ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/34184/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому середній заробіток за 182 дні затримки повного розрахунку при звільненні за період з 10.10.2020 по 09.04.2021 включно в сумі 68501,16 гривень.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2026, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/34184/26 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом спірних у даній справі правовідносин є невиплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки з ним розрахунку при звільненні.
Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. З огляду на що, до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Початок перебігу строку для подання позову слід обчислювати з моменту, коли позивач дізнався про виплату йому всіх сум, що належить при звільненні.
Згідно платіжної інструкції від 28.07.2026 №2948 індексацію грошового забезпечення в розмірі 213906,86 гривень, яка нарахована ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 06.04.2026 у справі №240/26284/25, було виплачено йому 28 липня 2026 року.
Таким чином 28.07.2026 є датою проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні та відповідно датою початку перебігу місячного процесуального строку на звернення до суду з позовом щодо виплати середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні.
Відтак, місячний процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду, в частині позовних вимог, які стосуються виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розпочався для позивача 29.07.2026 та відповідно закінчився через один місяць, тобто 29.08.2026.
Оскільки, з даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 31.10.2026, суд приходить до висновку про пропуск ним місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду під час відкриття провадження у справі, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Однак позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду разом з позовною заявою до суду не надавав.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович