місць - 7; - для користування по дорогах загального користування. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 4800 євро, сума у грн. 209304, 96. Згідно контракту STUG-17 від 07.01.2024 продавець, Stovring Autoophug ApS продає покупцеві, ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а останній купує в продавця автомобіль. Згідно інвойсу №416738 від 22.11.2024 покупець придбав автомобіля NISSAN / XTRAIL (14-22), ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 35800,00 данських крон.
Для підтвердження митної вартості, до митного органу були подані наступні документи:
- Рахунок-фактура (iнвойс) №416738 від 22.11.2024;
- Декларацiя про походження товару №416738 від 22.11.2024;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 25144579 від 07.11.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів STUG-17 від 07.01.2024;
- Інші некласифіковані документи від 02.01.2025 №74175;
- Доповнення до зовнішнього економічного договору №2241 від 22.11.2024;
- Договір про надання послуг митного брокера 01.01.2024-1 від 01.01.2024;
- Платіжна інструкція від 19.12.2024;
- фото.
Згідно контракту STUG-17 від 07.01.2024 продавець, Stovring Autoophug ApS продає покупцеві, ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а останній купує в продавця автомобіль.
Згідно інвойсу №416738 від 22.11.2024 покупець придбав автомобіля NISSAN / XTRAIL (14-22), ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 35800,00 данських крон.
Проте, Житомирська митниця Держмитслужби, прийнявши до митного оформлення вищевказані документи, проаналізувала на предмет наявності в них розбіжностей всіх відомостей, що стосуються числових значень та характеристик автомобіля, після чого було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2025/000005 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA101000/2025/000001/2.
Згідно картки відмови UA101020/2025/000005 у митному оформленні товарів відмовлено з таких причин: Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст.52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МКУ і ст. 57 Податкового кодексу України.
Зокрема, Житомирська митниця в рішенні про коригування митної вартості товару UA101000/2025/000001/2 зазначає, що: «Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною п`ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.
В контракті № STUG-17 від 07.01.2024 відсутні відомості про уповноважену особу (представника) продавця товару. Крім відомості про таку особу відсутні в Специфікації № 2241 від 22.11.2024. За відсутності відомостей про уповноважену особу продавця, що підписала контракт та специфікацію у митниці наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у особи, що підписала вищевказані документи обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому (їй) особою, яку він (вона) представляє.
У контракті № STUG-17 від 07.01.2024, рахунку-фактурі № 416738 від 22.11.2024 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 07.11.2024 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано.
Копія митної декларації № 24DK58LVMWFNIBZ0B7 від 18.12.2024 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки відправником товару зазначено особу, яка відповідно до товаросупровідних документів не є власником товару. Ціна товару (вартість, всього) в рахунку-фактурі № 416738 від 22.11.2024 зазначена на рівні на рівні 33800,00 DKK, тоді як заявлена фактурна вартість становить 4800,00 EUR. Рахунок-фактура № 416738 від 22.11.2024 містить дані, що виражені у 4800,00 євро, однак не зазначено які самі відомості відображає дана сума і як вона стосується ціни товару.
В рахунку-фактурі № 416738 від 22.11.2024 зазначено, що товар підлягає 100% передоплаті до 22.11.2024. Надана платіжна інструкція в іноземній валют № 336 від 19.12.2024 не може бути використана для підтвердження ціни, що підлягає сплаті за товар, оскільки сплачена сума в євро, а у фактурі № 416738 від 22.11.2024 товар визначено в датських кронах. Оплачена суму 4800,00 євро може стосуватися додаткових послуг (комісії), що не стосуються товару та надаються продавцем, або бути частковою оплатою (частиною розстроченої суми), як це передбачено п. 3.2 Контракту № STUG-17 від 07.01.2024. Також, оплата здійснена пізніш строків зазначених в рахунку-фактурі за що передбачений штраф у розмірі 20%. Тобто, покупець міг понести додаткові витрати за межами митної території, які не включені до митної вартості.
Також, платіжна інструкція в іноземній валют № 336 від 19.12.2024 містить посилання на рахунок, який втратив свою дію, адже відповідно до наданого перекладу рахунку № 416738 від 22.11.2024, термін його дії становить 8 днів з дати видачі. Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД № 24UA205050018664U2 від 15.05.2024 - 1. Автомобіль легковий, що був у використанні: -марка - NISSAN;-модель - X-TRAIL;-номер кузова(шасі) - JN1TCNT31U0404799;-тип кузова - легковий універсал;-загальна кількість місць, включаючи водія - 5,-призначення для перевезення людей (для використання по дорогах загального користування);-тип палива - дизель;-об`єм двигуна - 1995 см.куб; - колісна формула - 4х4;-рік виготовлення - 2012;-модельний рік виготовлення - 2012;- повна маса - 2170 кг;-власна маса - 1680 кг;-торговельна марка - NISSAN;-виробник - NISSAN;-країна походження - Японія - 7500 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Пошкодження оцінюваного транспортного засобу компенсуються роком виготовлення транспортного засобу, що використаний для порівняння. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495- VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.»
Різниця митних платежів складає - 37475,40 грн.
Позивач із змістом оскаржуваного рішення не погоджується, та вважає, що воно прийняте відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості товару.
Щодо відсутності відомостей про уповноважену особу (представника) продавця у контракті та специфікації, слід зазначити наступні аргументи, які доводять, що особа, яка підписала контракт і специфікацію, діяла відповідно до вимог законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", дії особи, яка представляє іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, вважаються діями самого цього суб`єкта, якщо вона уповноважена належним чином. Відсутність у преамбулі контракту чи специфікації конкретного зазначення уповноваженої особи не означає, що її повноваження є недійсними. За наявності підпису на контракті та специфікації з боку продавця, та у відсутності заперечень від цього продавця щодо підписаних документів, презумується, що особа діяла в межах своїх повноважень.
Продавець прийняв зобов`язання і виконав їх, що підтверджує дійсність дій представника.
Контракт № STUG-17 і Специфікація № 2241 від 22.11.2024 були належним чином виконані сторонами: продавець поставив товар, покупець здійснив оплату. Це свідчить про те, що сторони визнають контракт і специфікацію як чинні та належним чином підписані документи. Усі дії продавця відповідно до контракту свідчать про те, що підписанти діяли від імені компанії. Якщо б у продавця були сумніви щодо повноважень особи, що підписала контракт, він би не виконав свої зобов`язання за контрактом. Фактичне виконання угоди підтверджує її правомірність.
У міжнародній комерційній практиці не завжди є обов`язковою вимога включати детальні відомості про уповноважену особу прямо у текст контракту або специфікації. Більшість угод укладаються на основі довіри між сторонами, і деталі про повноваження можуть бути представлені в інших супутніх документах. Таким чином, відсутність вказівки на уповноважену особу у контракті або специфікації не є підставою для сумнівів у дійсності угоди, оскільки це відповідає міжнародній практиці. Повноваження представника можуть бути підтверджені іншими документами.
Наголошуємо, що митний орган має право вимагати підтвердження достовірності інформації, але вимога обов`язково зазначати уповноважену особу в контракті або специфікації є надмірною, оскільки це може бути підтверджено іншими документами.
Відсутність таких відомостей у самих документах не є достатньою підставою для сумніву у законності угоди. Митний орган перевищив свої повноваження, оскільки жоден нормативний акт не вимагає обов`язкового зазначення уповноваженої особи в контракті або специфікації, якщо це можна підтвердити іншими документами. Наявність інших документів або фактичне виконання угоди є достатніми для підтвердження дійсності угоди.
Щодо валюти рахунку-фактури та фактичної оплати, слід вказати наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, митна вартість товарів визначається на підставі ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплаті за товари, що імпортуються.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 54 МКУ, основою для визначення митної вартості є договір (контракт) та рахунок-фактура (інвойс), що підтверджує суму, яку сплачено або підлягає сплаті.
Факт оплати у валюті, відмінній від валюти рахунку-фактури, не є підставою для автоматичного коригування митної вартості. Це прямо підтверджується практикою Верховного Суду (постанови від 22.09.2020 у справі № 813/3059/17, від 30.07.2020 у справі № 814/3802/16 та ін.), де суд зазначає, що сплата у іншій валюті є допустимою, якщо загальна сума відповідає вартості, погодженій у договорі.
У конкретному випадку, рахунок-фактура № 416738 від 22.11.2024 передбачає оплату 33800 DKK, що еквівалентно 4800 EUR за курсом на дату платежу. Це підтверджується валютними документами та банківськими SWIFT-підтвердженнями. Таким чином, сума 4800 EUR є оплатою за товар, а не за додаткові послуги.
Щодо строків оплати та штрафу, слід зазначити таке.
Посилання митного органу на передбачений штраф у розмірі 20% у разі прострочення є хибним тлумаченням положень договору. Зокрема, пункт 3.2 Контракту № STUG-17 від 07.01.2024 передбачає можливість часткової оплати та застосування штрафу до суми заборгованості, однак він не змінює погоджену договірну ціну товару. Тобто, навіть якщо штраф і був би нарахований, він є окремим фінансовим зобов`язанням і не впливає на визначення митної вартості товару, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду (постанова від 17.06.2021 у справі № 826/11091/16).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, витрати, які понесені покупцем за межами митної території України та не входять у ціну товару за договором, не включаються до митної вартості.
Щодо дії рахунку-фактури, суд зазначає таке.
Митний орган помилково посилається на завершення строку дії рахунку-фактури. Рахунок-фактура - це комерційний документ, що підтверджує домовленість про оплату, але не визначає строк дії контракту чи валідність зобов`язань. Строк дії рахунку-фактури (8 днів) не анулює погоджену в договорі ціну, а визначає лише рекомендований строк для здійснення оплати.
У конкретному випадку, оплата фактично відбулася і право власності на товар передано. Таким чином, факт оплати після 8 днів не змінює погоджену ціну та не свідчить про те, що рахунок-фактура «втратив чинність».
На підтвердження наведеної позиції також заслуговує уваги постанова Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 826/6311/17, де суд прямо зазначив, що митний орган не вправі коригувати митну вартість виключно через формальні невідповідності у документах, без належного спростування достовірності заявленої вартості.
Таким чином, доводи митного органу про те, що оплата була проведена «з порушенням строків» або «у валюті, що не передбачена рахунком-фактурою», є юридично необґрунтованими, а заявлена митна вартість у розмірі 4800 EUR відповідає фактично сплаченій ціні за товар і підтверджується усім пакетом документів.
Щодо документального підтвердження митної вартості, слід враховувати викладене нижче.
Контракт із продавцем, рахунок-фактура, платіжні документи та інші наявні документи достатньо підтверджують митну вартість товару, яка була визначена на момент підписання договору. Митний орган не надав достатніх доказів того, що товар, який імпортується, є ідентичним або схожим із тим, на який він посилається. Для застосування резервного методу (ст. 64 МКУ) важливо, щоб товари були дійсно ідентичними або подібними. Якщо автомобіль має інші технічні характеристики, вік або стан (був у використанні тощо), його митна вартість не може бути визначена на основі довільних порівнянь.
Митниця застосувала резервний метод визначення митної вартості, виходячи із вартості іншого товару, але не врахувала всі індивідуальні характеристики нашого товару (марка, модель, рік випуску, стан). Це порушує принцип індивідуального визначення вартості згідно зі статтею VII ГАТТ.
Також зазначаємо про те, що висновок складено за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі відповідних досліджень, особою. яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла відповідну підготовку та отримала кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, відповідно такий висновок є належним та допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу ввезеного позивачем. Всі інші аргументи митного органу характеризуються нічим не більше, аніж перевищення владних повноважень з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Першочерговий фокус уваги митного органу під час перевірки заявленої митної вартості має звертатися саме на числове значення останньої, тобто виявлення неточностей або розбіжностей саме між числовими значеннями заявленої митної вартості у документах. шо подаються декларантом.
Загалом, на підтвердження митної вартості товару надано рахунок-фактура (iнвойс) № 416738 від 22.11.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів STUG-17від 07.01.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 2241 від 22.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті від № 336 від 19.12.2024. Разом з тим, митному органу було не достатньо доказів щодо правомірного придбання транспортного засобу за суму 4800 євро, тому останній склав рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, до Житомирської митниці Державної митної служби України подано повний пакет документів для митного оформлення транспортного засобу згідно чинного законодавства України, в тому числі, Митного кодексу України. Також, виходячи із практики митих органів в судових процесах, для останнього завжди слугував основний аргумент для коригування ціни товару та застосування резервного методу визначення митної вартості - зазначення позначки «6» у графі «43» митної декларації, що означає резервний метод визначення митної вартості товару. Хоча, у нашому випадку, декларантом встановлено порядковий номер 1 (один), що відповідає першому методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), адже транспортний засіб придбаний на підставі інвойсу на автомобіль.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно 41. ст. 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
В частині 2 статті 53 МК наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару, зокрема:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст. 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 5 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК).
Згідно ч.6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в т.ч. у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості.
Частинами першою та другою статті 5 МК передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно зі заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, а саме:
1) основний - аз ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Згідно 4.4 ст. 64 МК у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Для підтвердження митної вартості автомобіля, декларантом були надані документи, які не містили жодних розбіжностей щодо ціни товару. Задекларована сума авто згідно графи 42 митної декларації також відповідає інвойсу (рахунку-фактурі).
Перелік супровідних документів, який подавався разом з митною декларацією відповідає першому (основному) методу визначення митної вартості за ціною договору. Також, слід зазначити, що Житомирська митниця Державної митної служби України зробила посилання на подібний транспортний засіб раніше розмитнений на території України, хоча не надала жодних доказів щодо його розмитнення. Також, не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу; які документи подавались під час розмитнення; чи були наявні зовнішні та внутрішні пошкодження транспортного засобу.
Найголовніше слід зазначити, що Житомирська митниця Державної митної служби України здійснила коригування митної вартості товару посилаючись на митну декларацію, без деталей щодо розмитнення товару зазначеного в ній. Митниця лише зазначила як джерело інформації номер та дату митної декларації.
Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Виходячи із вищевикладених обставин, дії митниці не відповідають жодним існуючим фактам, доводи щодо коригування митної вартості є безпідставними та незаконними.
Заявлена позивачем митна вартість є реальною, підтвердженою належними доказами та не спростована відповідачем.
Також, можна зробити висновок, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 (№ K/9901/16592/18).
До того ж, митним органом не доведено, що під час коригування митної вартості товару відповідачем були враховані ушкодження імпортованого автомобіля, що свідчить про коригування митної вартості без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу, зокрема, його зовнішнього стану, що, безперечно, має суттєвий вплив на його ринкову вартість. Більш того, відповідачем не враховано року випуску транспортного засобу, тип двигуна, наявність пошкоджень, а також умови його використання, що вплинули на зношеність автомобіля та обумовили ціну за яку його було придбано. Окрім того, будь-якого розрахунку для обгрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу в рішенні суб?єкта владних повноважень не наведено, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.12.2021 року у справі № 520/11303/19.
Слід зауважити, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, зазначено лише номер та дату митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості транспортного засобу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VI цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Використовуючи резервний метод, митниця мала врахувати рік випуску транспортного засобу, тип двигуна, наявність пошкоджень, а також умови його використання, що вплинули на зношеність автомобіля та обумовили ціну, за яку його було придбано.
Крім цього, графа 33 спірного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіну України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, Позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи в повному обсязі. У поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки. вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (автомобіля) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, ознак підробки, митницею не доведено.
3 огляду на вказані обставини, висновок митного органу щодо не підтвердження числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, оскільки позивачем надано всі документи, визначені ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Отже, висновок відповідача, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товару, що імпортується (вартість операції), оскільки документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару с безпідставними.
Отже, слід зробити висновок, що Відповідач в порушення ч.6 ст. 54 МК відмовився проводити митне оформлення товару виходячи лише з наявних відомостей по іншій оформленій митній декларації, де вказана вища ціна на подібний автомобіль (така підстава не передбачена законом), а не через розбіжності числових значень в поданих документах. що не дозволяло правильно провести розрахунок митної вартості. Крім цього, у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що у нього відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари і тому він не може застосувати методи 2а та 26. Однак, відповідач на підставі відомостей про подібний товар визначає митну вартість автомобіля за резервним методом.
Статтею 57 МК встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Як вказувалося вище, договірна вартість товару становила 4800 євро.
Таким чином, були відсутні підстави для визначення вартості товару на підставі другорядних методів.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів. які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до п. 2, 4 ч.2 ст. 5 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів зі застосуванням резервного методу.
Також, здійснюючи протиправно розрахунок на підставі другорядних методів.
Відповідач у рішенні недостатньо обґрунтував неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), а також підстави застосування резервного методу.
Отже, суд вважає, що відповідачем не було дотримано вказаної вимоги закону, а встановлена ним митна вартість автомобіля є сумнівною, а рішення Житомирської митниці Держмитслужби №UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 про коригування митної вартості товару необґрунтованим.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської митниці Держмитслужби №UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 про коригування митної вартості товару.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (вул. Київська, 79, м. Житомир, 10001, ЄДРПОУ 45216826) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби №UA101000/2025/000001/2 від 03.01.2025 про коригування митної вартості товару.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2026 року.
Суддя Р.М.Шимонович