ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/2316/26
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Баранівської міської ради Житомирської області щодо невжиття заходів реагування стосовно самовільного зайняття земель загального користування по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
зобов"язати Баранівську міську раду:
провести перевірку використання земель по АДРЕСА_3 , які межують з його земельною ділянкою;
здійснити комісійне обстеження зі складанням акту;
прийняти мотивоване рішення за результатами перевірки;
вжити передбачені законом заходи реагування.
В обугрунтування позову зазначає, що є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 . Поряд із нею розташовані землі загального користування по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які зайняті без належних правових підстав. У період 2024-2025 неодноразово звертався до Баранівської міської ради з письмовими заявами щодо: проведення перевірки; організації комісійного обстеження; складання акту; вжиття заходів реагування. Відповідач не здійснив перевірку, не організував обстеження та не прийняв мотивованого рішення по суті звернень.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що міська рада, діючи в межах наданих законом повноважень, вжила всіх можливих заходів щодо розгляду звернень позивача. Зокрема, звернення було належним чином опрацьовано, за його результатами направлено відповідний лист .
У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що позивач є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивач зазначає, що поряд з його земельною ділянкою розташовані землі загального користування по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які зайняті без належних правових підстав.
У зв"язку з цим, 22.11.2024 позивач звернувся до Баранівської міської ради з повідомленням-вимогою, в якому повідомляв про протиправність дій мешканців п`ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 щодо незаконного захвату частини міжбудинкової проїжджої частини, яка знаходиться між багатоповерховим та приватним будинком та встановлення на вказаній частині огорожі, спорудження незаконних будівель вздовж лінії розмежування.
У зв"язку з цим, вимагав ліквідувати вказані порушення та привести у відповідність встановленим ДБН та ДСТУ нормам і повідомити про прийняті міри.
Розглянувши дане звернення Баранівська міська рада направила відповідь від 18.12.2024 №Ц-572/02-13, у якій вказала, що для мешканки цього будинку було направлено лист щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також що у міській раді відсутній відділ, що має повноваження відповідно до ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснювати архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а зокрема перевіряти законність побудованих будівель з притягненням до адміністративної відповідальності. Рекомендовано звернутися з листом до Державної інспекції архітектури та містобудування.
ОСОБА_1 09.01.2025 направив наступне повідомлення-вимогу, в якому зазначив, що правопорушення мешканкою будинку не усунуті. Вимагав надання повної відповіді на поставлені питання.
У відповіді від 13.01.2025 №Ц-01/02-13 на це повідомлення міська рада інформувала, що на її балансі не перебуває бетонна опорна стіна, яку заявник використовує як опору для паркану, тому відновлення її за кошти міської ради неможливе. Всі інші питання були опрацьовані у попередньому зверненні.
Позивач 25.04.2025 знову направив відповідачу повідомлення-вимогу, в якій повідомив, що питання залишається не виконаним. Просив ініціювати виїзд профільної комісії міської ради для проведення обстеження та оформлення акту про встановлені порушення.
Листом від 14.05.2025 міська рада повідомила позивача, що вона не наділена повноваженнями здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до ст.188 Земельного кодексу України, тому було направлено лист до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою здійснення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства.
Звягельською РДА 26.05.2026 було перенаправлено звернення позивача на розгляд Баранівської міської ради.
Листом від 03.06.2025 відповідач повідомив, що на попереднє звернення від 14.05.2025 по аналогічному питанню було підготовлено та направлено лист до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою здійснення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства власниками/користувачами нерухомості.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування стосовно самовільного зайняття земель загального користування по вул.Звягельська,27 та провулок 1 Звягельський 7 у м.Баранівка, тому звернувся з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 50 Конституції України установлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).
Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
За положеннями статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Статтею 33 Закону №280/97-ВР визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, відповідно до пункту а) частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності (абзац 6).
За положеннями пункту б) частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема:
1) здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;
10) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.
Отже, до повноважень виконавчих комітетів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать делеговані повноваження зі здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів, а також здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.
При цьому, як установлено статтею 188 ЗК України, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Статтею 5 Закону №963-IV установлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені статтею 6-1 Закону №963-IV, відповідно до якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за:
виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур`янами, чагарниками;
дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;
виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
а) вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:
приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;
припинення будівництва та експлуатації об`єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;
б) звертаються до суду з позовом про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
в) вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
г) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.
Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані:
протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад;
протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Суд зауважує, що для реалізації виконавчим комітетом сільської ради повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідна рада має здійснити відповідні дії, насамперед, прийняти рішення ради про здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель та утворення відповідного виконавчого органу місцевої ради з повноваженнями державного контролю за використанням та охороною земель, а також затвердити положення про виконавчий орган місцевої ради з повноваженнями державного контролю за використанням та охороною земель.
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування стосовно самовільного зайняття земель загального користування по вул.Звягельська,27 та провулок 1 Звягельський 7 у м.Баранівка.
Разом з тим, як зазначає представник відповідача, Баранівською міською радою не приймалося рішення про державний контроль за викорисьтанням та охороною земель , як це передбачено у ст.188 Земельного кодексу України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Враховуючи, що Баранівською міською радою рішення про здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель не приймалося, відповідач не мав повноважень на реалізацію функцій державного контролю за використанням та охороною земель, в тому числі щодо обстеження земельних ділянок на предмет самовільного зайняття.
У зв"язку з цим, на звернення позивача щодо вжиття заходів для усунення порушення щодо самовільного зайняття земельної ділянки, Баранівська міська рада у листі від 14.05.2025 повідомила, що вона не наділена повноваженнями здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до ст.188 Земельного кодексу України, тому було направлено лист до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою здійснення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства.
На підтвердження цього, відповідач надав до матеріалів справи копію листа Баранівської міської ради від 14.05.2025, що адресований ГУ Держагеокадастру в Житомирській області, в якому вказано, що у зв"язку з неприйняттям Баранівською міською радою рішення про державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до ст.188 ЗКУ, просили в межах повноважень здійснити перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства власниками/користувачами об"єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці біля багатоквартирного житлового будинку по вул.Звягельська,27 в м.Баранівка, а також громадян, які використовуються прибудинкову територію біля даного будинку не за цільовим призначення. В разі виявлення порушень, притягнути до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах наданих повноважень здійснено розгляд звернень позивача, та оскільки поставлені у них питання не були віднесені до компетенції міської ради, таке було перенаправлено для розгляду за належністю, як це передбачає ст.7 Закону України "Про звернення громадян".
В свою чергу, протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні обов`язків, покладених на нього законом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що твердження позивача щодо бездіяльності відповідача та неналежного здійснення ним своїх повноважень не знайшли свого підтвердження виходячи з наявних в матеріалах справи доказів.
Суд зазначає, що за відсутності у відповідача функцій з контролю за дотриманням земельного законодавства та охороною земель, посилання позивача на ухилення відповідача від перевірки використання земельної ділянки і вимог щодо негайного усунення виявлених порушень є необґрунтованими.
Також суд відхиляє посилання позивача на перелік постанов Верховного Суду, наведених у відзиві, оскільки вони не є релевантними для розгляду даної справи, винесені за інших обставин.
Інші доводи і заперечення на висновки суду не впливають.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов`язок відповідача щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення не звільняє позивача від доказування підстав позову.
За таких обставин, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було допущено протиправної бездіяльності, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
У задоволенні по зову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Баранівської міської ради Житомирської області (вул. Соборна, 20,м. Баранівка,Звягельський р-н, Житомирська обл.,12701. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04344386) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
13.11.26