Судові рішення

Ухвала № 141474787 у справі № 715/3385/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 у цивільній справі № 715/3385/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області, суддя Маковійчук Ю. В.

Справа№ 715/3385/26
СудГлибоцький районний суд Чернівецької області
СуддяМаковійчук Ю. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141474787

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 715/3385/26

Провадження № 2/715/1410/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року селище Глибока

ГлиВбоцький районний суд Чернівецької області

в складi: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Від представника позивача Поліщук А.Ю. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, за відсутністю предмета спору. Крім того, представник позивача просила вирішити питання про повернення судового збору в сумі 2 662,40 грн., провести розгляд справи у її відсутності

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомив та не просив справу слуханням відкласти.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою суду від 13.10.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження N 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом встановлено, відповідачем в добровільному порядку сплачено заборгованість за кредитним договором, тому між сторонами не залишилося неврегульованих питань, тобто предмет спору між сторонами відсутній, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до п. 2 ч.1, ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи заяву представника позивача, який просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, під час знаходження справи в провадженні суду, останнє свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, а тому наявні визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження по даній цивільній справі .

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Верховний Суд в постановах у справах №953/10140/25 від 05 серпня 2026 року, №345/5838/25 від 15 липня 2026 року, №917/1161/25 від 05 березня 2026 року наголошує на необхідності з`ясування обставин, які є підставами для закриття провадження у справі.

Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі № 917/1161/25).

Розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.

За встановленими у цій справі обставинами, позивач подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), що відбулося внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем, а саме сплатою заборгованості в позасудовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вказана норма права є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Оскільки позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України відсутні.

Подібні висновки щодо застосування процесуального закону викладено Верховним Судом у постановах від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25, від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25.

Одночасно суд роз`яснює позивачу про його право звернутися до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача в порядку ч. 3 ст. 3 ст. 142 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.133, 142, 255, 258-260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

У задоволенні клопотання в частині повернення судового збору з Державного бюджету України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140540343 Глибоцький районний суд Чернівецької області